⌂ Фото: Рододендром Гартендиректор Рігер

Рододендрон недаремно називають царем квітів — таку славу він здобув, зачаровуючи цвітінням і стійкістю. Історія цієї культури нараховує понад три століття. Нині у світі налічується понад 30000 назв гібридів (культиварів) рододендронів. Вони незамінні, коли створюють кам’янисті сади, альпійські гірки, оформлюють водойми. Та, як кожний цар, рододендрон потребує особливої уваги. Отож, запам’ятайте головні вимоги догляду цього красеня.

• Царя — на трон! Рододендрони найкраще вирощувати на вологих, але добре дренованих ґрунтах із високим вмістом органічної речовини. Мичкувата коренева система цих рослин неглибока, тому їй погано у насичених застійною водою ґрунтах. Якщо у вас важкий ґрунт (поганий дренаж, постійна вологість, глинистий, надмірно ущільнений), найкраще створити «підняті» грядки для рододендрона (на 30–50 см вище від «рідного» ґрунту), підперши їх колодами або камінням.
• Без кисню — аж ніяк. Для повноцінного дихання й метаболізму рододендрони потребують кисню. Погана ж аерація сприяє розвитку токсинів у ґрунті. Рододендрони на важких ґрунтах із поганою аерацією часто потерпають від хлорозу. Щоб цього не сталося, внесіть у такий ґрунт велику кількість органічної маси – торфу, органічного компосту із листя (крім горіха волоського, який є отрутою для рододендронів!) та соснової хвої.
• Любителі «кислинки». Загалом рододендрони поширені на різних типах ґрунтів, але завжди кислих або дуже кислих (з рН від 4,5 до 6). Кислотність ґрунту відіграє важливу роль у житті цих рослин, оскільки сприяє засвоєнню ними заліза. Якщо кислотність ґрунту не відповідає «апетитам» рододендронів, листя рослин жовтіє між зеленими прожилками, вони гірше розвиваються. Для підкислення ґрунту найкраще використовувати кислий верховий торф і мульчування хвойною сосновою підстилкою або корою.
• Як на пляжі. Майже всі рододендрони ростуть в умовах підвищеної сонячної інсоляції. Ці рослини потребують сонячного світла для компактного розвитку куща і рясного цвітіння. Листопадні рододендрони (азалії) найкраще висаджувати на відкритих незатінених ділянках, а вічнозелені — на відкритих місцях або в напівтіні. Їх садять із північного боку будинків чи інших споруд, але так, щоб улітку вони були затінені від 11 до 16 години. Вранці та увечері пряме сонячне освітлення для рододендронів не шкідливе, а навпаки – корисне. Воно стимулює утворення квіткових бруньок. На відкритих ділянках під прямим сонячним промінням вічнозелені рододендрони часто «підгорають», ростуть гірше, значно скорочується тривалість їхнього цвітіння, іноді всихають деякі гілки. Тому такі місця не підходять для цих рослин. Якщо все-таки вирішили висадити рододендрони з південного боку споруд, створіть для них напівзатінок.

⌂ У сусідстві з рододендронами добре підходять сосна, дуб, модрина, ялиця, магнолія, груша, черешня, яблуня

Відео: Як посадити АЗАЛІЮ, РОДОДЕНДРОН?

Розповідає Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, кандидат біологічних наук

