В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповів канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., член Спілки дизайнерів України Янош Шляхта.
⌂ Фото: Канд. с.-г. наук, ст. наук. співроб., член Спілки дизайнерів України Янош Шляхта
Вважаю за доцільне на передодні найбажаніших наших новорічних свят поділитися інформацією за майже 50-річної причетності до лісівничої та садово-паркової науки і практики. Як результат: понад 100 науково-методичних праць та розробок, в т. ч. три навчальні посібники, одно авторське свідоцтво на винахід та сім патентів.
Маю надію, що нижченаведений матеріал, який знайомить читача з основними «винуватцями» своєрідного передноворічного базарного буму, їх дещо захистить.
СОСНА (PINUS)
З поміж цього великого роду, поширеного на Землі, в даному разі мова йтиме про нашу основну хвойну лісоутворюючу породу сосну звичайну (P. sylvestris), яку на новорічно-різдвяні свята в ряді регіонів прикрашають замість ялинки. Саме тут вона найбільше потерпає тоді від самовільних вирубок не тільки в лісах, але й у містах, де здатна не тільки прикрашати садово-паркові ландшафти, а й оздоровлювати людей.
Це світлолюбне вічнозелене могутнє дерево з добре очищеним від гілок колоно-подібним стовбуром. Хвоя в неї довжиною 4-7 см, по дві хвоїнки в пучку. Шишки сіро-коричневі, яйцеподібні, визрівають на другий рік. Цей вид може рости на пісках, болотах і навіть між скелями.
В повсякденному житті людини сосна — це заміський будинок, меблі, міст, човен, універсальний будматеріал, а сосновий ліс — це тепло, ліки, тварини, мед, віск, ягоди, гриби… Багатьом відомо, що летючі речовини, що виділяє сосна, дуже корисні для людей, які потерпають від сердечно-судинних захворювань. Власне тому на території ряду санаторіїв так багато соснових дерев.
У степовій зоні та Криму частіше зустрічається сосна кримська або Палласа (P. palla-siana), довжина хвої якої досягає 12-17 см. Подібна до неї сосна чорна або австрійська (P. nigra), яка вже рідко зустрічається на заході України. Відрізняє її темно-сірий стовбур, жорстка і товста хвоя довжиною до 15 см темно-зеленого кольору. Багато вчених-медиків небезпідставно вважають, що цілющість Південного берега Криму зобов’язана в першу чергу саме сосні кримській.
⌂ Фото: Сосна Веймутова Радіату
Варта уваги і сосна жорстка (Р. rigida). Унікальна її здатність давати рясну поросль від пеньків та коренів при їх пошкодженні дає можливість рекомендувати її для багаторазового отримання фітомаси (хвої та гілок) шляхом здійснення рубки стовбурців при оптимальних умовах забезпечення найбільш інтенсивного відновлення порослі та її відростання на спеціально створених для цього плантаційних та лісових культурах.*
Я Л И Н А (P I C E A)
Майже десяту частину наших лісів займає ялина звичайна або смерека (P. abies), представник роду вічнозелених хвойних з кільчастим розміщенням скелетних гілок; кількість таких кілець відповідає приблизному вікові дерева. Досить багато смереки і в зелених насадженнях наших міст. Власне вони за останні десятиріччя найбільше потерпають від варварського знищення для Новорічних свят. Однією з причин цього є мізерні штрафи за ці збитки та складність притягнення винних до відповідальності. Оспіване в піснях це високе струнке дерево з пірамідальною кроною. Найтонші гілки часто звисають. Хвоя на них розташована спірально; вона гостра, чотиригранна, чим відрізняється від ялиці. Шишки на кінцях гілок — висячі, (в ялиці — стирчать вверх і розсипаються на дереві).
⌂ Фото: Ялина Європейська
У зелених насадженнях міст та інших населених пунктах давно в моді високодекоративна ялиця колюча (P. pungens) з її неперевершеними формами: сріблястою (’Argentea) та сизою (’Glauca’) — невід’ємні атрибути фасадів колишніх райкомів, об-комів і ін. «…комів». Значно рідше тут можна зустріти ялину канадську або білу (P. canadensis). Її тонкі й короткі хвоїнки щільно обгортають пагони, надаючи їм сизуватого відтінку; шишки в неї значно коротші ніж у попередніх видів.
Більш сизі форми цього екзота варті уваги. Обидва вони походять з Північної Америки. Слід зауважити, що за останній час сокира варварів досягає і їх. З початку ХХI ст. названий хамський почин поступово набуває значного поширення. Власне, ця масовість, зокрема у Львові, подала ідею на винахід «Спосіб формування декоративних кущів з хвойних дерев». (Патент України на винахід. Автор Я. Шляхта та І. Олійник).
