Актинідія: вирощування

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
13.11.2020

⌂ Актинідія не тільки смачна, а ще й дуже декоративна

Скрипченко Надія Василівна, кандидат біологічних наук, Національний ботанічний сад ім.М.М.Гришка

Актинідія — витка ліана, яка характеризується високою продуктивністю, морозо- та зимостійкістю, стійкістю до шкідників та хвороб в умовах інтродукції. Це цінна ягідна культура, плоди якої дуже смачні і ароматні, мають лікувально-профілактичне значення та дієтичні властивості. Завдяки високому вмісту біологічно активних речовин, зокрема вітаміну С і специфічного ензиму, що діє на організм людини аналогічно ферменту папаїну, плоди стимулюють розщеплення та засвоєння білків в організмі людини. Сорти актинідії селекції НБС вирізняються великою різноманітністю біологічних та господарських особливостей. Їм властива щорічна висока урожайність — в середньому 20-30 кг плодів з ліани, а за умов вирощування рослин на двоплощинних опорах — 50-70 кг. Середня маса плоду коливається від 6-8 г до 16-25 г. Попри всі переваги даної культури актинідію вирощують в основному на присадибних ділянках і здебільшого з порушенням технології. Актинідія віддає перевагу родючим ґрунтам легкого механічного складу зі слабокислою реакцією ґрунтового розчину (рН 5,0-6,3). Це світлолюбні рослини, які природно зростають на галявинах та в кедрово — широколистяних і гірських ялиново-ялицевих лісах. Найпридатніші умови для їх зростання — добре освітлені упродовж 5-8 годин місця.
  Актинідія — це рослина вологого клімату, тому в Правобережному Лісостепу України необхідною умовою успішного вирощування актинідії є полив рослин (особливо у період засухи). Водночас, надмірне зволоження ґрунту дуже небезпечне для актинідії — воно викликає призупинення росту рослин і призводить до їх загибелі. Актинідія — аутоінтолерантна культура, тобто її не рекомендується висаджувати на тому місці, де попередньо зростала актинідія. Кращими попередниками її є смородина та липа. Відмічено пригнічення сіянців актинідії поряд з яблунею. Висаджувати рослини актинідії на постійне місце зростання можна як навесні до початку розпускання бруньок (в кінці березня — на початку квітня), так і восени (ІІІ декади жовтня), але не пізніше ніж за 2-3 тижні до перших заморозків. Або протягом всього вегетаційного періоду контейнерів.

