Про незаперечну користь плодової продукції для здоров’я людей знають не лише фахівці-садівники, а й споживачі. Щоб сповна насолоджуватися смачними плодами та ягодами, треба докласти максимум зусиль для забезпечення належного догляду за рослинами впродовж усього їхнього життєвого розвитку — від вирощування саджанців до догляду за культурами вже безпосередньо в саду на постійному місці вирощування. Тому надзвичайно важливе значення має турбота про здоров’я плодових і ягідних рослин, зокрема про захист насаджень від хвороб.
⌂ Фото: Світлана Градченко, с.н.с. Інституту садівництва НААН України
Також слухайте цю статтю в аудіоформаті:
Хвороби зерняткових культур
Парша яблуні й груші на листках проявляється спочатку як округлі світло-зелені, згодом темно-сірі плями з характерним оксамитовим нальотом спороношення грибів, на плодах — як темно-сірі округлі плями різного розміру. Пробковіння уражених тканин стримує рівномірне розростання плодів, внаслідок чого вони деформуються, розтріскуються, загнивають і передчасно опадають.
Зимує збудник парші в сумчастій стадії на уражених листках.
Масово яблуня і груша уражуються паршею під час розпускання бруньок, цвітіння і утворення зав’язі.
Перші ознаки хвороби на листках з’являються здебільшого наприкінці цвітіння яблуні, на плодах — трохи пізніше.
Сприятливі умови для розвитку парші створюються в ущільнених, погано провітрюваних насадженнях, а також у садах із високими загущеними кронами дерев.
⌂ Фото: Парша і плодова гниль яблуні
Останнім часом іржа стала поширеною хворобою груші. Для збудника груша — проміжний господар, а різні види ялівцю — основні. Гриб уражує листя груші, дуже рідко — плоди й молоді пагони. На листках на початку літа утворюються невеликі жовтувато-оранжеві плями, які поступово збільшуються і з верхнього боку набувають чорного кольору.
Деколи на сприятливих сортах груші хвороба масово уражує плоди. На таких деревах порушуються процеси фотосинтезу, листя засихає і передчасно опадає, продуктивність дерев знижується, якість плодів погіршується, зимостійкість дерев зменшується.
⌂ Фото: Борошниста роса яблуні
Хвороби кісточкових культур
Моніліозом уражуються всі види кісточкових плодових культур. Проявляється у формі моніліального опіку й плодової гнилі.
Моніліальний опік — це весняна форма прояву хвороби, яка характеризується побурінням і в’яненням суцвіть, засиханням листків, молодих пагонів та гілок. Уражені квітки й листки не опадають, деякий час залишаються на деревах, ніби пошкоджені вогнем. Зараження відбувається через квітки. За інтенсивного розвитку хвороби уражуються всі квіткові пагони. Кора хворих гілок засихає, зморщується і розтріскується. Гілки відмирають.
У формі плодової гнилі хвороба проявляється під час достигання плодів. Уражені плоди зморщуються, засихають, частково опадають, а також залишаються на деревах, нерідко аж до весни наступного року.
Розвитку хвороби сприяє прохолодна дощова погода під час цвітіння кісточкових культур.
Кокомікоз вишні й черешні проявляється на листках, плодоніжках і плодах, рідко — на молодих пагонах. На початку літа з верхнього боку листків утворюються малі округлі червонувато-коричневі плями.
На черешках уражених листків, плодоніжках і корі молодих нездерев’янілих пагонів утворюються дрібні продовгуваті малиново-червоні плями, на яких у вологу погоду також з’являються рожевувато-білі подушечки конідіального спороношення гриба.
Уражені плоди загнивають і засихають на деревах.
⌂ Фото: Кучерявість персика
Розвитку хвороби сприяє помірно тепла дощова погода. Ослаблені рослини погано перезимовують і можуть загинути.
Кучерявість листків персика поширена в усіх районах вирощування культури. На деревах уражуються майже всі молоді листки, окрім листків, що мають більше ніж два тижні. Рано навесні спостерігається деформація, а також нерівномірне розростання листя, яке згодом набуває, залежно від сорту, червонувато-рожевого або світло-жовтого забарвлення. У разі ураження старішого листя на ньому утворюється здуття. За інтенсивного розвитку хвороби дерево може повністю втратити листковий апарат, що, своєю чергою, спричиняє осипання зав’язі, а плоди, що залишилися, недорозвинені.
Навесні з настанням сприятливих умов (прохолодна дощова погода) спори заражають рослини в період розпускання бруньок.
Внаслідок раннього осипання уражених листків та відмирання пагонів знижується продуктивність дерев, зменшується їхня стійкість до несприятливих факторів, виникає камедетеча.
Розвиток більшості шкідливих організмів відбувається в ґрунті, механічна обробка якого знищує першоджерело первинної інфекції багатьох збудників хвороб (плямистостей листя, плодової гнилі тощо).
