Душевну насолоду отримуєш тоді, коли милуєшся феєричною і витонченою красою саду пряно-ароматичних рослин. Про деякі з них: змієголовник, гісоп, котячу м’яту, шавлію лікарську, пахучку, кореопсис та лаванду – розповіла в інтерв’ю «СонцеСаду» старша наукова співробітниця відділу культурної флори, кандидатка сільськогосподарських наук Ольга Корабльова.
⌂ Фото: Старша наукова співробітниця відділу культурної флори, кандидатка сільськогосподарських наук Ольга Корабльова
Також слухайте цю статтю в аудіоформаті:
Пряно-ароматичні рослини: особливості
«Пряно-ароматичні рослини мають чудовий декоративний вигляд та приємний аромат, особливі харчові та лікувальні властивості. Їхній аромат інтенсивніший після дощу, бо, як тільки-но вийде сонце, випаровування ефірних олій зростає, особливо за високої температури, адже ефірні олії – це речовини, які в спеку дуже леткі. Навіть зараз можете відчути пряний аромат листка, зірвавши його й розім’явши в руках.
Однак не лише в спеку або після дощу пряні рослини пахнуть по-особливому. Влітку надвечір, коли вже не так спекотно, якщо торкнутися їх рукою, вони теж виділяють приємний аромат.
У середині осені пряні рослини й далі притягують красою, забарвленням й ароматом. Восени, коли вже майже нічого не квітує, вони створюють казкові барви на ділянці.
«Пряно-ароматичні культури відзначаються багатьма перевагами: чудово пахнуть, лікують завдяки корисним речовинам і мають високу декоративність, яку створюють суцвіття і листки різної форми та забарвлення. Це надзвичайно гарно!» – поділилася враженнями від споглядання незрівнянних пряних рослин пані Ольга, яка власноруч вирощує їх у Національному ботанічному саду імені М. М. Гришка вже багато років та запрошує охочих долучатися до примноження їхньої краси.
Види пряно-ароматичних рослини
Котяча м’ята закавказька
Невисока, розлога, витривала, багаторічна. Її можна використовувати як бордюрну рослину. Цвіте від початку квітня аж до приморозків. Коли рослина квітує, її можна заготовляти, зрізуючи верхню частину та висушуючи її для приготування чаїв. Після такої обрізки котяча м’ята утворюватиме нові пагони, квітуватиме та прикрашатиме ділянку майже весь сезон. Рослині притаманний карамельний аромат.
Котячу м’яту закавказьку вирощують у горщику та підвішують на балконі чи веранді. Вона схожа на ампельну культуру через довгі бокові пагони, які звисають донизу під власною вагою.
⌂ Фото: Котяча м'ята закавказька
Шавлія лікарська: пурпурна та пістрява
«Шавлія лікарська, що має зеленувато-сизий колір, дуже давно знана в народі. З неї створено багато лікарських засобів. У нас є дві декоративні форми цієї рослини: пурпурна та пістрява. Пурпурна шавлія має пурпурове листя, а пістрява – зелене з білою облямівкою або із малиновими мазками. У декоративному садівництві їх широко використовують.
Декоративну шавлію лікарську можна використовувати в якості бордюрної рослини. Після обрізування вона довго зберігає форму. Оскільки рослина багаторічна, не матимете клопоту з її вирощуванням. Особливого догляду шавлія лікарська не потребує. Лише обрізайте культуру, якщо є сухі гілочки», – наголосила експертка з догляду за пряно-ароматичними рослинами.
⌂ Фото: Шавлія лікарська
Лаванда
«Сорти лаванди квітують блакитно-бузковими, рожевими, білими або навіть темно-синіми квіточками. Цвіте рослина дуже гарно й пахне неповторно. Аромат чутно здалеку.
Але лаванда з віком загущується, внаслідок чого внутрішня частина куща випріває та засихає, тому старі гілки треба видаляти. На молодих краще наростає зелень, а старі гілки швидше оголюються. Раз на три, чотири або п’ять років зрізуйте старі пагони. Після квітування видаляйте суцвіття і верхню частину зеленого пагона на 5-8 см, створюючи красиву й гармонійну форму кущика. Навесні з бокових бруньок заростає та вкривається зеленню весь кущ.
Насінинки лаванди висівають навесні, коли земля вже не льодяна, не мокра, тобто її можна обробляти. Паростки зійдуть за три або чотири тижні, коли ґрунт прогріється та зволожиться після дощу. Лаванду також можна сіяти пізно восени.
Важливе правило: глибина висівання має бути не більше ніж 10 діаметрів насінинки! Наприклад, якщо насінина діаметром 0,5 мм, то заглиблюйте її на 0,5 см. Якщо діаметр 1 см, то її можна заглибити на 6-7 см, але не більше 10 см. Запам’ятайте: мілке насіння сіють по поверхні й злегка загрібають!
Якщо насінини мілкі, не робіть сапою борозенку, а сформуйте для них щось схоже на ущільнене сапою ложе, щоб під час сівби вони не впали між грудочками землі глибоко, а лягли на щільний ґрунт. Тоді трохи присипте зверху», – найцінніші поради дають читачам журналу «СонцеСад» найдосвідченіші експерти.
⌂ Фото: Лаванда
Гісоп лікарський
Гісоп лікарський – декоративна рослина, бо має три сорти з білими, синіми та рожевими квітками. Цю давню культуру описано в Біблії. Використовують як декоративну, лікарську, харчову культуру.
У консервах з овочів гісоп заміняє чорний перець, додаючи страві пікантного аромату. Дуже цінна рослина. Вирощуйте гісоп на присадибній ділянці або посадіть кілька кущиків біля будинку в місті.
Заготовляйте верхівки зелених пагонів із листочками й квітками на зиму. Гісоп – лікарська рослина, тому з лікувальною метою її використовують у чаях при застуді, ангіні та захворюваннях ясен. Він добре росте компактним кущиком на одному місці понад вісім років, квітне у липні – серпні.
⌂ Фото: Гісоп лікарський
Кореопсис великоквітковий
Кореопсис цвіте жовтими суцвіттями, схожими на ромашки, двічі за період вегетації (за умови видалення сухої оцвітини). Його широко використовують в озелененні міст, парків та садів. Гарна багаторічна культура. Вона не пряно-ароматична, але пелюстки жовтих квіточок збирають, сушать, перемелюють до консистенції пудри та додають до тіста, яке стає яскраво-жовте й набуває розкішного вигляду.
⌂ Фото: Кореопсис великоквітковий
Пахучка, або каламінта
Невибаглива багаторічна рослина, яка витримує приморозки і посуху, тому не матимете з нею клопотів. Якщо квітконоси постійно зрізати і сушити для чаїв, то каламінта буде квітувати до пізньої осені. Коли бокові пагони пізніше відростають, вони теж зацвітають. Залежно від сорту квітки можуть бути білого, ніжно-рожевого, світло-блакитного, лілового або пурпурового забарвлення.
Аромат квітів казковий – з нотками м’яти, лимону та полину. Пахучка не потребує обрізування. Її періодично зривають лише тоді, коли готують із неї чай улітку.
⌂ Фото: Каламінта, або пахучка
Змієголовник
«Визнаний медонос. Хоча це однорічна культура, але її можна за вегетаційний сезон висівати кілька разів, тому бджоли запилюватимуть рослини і збиратимуть з них нектар аж до жовтня. Має приємний карамельний аромат.
Змієголовник також можна використовувати для приготування чаїв і додавати до сухих пряних сумішей чи найулюбленіших страв», – скарбничку знань читачів нашого журналу поповнила пані Ольга, яка заохочує вирощувати дуже пахучі й напрочуд корисні пряно-ароматичні рослини.
⌂ Фото: Змієголовник
В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповіла старша наукова співробітниця відділу культурної флори, кандидатка сільськогосподарських наук Ольга Корабльова
Переглянути повний зміст статей журналу «СонцеСад» 4/2023
Купити насіння пряних трав
_190x190_c8c.jpeg)