Цей спосіб доцільно застосувати якщо від спиляного деревця залишилося хоча б одне нижнє живе кільце. Для формування компактного куща 1-2 см вище від цього кільця слід зробити зріз. При цьому, на кільці повинно бути мімінімум три здорові гілки, які направлені у різні сторони. Пізніше вони сходяться ближче до центральної осі над торцем зрізу. Таким чином формується компактна кущоподібна рослина привабливого вигляду. Приріст у висоту таких рослин незна-чний; до того ж його можна регулювати обрізуванням. Практичний досвід показав, що таке формування є оптимальним при діаметрі торцевого зрізу від 4 до 10 см. . Формування кущів таким способом доцільно проводити і в чисельних розсадниках, де серед маси саджанців ялини, ялиці, тиса) завжди знаходяться рослини, крона яких має суттєві дефекти (підмерзання, механічні пошкодження, однобокість тощо).
Дещо подібна ситуація і на спеціальних плантаціях, де вирощують ялинки для новорічно-різдвяних свят. Адже не обов’язково вирубувати тут деревця «під корінь». Краще залишати нижнє здорове кільце, з якого можна формувати кущ, а об’єктом продажі він може бути уже зразу після початку формування. По суті, одну рослину можна продати 2 рази, так би мовити, по частинам. Внаслідок того, що земля в містах дорожчає, а згідно діючих санітарних норм кущі можна розміщувати ближче до будинків (2-3 м), ніж дерева (5 м). Тому при використанні кущового способу хвойного озеленення кращий естетичний ефект буде досягнуто завдяки значно меншому заступанню вікон та фасадів будинків, що часто буває чималою проблемою, особливо поряд навчальних закладів. Окрім того багатьом бажаючим це дає можливість мати свою ялинку під вікном, яку можна довгі роки прикрашати перед зимовими святами.
Я Л И Ц Я (A B I E S)
Як і ялина, це високі вічнозелені дерева з родини Соснових. Головний вид роду
— ялиця біла (A. alba), в Україні природно росте в Карпатах і в Прикарпатті, де досягає найбільшої після дугласії висоти (понад 50 м), та діаметра до і більше 2 м. Однак, не менше як і смереки, її народногосподарське значення спричинило значне зменшення площ ялицевих лісів (їх і так менше ніж смерекових у кілька разів). Хоча обидва види чудово самовідновлюються в Українських Карпатах. Проте молоді деревця чи не найбільше знищують для новорічно-різдвяних ялинок переважно без відповідного дозволу. Адже в ялиці, на відміну від смереки, хвоя майже не осипається в хаті.
Ринки в той період нагадують майже суцільний молодий лісок, а правоохоронні органи скоріше всього імітують боротьбу з цим злом. Велика тіньовитривалість, стійкість проти хвороб, довговічність, вітростійкість, а також порівняно незначні її лісові площі ставить я. у ряд цінних лісоутворювачів, які потребують особливої охорони. Хвоя на пагонах у неї розміщена майже в одній площині («гребінчасто» — звідки застаріла назва виду), знизу з двома білими смужками.
Використання ялиці в озелененні суттєво обмежене через значну чутливість цих дерев до задимлення та забруднення повітря. Тому в містах її майже не буває.
Перспективним і вартим уваги є також метод купівлі саджанців в кадках. Його можна використовувати на свята протягом 4-7 років в залежності від енергії росту такої ялинки. Пізніше її можна пересадити у відкритий ґрунт. Аби їх використовувати не 4, а 7 і більше разів, слід вибирати такі саджанці з найменшою енергією росту. До цього хочеться додати, що Я. Шляхтою (мною) подано заявку на встановлення рекорду України щодо найвищого дерева — до 70 м. Ця заявка була зареєстрована в Національному Реєстрі України ще 30.06.2015 р. Назва рекорду «Найвище дерево в Україні». Рекордні лісотаксаційні показники цього насадження у віці 118 років складали: середня висота — 61,2 м, діаметр — 66,4 см. Окремі дерева сягали до 70 м, що значно перевищує офіційний рекорд України (ялиці — 54 м). Мова йде про американську ялицю або дугласію, яка зростає в Карпатах уже понад 120 років.
⌂ Фото: Ялиця американська (Frazer)
Зважаючи на велику перспективність дугласії для Українських (східних) Карпат, можливість створення лісових культур з участю дугласії (Pseudotsuga) за рахунок наявного насіння та самосіву, а також той факт, що в країнах, причетних до Карпатського Екорегіону (Румунії — 55 %, Словаччині — 17 % , Польщі — 10%, Угорщини — 4 %, Чехії — 3 %), лісові площі під дугласією значно більші ніж в Українських Карпатах, які займають 11 % території усієї гірської частини цього Екорегіону. В кінці слід нагадати, що наша рідна ненька-Україна — одна з найбільш лісодефіцитних держав Європи. Її лісистість в середньому складає усього близько 13 %. Тому треба добре задуматись перед тим, як замахуватись сокирою на дерево життя.
*Монографія М. Гузя та В. Козака «Сосна жорстка у лісових культурах західного регіону України». — Дрогобич: «Коло», 2008. -192 с.
Купити саджанці хвойних
