Людина має потребу споглядати прекрасне. Напевно, це одна з ознак, яка робить її людиною. І як чудово, коли це прекрасне можна не лише побачити в парках чи оранжереях, а й виростити власноруч на подвір'ї чи в домівці!
Про те, які декоративні рослини обрати і як за ними доглядати, розповідає АНАСТАСІЯ ГОЛУБЕНКО, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Ботанічного саду ім. О. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка
Слухайте наш подкаст про азалії
Кущі або невисокі дерева, відомі своїми прекрасними квітами. Деякі види рододендронів називають азаліями. Найчастіше це незимостійкі види, які зазвичай вирощують як кімнатні рослини, а також деякі красиво квітучі види японських рододендронів. Є листопадні, напівлистопадні та вічнозелені види цих чудових рослин, які в дикій природі ростуть на всій Північній півкулі, ближче до субтропіків. Для вирощування у нашій кліматичній зоні краще обирати низькорослі листопадні рододендрони-азалії. Сортове різноманіття дає можливість підібрати для саду рододендрони як за кольоровою гамою квіток, так і за формою, розміром кущів та за осіннім забарвленням листя. Квітують вони навесні, переважно у квітні-травні, протягом кількох тижнів. Колір суцвіть варіює від білого, ніжно-рожевого й бузкового до яскраво малинового, чорнильно фіолетового, жовтого й оранжевого. Є рододендрони з ароматними квітками, але зустрічаються й такі, які зовсім не пахнуть.
Слід пам'ятати, що ці рослини - отруйні, тому не допускайте до них домашніх тварин, а також не перебувайте занадто довго у їхніх заростях.
⌂ Для вирощування у нашій кліматичній зоні краще обирати низькорослі листопадні рододендрони-азалії
Рододендрони не люблять прямого сонця, тому варто знайти для них притінене й захищене від протягів місце в саду, бажано біля штучної водойми, яка зволожуватиме повітря для рослин. Особливу увагу слід звернути на підготовку ґрунтосуміші, основною особливістю якої є підвищена кислотність: рівень рН субстрату для азалій може бути в межах 3,5-4,5, але не вище 5,5. Кислу реакцію ґрунту та проникність для повітря можна забезпечити, додавши до ґрунтосуміші 4-5 частин кислого верхового торфу, а для кращого живлення - по одній частині перегною і чорнозему. Для невеликих кущів готують субстрат для заповнення посадкової ями діаметром і глибиною 50-60 см, для кущів вище метра - на об'єм близько 1 м. Висаджувати кущі треба із заздалегідь зволоженою кореневою системою: на 20-30 хв. грудку ґрунту з корінням замочіть у м'якій (можна дощовій) воді. Під час висаджування не заглиблюйте кореневу шийку в землю. Поверхню ґрунту після садіння треба рясно полити й бажано замульчувати хвоєю і/або сосновою корою, яка захистить кореневу систему від пересушування і водночас сприятиме підкисленню субстрату.
Розповідає Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, кандидат біологічних наук
Догляд за рододендронами полягає у підтриманні кислотності й вологості ґрунту (але уникаючи перезволоження), зволоженні повітря (обприскуванні), обрізуванні сухих гілочок та мінімальних заходах із формування кущів, підживленні мінеральними та органічними добривами. Підживлюють рододендрони приблизно раз на місяць протягом вегетаційного сезону, починаючи з ранньої весни і закінчуючи кінцем липня. Пізніше цього робити не варто, щоб не спровокувати ріст молодих пагонів, які не встигнуть зміцніти й можуть повимерзати взимку. Для підживлення можна використовувати слабкий розчин гною, а також сильно розведені (1-1,5 г/л) розчини кислих амонійних, азотних, фосфорних, сірчаних солей калію, кальцію чи магнію. Рано навесні підживлюють удвічі концентрованішим розчином мінеральних добрив, пізніше-слабшим.
Рододендрони уражуються найчастіше павутинним кліщем, рододендроновою мухою, борошнистим червцем, щитівкою та деякими іншими шкідниками, боротьба з якими полягає у вчасній (при виявленні перших ознак ураження) обробці інсектицидами та акарицидами (наприклад, Конфідор, Актара, Актеллік тощо). Із грибковими ураженнями - іржею чи борошнистою росою - борються шляхом обробки кущів фунгіцидними препаратами.