Щоб сповільнити розвиток хвороб, збалансовано вносять мінеральні добрива зі збільшенням норм калію та обов’язковим застосуванням мікроелементів.
⌂ Фото: Кокомікоз
Обробки фунгіцидами молодих насаджень зерняткових і кісточкових культур проводять на початку розпускання бруньок, після цвітіння плодоносних насаджень і потім раз на місяць (червень-серпень); плодоносних насаджень яблуні та груші — на початку розпускання бруньок, перед цвітінням, відразу після цвітіння і потім, залежно від фітопатологічної ситуації, що 10-20 днів, але не пізніше ніж за 20 днів до збирання врожаю.
Для обробки плодових культур рекомендовано використовувати лише препарати, дозволені до використання в Україні. !!!
✔ Згідно «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні, Київ. 2022, із препаратів для роздрібного продажу населенню
♦ на яблуні зареєстровані такі фунгіциди як Айрон, ЗП, Блюз, КС, Бордо МК, ВП, Гарт, ЗП, Джек Пот, КЕ, Кумир, КС, Купроксат, КС, Магнікур ЕплГрас 300 SC, КС, Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС, Магнікур Стар 520 SC, КС, Медян Екстра 350 SC к.с., Міравіс 200 SC, КС, Самшит, КС, Світч 62,5 WG в.г.,Скор 250 ЕС, к.е., Спліт / Діферент Протект, КЕ, Стробі, в.г., Тіовіт Джет 80 WG, в.г., Топаз 100 ЕС, к.е., Топсін М, ЗП, Хорус 75 WG, ВГ;
♦ груші — Світч 62,5 WG в.г., Скор 250 ЕС, к.е., Тіовіт Джет 80 WG, в.г., Хорус 75 WG, ВГ;
♦ персику — Магнікур Гард 50 WG, Магнікур Сенсейшен 500 SC, КС, Протект-Фунгус, КЕ, Світч 62,5 WG в.г., Хорус 75 WG, ВГ;
♦ абрикосі — Блюз, КС, Бордо МК, ВП, Світч 62,5 WG в.г., Хорус 75 WG, ВГ;
♦ сливі і черешні — Світч 62,5 WG в.г., Хорус 75 WG, ВГ.
Застосування того чи іншого препарату — це особистий вибір окремо взятого споживача, однак при цьому необхідно враховувати можливість виникнення резистентності (стійкості) у збудників хвороб до часто вживаних препаратів, тому, за можливості, чергують обприскування пестицидами з різними діючими речовинами.
Слід відмітити, що всі обробки мають бути обґрунтовані і продумані в кожному окремому випадку. Необхідно враховувати, в першу чергу, фітопатологічний стан насаджень, адже, коли в саду переважають яблуні стійких сортів до парші, то замість 8-10 обприскувань можна обмежитися, наприклад, лише 4-5. Раціональний підхід до захисту саду дозволить не лише зекономити кошти, а й зменшити пестицидне навантаження на довкілля.
✔ Окрім хімічних пестицидів, для захисту саду від хвороб в Україні рекомендовано застосовувати такі біопрепарати:
Віплант, РК і Фітолавін, РК (2 л/га чи20 мл/100 м2 ) — на яблуні проти бактеріального опіку, моніліозу та парші;
Мікосан «В» (10-12 л/га) — на яблуні проти комплексу збудників хвороб;
Гаубсин, с. (10 л/га) — на яблуні проти парші і борошнистої роси;
Казумін 2Л, РК (3,0-4,0 л/га) — на яблуні проти бактеріального опіку;
Серенада АСО, SC, КС — на яблуні проти плодової і сірої гнилі, бактеріального опіку, бактеріального раку кори (4-8 л/га); на абрикосі проти моніліального опіку, бактеріальної плямистості кісточкових, сірої гнилі (6-8 л/га); на черешні проти моніліальної гнилі, моніліального опіку, сірої гнилі (4-8 л/га); на персику проти моніліального опіку, кучерявості листків, клястероспоріозу, бактеріальної плямистості, сірої гнилі (6-8 л/га);
Споразин, суспензія (6,0-8,0 л/га) — на яблуні проти комплексу хвороб;
Фітоцид, р. (1,0-2,0 л/га) на плодових культурах проти комплексу хвороб.
Для підвищення ефективності та тривалості дії захисних засобів доцільно в робочі розчини додавати біологічні прилипачі. Їх застосування сприяє рівномірному розподілу діючих речовин препаратів по листовій поверхні та продовжує їх патогенну дію, зберігає вологу в рослинах.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Світлана Градченко, с.н.с. Інституту садівництва НААН України
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 1/2023
Купити засоби захисту від хвороб плодових
Купити саджанці плодових
