Ландшафтна дизайнерка Світлана Кучер розкриває просту й ефектну схему створення саду-кімнати з декоративних і ягідних рослин

Чи знаєте, як створити атмосферне й гармонійне середовище в саду, наповнене ароматними рослинами, ніжними квітами та корисними ягодами?
Хочу ознайомити вас із кількома прийомами, за допомогою яких садовий простір можна поділити на своєрідні кімнати з красивим інтер’єром, де меблями та декором слугуватимуть рослини.
Одне з основних правил — не висаджувати дуже багато видів дерев і кущів. Ефективніше використати обмежену кількість рослин, повторюючи їх на різних частинах ділянки. Наприклад, якщо реалізувати ідею створення пряно-ароматичного саду, то структурним каркасом будуть кущі та квіти з корисними властивостями. Кількість груп залежить від розміру території. Вони можуть складатися з:
Останніми роками канадська ірга посідає почесне місце серед зірок ландшафтного дизайну завдяки низці переваг. Графічні стовбури із світло-сірою корою доповнює повітряна й напівпрозора крона. Ірга цвіте у квітні дрібними білими квітками, що в цей період чудово поєднуються з білими тюльпанами. Улітку рослина створює зелене тло, яке заспокоює. У липні достигають її надзвичайно смачні плоди, схожі на смородину, але із солодким, терпкуватим смаком.

Після весняного цвітіння другий пік декоративності настає восени, коли листя змінює забарвлення на яскраве помаранчево-червоне. Ірга — невибаглива й універсальна рослина, яка росте на сонячній ділянці та в півтіні. Вона посухостійка. Її цінна особливість – витримувати нетривалу надмірну зволоженість ґрунту.
Ірга морозостійка (4-7 зони), росте на різних типах ґрунту (зі слабокислою або нейтральною реакцією, на малопоживних субстратах). Підходить для композицій із сонцелюбними рослинами, оскільки не дає густої тіні. Висота дорослого куща сягає близько 5 м, ширина — до 4 м.
Для більшої пластики й гармонійності композиції найкраще використати два кущі аронії. Її темно-зелене листя влітку підкреслить світліший відтінок ірги. Восени насичений пурпуровий колір аронії ефектно відтінятиме помаранчево-червоне листя ірги. Так ми, як художники, малюємо живописні картини саду.

Дорослий кущ аронії сягає до двох із половиною метрів заввишки та близько двох метрів завширшки. Цвіте в травні, пізніше за іргу, щиткоподібними суцвіттями з дрібних білих квіток. Плоди достигають наприкінці літа — на початку осені, містять багато вітамінів і мікроелементів, мають терпкуватий смак.
Безколючкова шипшина вдало доповнить композицію нижчим кущем, схожим на фонтан, з іншим візерунком та відтінком листків. Окрім того, використовуючи цю рослину, збільшимо тривалість цвітіння композиції, адже вона зацвітає в червні ніжно-рожевими квітами, подібними до метеликів. Яскраво-червоні видовжені плоди, що з’являються наприкінці літа, контрастуватимуть за формою і кольором із дрібними чорними перлинами аронії.
Отже, таким способом створюємо райський куточок не лише для себе, а й для бджіл та птахів, що надзвичайно важливо для здорового саду. До того ж плоди шипшини — потужне джерело вітаміну С, яке завжди буде під рукою в холодну пору року.

Група може мати таку структуру: найвищий кущ ірги розміщуємо посередині композиції або недалеко від центру – приблизно на третину відстані. Далі висаджуємо два кущі аронії так, щоб утворився різносторонній трикутник. Три кущі шипшини розміщуємо між згаданими рослинами.
На завершальному етапі формуємо нижній ярус — обрамлення композиції. Оскільки закладаємо пряно-ароматичний сад, обов’язково садимо м’яту, валеріану та монарду.
М’ятаЗавдяки сучасній селекції виведено безліч різновидів м’яти:
Уявіть собі, як відпочиваєте в так званій зеленій кімнаті. Вам приємно перебувати в півтіні витонченої ірги та серед стін із аронії, на тлі яких розквітають живі шпалери із шипшини. У цьому затишному місці насолоджуєтесь м’ятним чаєм із нотками полуниці чи мандарина, милуєтесь квітами монарди, які, до речі, також можна додавати до чаю, бо мають бергамотовий аромат. Відчуття свободи та спокою подарує садова валеріана.

Варто зауважити, що м’ята швидко розростається, тому найкраще висаджувати групами. Якщо плануєте готувати з пахучої рослини чай – регулярно її обрізайте. У такому разі м’ята інтенсивно утворює нові пагони з ароматними листками. Для заготівлі на зиму краще зрізати в червні, перед цвітінням, адже тоді в листках накопичується максимальна кількість поживних речовин.

М’яті найкраще на сонячному місці або в півтіні. Вона негативно реагує на пересихання ґрунту. Це закономірно для рослин, які ростуть на вологих луках. Однак якщо висаджувати в півтіні й поживному ґрунті, м’ята добре розвивається навіть тоді, коли її мало поливають.

Усі різновиди м’яти мають унікальні форми та відтінки листків. Посадивши поруч групи з кількох сортів, споглядатимете привабливе поєднання текстур й оксамитове переливання зелених відтінків.
МонардаМонарда– декоративний акцент у липні-серпні. За екологічними вимогами вона подібна до м’яти, проте вирізняється насиченим забарвленням квітів. Серед переваг монарди – декоративність узимку: сухі суцвіття, схожі на кульки, нанизані на шпажку, витримують негоду та зберігають форму до весни.



Садова валеріана
Садова валеріана — це справжній вау-ефект улітку. Вона рясно квітує яскраво-червоними суцвіттями наприкінці червня і до осені. Садова валеріана невибаглива, морозовитривала, стійка до хвороб та шкідників.

Висаджуючи описану групу рослин у кількох місцях саду — не лише по периметру, а й у його внутрішньому просторі, — сформуєте гармонійний, об’єднаний спільною ідеєю ландшафт. Такий сад зберігатиме чітку структуру протягом року, квітуватиме впродовж сезону та даруватиме ароматні чаї на будь-який смак.
В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповіла Світлана Кучер, ландшафтна дизайнерка
Рекомендовані товари!