⌂ Цвітіння магнолії триває близько місяця
Декоративно-листяне і красиво квітуче дерево, яке стане справжньою окрасою саду. Забарвлення квітів магнолії варіює від білого, кольору слонової кістки та кремового до блідо- і яскраво-рожевого та жовтого. Цвітіння магнолії триває близько місяця. На початку цвітіння квітки чашоподібні, згодом пелюстки розгортаються горизонтально, діаметр квітки сягає 12 см. Кожний вид квітів має свій аромат: запах одних нагадує цитрус чи аніс, а інших може бути й неприємним, але це компенсує краса квіток. Деякі магнолії є добрими сусідами для рододендронів, бо потребують кислих ґрунтів (магнолія Віргінська). багато цих екзотичних дерев потребує захисту від морозів та холодних вітрів (магнолії Зибольда, Суланжа, Лілієподібна). Магнолії потребують доброго освітлення, але пряме сонце для більшості видів може бути шкідливим. Для висаджування найкраще вибирати місце в південно-західному напрямку, яке захищене з північного сходу стіною чи парканом, з урахуванням майбутнього розміру дорослої рослини.
⌂ Магнолії потребують доброго освітлення
Ґрунт, придатний для вирощування магнолій, має бути добре дренованим, пухким та поживним, з нейтральною чи слабо кислою реакцією (рН 5,5-6,5). Важливо, щоб у місцях вирощування не застоювалася вода. Також магнолії не витримують засолення та залуження ґрунтів. Пересаджування для магнолій - сильний стрес. Тому бажано висаджувати їх одразу на постійне місце вирощування, заздалегідь добре зволоживши грудку землі з корінням. Обирати слід рослини, які мають заввишки не менше ніж метр, оскільки менші магнолії приживаються значно гірше. Для висаджування треба підготувати посадкову яму об'ємом близько 1 м3 (принаймні удвічі, а краще утричі більшу за кореневу систему саджанця), яку під час садіння рослини заповнюють ґрунтосумішшю з торфу, листяного перегною і дернової землі з додаванням піску чи перліту (1:1:2:1). Також корисним вважають внесення в ґрунтосуміш деревної золи. Важливо не заглиблювати саджанці під час висаджування та залишати кореневу шийку над поверхнею ґрунту. Після садіння дерева треба ретельно утрамбувати ґрунт в ямі та добре його полити. Навколо стовбурове коло бажано засипати мульчею з соснової кори, яка захистить рослину від пересихання ґрунту та коренів. Висадження магнолій у саду краще проводити рано восени, хоча дерева із закритою кореневою системою (контейнерні культури) можна висаджувати протягом усього вегетаційного сезону. Найважливіше - не розміщувати рослини на відкритому сонці та не дозволяти пересушування субстрату, хоча створення штучного туману під час адаптації магнолій до нового місця вирощування теж не завадить.
Відео «Магнолія – квітка ери динозаврів. Як посадити магнолію?». Розповідає Василь ОСТАП'ЮК, головний садівник Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України:
Магнолії потребують регулярного поливання, але не витримують застою води і перезволоження. 3береженню вологи у пристовбуровій зоні (близько 50 см діаметром) сприяє мульчування ґрунту. Підживлення магнолій, як і рододендронів, проводять щомісяця від ранньої весни до липня, коли рослини починають готуватися до зимового спокою. Для цього підходять універсальні добрива на зразок нітроамофоски з розрахунку 3-5 г добрива на 1 л води. Зимовий догляд за рослинами полягає у більш потужному мульчуванні навколо стовбурової зони корою, листям чи навіть травою (до 20 см) та укритті молодих рослин агроволокном. Магнолії практично не потребують формувального обрізування. Обрізання сухих і пошкоджених гілок проводять рано навесні, до початку сокоруху.
Хвороби і шкідники майже не ушкоджують магнолії. Інколи листя уражує борошниста роса, яку, за умови вчасного виявлення, легко подолати завдяки обробці фунгіцидами. Ознаки хлорозу на листі свідчать про брак заліза в субстраті. Найкращим методом лікування є підживлення рослин розчином хелату заліза.
Купити саджанці азалій тут
КУпити саджанці магнолій тут
Читайте ще:
Бузкова фантазія
Вічнозелена краса удома
Екзотичні рослини для вашого саду: що таке жимолость блакитна