⌂ Плоди актинідії схожі на ківі

  Підготовку ґрунту для посадки актинідії з обов'язковим внесенням органічних та мінеральних добрив, здійснюють заздалегідь — за умов осінньої посадки посадкові ями готують за два-три тижні до посадки. Основна маса коренів рослин знаходиться в поверхневому шарі ґрунту. Враховуючи це, посадкові ями копають на глибину 50-60 см з діаметром 50-60 см, заправляють підготовленою сумішшю дернового і листяного ґрунту, органічними й мінеральними добривами. До посадкової ями вносять 10-12 кг перепрілого гною чи компосту, змішаного з верхнім родючим шаром ґрунту (150-200 г суперфосфату та 200-250г калійної солі). На важких ґрунтах обов'язковими е закладка дренажного шару і поліпшення ґрунту за рахунок внесення піску і торфу. На постійне місце рослини актинідії висаджують у 2-3-річному віці (висота саджанців 50-70 см). Однорічні саджанці непридатні для посадки на постійне місце зростання, їх необхідно доростити в парнику чи контейнерах упродовж 1-2 років і лише після цього переносити в ґрунт. Під час посадки кореневу шийку саджанців заглиблюють на 5-6 см порівняно з висотою посадки рослин у парнику чи шкілці. У період плодоношення вегетативно розмножені рослини вступають на 2-3 рік після посадки. Актинідія - це дводомна рослина, тому для забезпечення запилення жіночих рослин на ділянках необхідно висаджувати рослини—запилювачі у співвідношенні 1:5-1:8 (на 5-8 жіночих висаджують одну чоловічу рослину). Оскільки чоловічі рослини вирізняються інтенсивнішим ростом пагонів, то їх бажано висаджувати окремо чи на більшій відстані від жіночих рослин. Актинідія — це ліана, тому рослинам необхідні опори. Для встановлення опори із стовпів з 4 рядами дроту 3-4 мм, перша лінія якого прокладається на висоті 50-60 см над поверхнею ґрунту, а решта — на рівних відстанях одна від одної. Висота шпалер повинна бути не меншою 2-х м. Великої шкоди рослинам актинідії завдають домашні коти, які обгризають молоді пагони. Тому в перші роки після посадки рослини доцільно обгородити металевою сіткою. Оскільки коренева система актинідії поверхнева, то розпушування ґрунту та внесення добрив проводять на глибину 10-12 см. Для ефективного використання вологи пристовбурну зону рослин актинідії мульчують листям, травою, тирсою, торфом, перегноєм. Мульча може бути короткочасного використання - упродовж одного сезону чи багаторічного — протягом кількох років. За короткочасного використання рослини мульчують відразу ж після посадки саджанців (товщина шару 3-5 см).
  Під час літнього рихлення, прополювання та перекопування восени мульча змішується з ґрунтом. 3а умови багаторічного використання мульчуючі матеріали застилають шаром 10-12 см і під час літніх прополювань прагнуть його максимально зберегти. Така мульча, на відміну від тимчасової, слугує ще й для захисту кореневої системи рослин взимку. Негативно рослини актинідії реагують на надмірну сухість повітря. За умов дефіциту вологості актинідія призупиняє ріст пагонів, її листки грубішають, покриваються бурими плямами і скручуються — спостерігається так званий фізіологічний опік листя. 3 метою запобігання цього в посушливі жаркі дні рекомендується проводити обприскування рослин водою вранці чи ввечері. Важливим агротехнічним прийомом по догляду за рослинами актинідії є обрізування, щорічне видалення або вкорочення частини однорічних та більш старих пагонів з метою регулювання росту та плодоношення як всієї рослини, так і окремих її частин.

⌂ Цвіт актинідії

  Обрізування рослин актинідії доповнюється зеленими операціями — обламування пагонів, які загущують крону, та прищипування верхівок (пінцирування) інтенсивно ростучих пагонів. Слово «обламування» вказує на те, що ці операції доцільно проводити в той час, коли ніжні молоді пагони актинідії легко обламуються, а невеликі ранки добре заживають. Цей агрозахід сприяє кращому використанню рослинами умов середовища, з допомогою цього усувають зайве загущення пагонів і затінення листя, контролюють приріст пагонів відповідно до закладеного врожаю на окремій рослині, відбирають і формують молоді пагони для заміщення. Під час обрізування важливо знімати всі обв'язки, оскільки пагони рослин постійно потовщуються, перетягуються і дуже легко обламуються. По закінченні обрізування чи навесні до початку розпускання бруньок всі пагони, що залишилися, знову підв'язують до дроту горизонтально чи під нахилом (сухе підв'язування). Багаторічні спостереження за рослинами актинідії свідчать, що на пагонах, які розташовані під гострим кутом чи паралельно до поверхні ґрунту, розпускається значно більша кількість бруньок (де відповідно формується більше плодоносних пагонів), тоді як на вертикальних здебільшого розвиваються 1-2 сильнорослі вегетативні чи змішані пагони з верхніх бруньок. Це пов'язано з явищем полярності, яке властиве як актинідії, так і винограду. В період інтенсивного росту рослин доводиться також підв'язувати пагони поточного року, запобігаючи їх обламуванню вітром.

Придбати найкращі сорти актинідії можна тут

Читайте ще:
Актинідія – міні-ківі у вашому саду
Актинідія. Як формувати рослину і вирощувати на шпалері?
Жимолость – перша ягода сезону

 

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram