Багато хто захоплюється красою і величчю рододендронів, але не всі наважуються посадити цю рослину у своєму палісаднику, думаючи, що вирощування цього красеня для них непосильне. Головним завданням під час вирощування рододендронів є створення для них комфортних умов: вибору місця і сусідства, ґрунту, освітлення та догляду. З огляду на це, у читачів завжди виникає багато запитань. Спробуймо дати вичерпні відповіді на них.
Експерт «СонцеСаду» Анастасія Голубенко, кандидат біологічних наук, науковий співробітник Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини» Київського національного університету імені Тараса Шевченка у всіх подробицях розповість, як посадити рододендрон і як доглядати за рослиною.
Рододендрони — напівлистопадні, листопадні та вічнозелені чагарники чи невисокі дерева з родини Вересових. Існує близько тисячі видів і близько трьох тисяч сортів та різновидів рододендронів, які походять із Японії, Південного Китаю, Гімалаїв, Південно-Східної Азії та Північної Америки і мешкають у затінках рідколісь, на північних схилах гір та у прибережних зонах водойм. Деякі рододендрони сягають 3 м заввишки, а деякі види є низькорослими сланкими чагарниками.
Назва «рододендрон» виникла, очевидно, завдяки їхнім чудовим квітам і походить від поєднання двох латинських слів: «rhodon» — «троянда», «dendron» — дерево, тобто «трояндове дерево». Інша відома назва деяких видів цих рослин, яку застосовують переважно для так званих «кімнатних» незимостійких та деяких красивоквітучих видів японських рододендронів, — азалії.
Рослини рододендронів відрізняються за формою та розміром кущів, мають різне за формою та кольором листя (особливо восени), але головною їхньою окрасою і перевагою є тривале і рясне квітування сортів із різними термінами цвітіння впродовж усієї весни (від кінця березня до початку червня). Найлегше вирощувати зимостійкі листопадні рододендрони, тому на них варто звернути особливу увагу. Однак сьогодні існує чимало напівлистопадних та вічнозелених сортів, які здатні витримувати наші зими.
Фото: Вибирайте для посадки в Україні зимостійкі сорти рододендронів
Найкращими періодами для висаджування рододендронів у саду є середина весни (від квітня до середини травня) та середина осені (вересень-жовтень). Якщо рослини вирощували в контейнерній культурі й вони «прожили» у горщику більше ніж півроку, то висадити їх можна і в інший період вегетаційного сезону, окрім періоду цвітіння, та протягом одного-двох тижнів після його закінчення.
Фото: Купивши рослину в контейнері, можна висаджувати будь-коли
Найкраще місце для рододендрона — у затінку, на ділянці, захищеній від протягів, домінуючих вітрів та прямих сонячних променів. При оптимальному освітленні листя вічнозелених рододендронів велике, темно-зелене і влітку, і взимку, а якщо світла забагато, то листя і пелюстки квіток бліднуть. Також рододендронам не підходять місця біля північних стін будинку чи інших споруд.
Найкраще рододендрони почуваються на лісистих ділянках поруч із деревами, коренева система яких розвивається в глибину — соснами, модринами, не надто густими ялинами і навіть дубами. Непогано їм і в сусідстві з плодовими деревами — яблунями та грушами. А ось дерева з поверхневою кореневою системою (в’яз, вільха, липа, клен, верба, каштан, тополя) — небажані сусіди для азалій, оскільки надмірно пересушують ґрунт і поглинають поживні речовини на тій же глибині, що й рододендрони. Якщо такого сусідства уникнути неможливо, то коріння рододендронів треба відгородити руберойдом, поліетиленом, пластиковою стрічкою-бордюром чи шифером, які укопують у ґрунт навколо куща.
Ризик пересушування ґрунту так само шкідливий для рододендронів, як і застій вологи, тому, якщо ґрунтові води залягають на глибині менше метра, для висаджування рододендрона готують підняту грядку.
Перед висаджуванням рододендрона треба ретельно намочити його кореневу систему. Для цього опустіть коріння у воду і тримайте там доти, доки не перестануть виділятися бульбашки повітря. Доки грудка з корінням насичується водою, готують посадкову яму, розмір якої має бути приблизно удвічі більшим за контейнер зі кореневою системою, а розташування — не ближче ніж на метр до інших рослин. Поруч із рослиною ґрунт не має містити речовин, які залужують субстрат (золи, вапна, доломіту тощо).
На дно ями насипають шар дренажу, поверх якого — суміш верхового торфу і суглинку в пропорції приблизно 8:3,5 та комплексним мінеральним добривом (або іншу ґрунтосуміш для рослин, які потребують пухкого, добре дренованого, багатого на гумус кислого субстрату). Якщо, замість суглинку, брати глину, її кількість слід зменшити удвічі. Суміш треба добре утрамбувати і зробити в ній лунку відповідно до розміру кореневої грудки рослини.
Коріння саджанця розміщують у лунці (рослину розміщують вертикально), засипають рештою ґрунтової суміші, ретельно утрамбовуючи, щоб навколо коріння не утворилося жодних порожнин, а коренева шийка була на рівні ґрунту або на 1-1,5 см вище. Після висаджування рододендрон слід рясно полити, щоб ґрунт у посадковій ямі повністю просочився водою, а пристовбурове коло — присипати шаром мульчі завтовшки 5-7 см (торфом, сосновою хвоєю, трісками або корою).
Розповідає Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, кандидат біологічних наук
• Мульчувати
Так, це дуже важливий захід під час вирощування рододендронів, оскільки він захищає коріння від пересихання, зимового промерзання та заростання бур’янами, особливо якщо врахувати поверхневу кореневу систему цих рослин — будь-які прополювання чи розпушування ґрунту можуть її пошкодити.
• Зробити опору
Якщо ділянка вітряна, рослину варто підв’язати до опори, яку нахиляють у напрямку, протилежному панівним вітрам. Коли рослина добре приживеться на новому місці, опору можна забрати.
• Скільки поливати
У природних умовах чагарники рододендрона зростають у лісовій або гірській місцевості, тому при їх культивуванні важливо забезпечити оптимальне співвідношення між температурою і рівнем вологості. Досягти цього можна, притінюючи рослини у спекотні дні (якщо вони не ростуть у природному затінку дерев), розприскуючи вологу навколо них у повітрі та підібравши для них збалансований режим поливання. У жодному разі не можна допускати застою води у ґрунті, де ростуть рододендрони, — при перезволоженні рослини згортають і опускають листя.
• Як часто поливати
Літня температура, необхідна для доброго росту рододендронів, варіює від +18 до +25ºC. У спекотну пору року їх слід поливати два-три рази на тиждень, не забуваючи обприскувати листя. Води під час поливання має бути стільки, щоб промочити ґрунт на глибину 20-30 см.
Однак під час цвітіння рододендрони обприскувати не варто, щоб квіти не втратили декоративності. Достатня кількість вологи в ґрунті та повітрі позитивно впливає не лише на розвиток листя і квіток, а й на закладання квіткових бруньок майбутнього року.
• Яку воду використовувати для поливу
Поливають рододендрони м’якою, краще підкисленою, водою — відстояною або дощовою. Щоб пом’якшити і підкислити воду для рододендрона, можна додати до неї кілька жмень верхового торфу або розчинити неповну столову ложку щавлевої чи лимонної кислоти у 12-15 л води за добу до поливання. Якщо листя втрачає блиск і в’яне, це означає, що рослина відчуває спрагу. Якщо в спекотну пору сумніваєтеся щодо того, чи досить вологи в ґрунті, чи, навпаки, її забагато, обприскуйте рослини, це допоможе втримати оптимальний баланс зволоження.
Фото: Мульчування кущів рослини позбавляє багатьох клопотів
Кущі рододендронів практично не потребують формування. Обрізування полягає у видаленні сухих гілочок та суцвіть, які відцвіли. Однак іноді треба постригти зависокі кущі, видалити підмерзлі пагони або омолодити старий рододендрон.
Обрізування проводять рано навесні, до початку сокоруху. У місцях, де товщина гілок більша 2 см, зрізи обробляють садовим варом. Сильно обмерзлі або дуже старі рослини обрізують на висоті 30-40 см від землі: у перший рік — одну половину куща, наступного року — другу. Після обрізування на пагонах пробуджуються сплячі бруньки, починається процес омолодження, який триває протягом року. Для рівномірного щорічного цвітіння слід одразу після цвітіння видаляти зів’ялі суцвіття, щоб рододендрон використовував сили і живлення на утворення квіткових бруньок для майбутнього року.
Підживлювати рододендрони мінеральними та органічними добривами треба напередодні цвітіння, одразу після нього та наприкінці літа. Останнє підживлення у вегетаційному сезоні роблять у липні — на початку серпня, оскільки пізніше можна спровокувати ріст молодих пагонів, які не встигнуть зміцніти й можуть повимерзати взимку. Напередодні рослину поливають.
Для підживлення можна використовувати слабкий розчин гною, а також дуже розведені (1-1,5 г/л) розчини кислих амонійних, азотних, фосфорних, сірчаних солей калію, кальцію чи магнію. Ефективні також спеціальні розчинні добрива для рододендронів (20-30 г на літр води для однієї рослини), до яких можна додати 5-10 г будь-якого азотного добрива. Навіть у перший рік пересаджені рослини вже потребують добрив, які вносять дуже розведеними й маленькими порціями. Рослина сама нагадає про необхідність внесення добрив: зупиниться в рості, почне скидати листя або воно змінить колір, припиниться утворення квіткових бутонів.
Фото: Підживлення рослини обов'язкове у різні періоди вегетації
Корисні для рослин і позакореневі підживлення мікроелементами: добрива вносять під час обприскування зеленої маси куща. Рано навесні рослини підживлюють удвічі концентрованішим розчином добрив, пізніше — слабшим.
Якщо осінь посушлива, рододендрон рясно поливають. Щоб уникнути небажаного пізнього росту пагонів, які не встигають визріти і гинуть узимку, у суху погоду слід обприскати рододендрони однопроцентним розчином сульфату або монофосфату калію з дрібнодисперсного розпилювача: цей засіб призупиняє ріст, стимулює здерев’яніння пагонів і закладання квіткових бруньок на майбутній рік. Однак після обприскування слід припинити поливання рододендрона, навіть якщо погода буде сухою.
Так, і це треба зробити до листопада. Кожен кущ утеплюють у зоні коріння, укладаючи по пристовбуровому колі шар торфу. Для захисту від морозів влаштуйте їм укриття, поставивши навколо куща каркас із металевої сітки, оберненої зверху спанбондом, закріпивши укривний матеріал мотузком, або ж перед початком морозів загорнувши кущі мішковиною. Знімати це укриття можна тільки тоді, коли мине ризик нічних заморозків. Навесні слід берегти рослини від активного сонця (не менше ніж від заморозків), тому розкривайте їх лише у хмарний чи похмурий день.
Фото: Укриття рододендрону на зиму
Рододендронам можуть докучати чимало різних шкідників: борошнисті червці, щитівки, павутинні кліщі, блощиці, довгоносики, рододендронові мухи, а також равлики і слимаки.
Черевоногих молюсків збирають руками, а для профілактики обробляють рододендрони розчином фунгіциду. Павутинних кліщів, рододендронових блощиць, а також довгоносиків знищують акарицидними та інсектицидними препаратами, причому в разі ураження рододендрона довгоносиком доведеться обробити інсектицидом ще й верхній шар ґрунту. Решту комах винищують карбофосом відповідно до інструкції до препарату.
Вони чутливі до грибкових захворювань (плямистість листя, рак, хлороз, іржа), які зазвичай виникають через недостатню аерацію коріння.
Плямистості та іржа знищують препаратами з мідного купоросу, зокрема бордоською рідиною. Хлороз, внаслідок якого рододендрон жовтіє, «лікують» додаванням хелату заліза у воду для поливання. Якщо рослина захворіла на рак, видаліть уражені хворобою пагони або обріжте до здорової тканини. Крім того, треба проводити профілактичні обробки рододендрона бордоською рідиною рано навесні й наприкінці осені. Завдяки дотриманню правильної агротехніки рододендрони чудово ростимуть і розвиватимуться. Однак допущені порушення технології вирощування (перезволоження або пересушування, залуження ґрунту, сонячні опіки листя) можуть спровокувати сплеск захворювань.
Фото: Хвороби рослини лікують спеціальними засобами
✔ Увага!
Рододендрони — отруйні рослини, які потребують обачного ставлення і можуть бути небезпечними для тварин і дітей, якщо їх вживати чи довго перебувати серед них.