• Разом — краще. У сусідстві з рододендронами треба висаджувати дерева, які мають глибоку кореневу систему (сосна, дуб, модрина, ялиця, магнолія, груша, черешня, яблуня), з ними вони добре уживаються, а найкраще — із сосною, дубом, грушею та черешнею. Біля дерев із неглибокою мичкуватою кореневою системою (в’яз, гіркокаштан, клен, липа, тополя, ясен та інші) ці рослини садити не можна. Вони не витримають конкуренції з такими сусідами за вологу і поживні речовини й можуть загинути. Не слід висаджувати рододендрони на протягах, особливо на розі споруд, де завжди дме вітер. На не захищених від вітру місцях рослини, особливо вічнозелені, під час сильних морозів із вітром можуть постраждати внаслідок висихання.
• Весна-красна. Найкраще висаджувати рододендрони рано навесні, до розпускання їхніх бруньок. Тоді вони добре приживаються і скоро можуть зацвісти й утворити приріст пагонів. Однак іноді виникає потреба посадити рослини восени або влітку. Досвід свідчить, що їх можна пересаджувати упродовж усього сезону вегетації, за винятком періоду цвітіння та інтенсивного росту пагонів. Однак дуже пізнє осіннє пересаджування не рекомендують, бо в цей період рослини, особливо вічнозелені види, не завжди встигають прижитися і, якщо зима буде малосніжною та морозною, можуть постраждати.
• Куртини: краса зачаровує. Створюючи композиції, можна досягти найвищого декоративного ефекту, коли висаджувати рододендрони куртинами (великими групами). Тому на важких ґрунтах (глинястих, суглинистих) бажано копати ями не для кожного куща окремо, а одну й широку (або невеликий котлован) для всієї куртини глибиною до 35 см. Ширина (діаметр) такого котлована залежить від кількості саджанців у ньому. Молоді саджанці (до 50–70 см заввишки) садять густо, розміщуючи їх на відстані 70х70 см. За такої густоти рослини уже в наступний період вегетації створять під час цвітіння високий декоративний ефект. Якщо висаджуєте кожний кущ окремо, робіть посадкові ями завглибшки 35 см, діаметром, удвічі більшим, щоб коренева система мала де розростатися. Після розростання кущів у куртині поступово поліпшується мікроклімат, що підвищує їхню стійкість проти несприятливих умов зовнішнього середовища. За кілька років, коли крони рододендронів зімкнуться, їх можна розрідити шляхом викопування кожного другого куща і пересаджування його на нове місце.
• Ґрунтовий «коктейль». Посадкові ями (котловани) слід заправити легким кислим субстратом — сумішшю сфагнової або осоково-очеретяної торфокришки, крупнозернистого річкового піску та хвої сосни звичайної у пропорції 2:1:1 або такої ж торфокришки і легкої хвойної землі (1:1). Якщо на місці висаджування ґрунт легкий піщаний або супіщаний (сірий лісовий, дерново-підзолистий), до нього слід додати шар суміші торфокришки з хвоєю (2:1) завтовшки 10–12 см і добре змішати її з місцевим ґрунтом. Торф’янистий ґрунт можна поліпшити шляхом домішування до нього десятисантиметрового шару хвойної чи вересової землі та хвої або річкового піску і хвої (1:1). Такі компоненти після дворазового перекопування зроблять ґрунт пухким і повітропроникним та підвищать його кислотність.

⌂ Рододендром Розеум Елеганс в ландшафтному дизайні

Для збагачення ґрунту поживними речовинами додайте до нього трохи листяної землі, яка утворилася після перегнивання листків деревних рослин, що мають кислу реакцію середовища (брусниці, чорниці, вересу, дуба, сосни, ялини), але не слід додавати листяну землю після перегнивання листків тих рослин, які підлуговують середовище (бузини, ліщини, бука, ясена, горіха тощо). Викопують саджанці і пересаджують із грудою землі. Під час садіння кореневу систему рівномірно розміщують по дну ями, стежачи за тим, щоб вона не загиналася вгору або до центру ями. Перед засипанням садивного субстрату треба добре розмішати його складові компоненти до однорідної маси. Потім засипати його у яму, відтрясти кущ угору і трохи ущільнити, але з таким розрахунком, щоб поверхня ґрунту була на одному рівні з кореневою шийкою саджанця. Це дуже важливо! Недостатньо засипана коренева система саджанця (за неглибокого садіння) згодом оголюється, а надмірно засипана (за глибокого садіння) – погіршує доступ до неї повітря, що дуже негативно впливає на фізіологічний стан та ріст рослин. Після садіння саджанці слід рясно полити та замульчувати сосновою хвоєю завтовшки 5–7 см.

Під час садіння рододендронів не варто застосовувати кінський та свинячий гній, пташиний послід, попіл. Ці добрива створюють лужну реакцію ґрунтового розчину, що пригнічує ріст та розвиток рододендронів. Можна використати лише невелику кількість коров’ячого гною, але не свіжого, а добре перепрілого. Найкраще додати напіврозкладену соснову хвою, яка розпушує та підкислює ґрунт, збагачуючи його поживними речовинами.

• Чому щічки бліді? Рододендрони — вологолюбні рослини, які не витримують пересихання ґрунту, а оскільки верхні шари ґрунту на території України влітку та восени нерідко пересихають, ці рослини потребують поливання. Ознаками браку води для рододендронів є: втрата тургору, матовий відтінок, поникнення та в’янення листків азалій, скручування в трубочку або закручування країв листків вічнозелених рододендронів. Це свідчить про те, що рослини перебувають у критичному стані й потребують негайного поливання та обприскування крон водою. Щоб не допустити цього, після садіння, у період цвітіння та інтенсивного росту, якщо нема дощів, треба поливати їх двічі на тиждень, а під час спеки – щодва дні. Лити воду слід доти, поки ґрунт не промокне на глибину до 30 см. Щоб уберегти рододендрони від зимового висихання, їх поливають ще й пізно восени, перед настанням морозів. Передусім це стосується вічнозелених видів. Вода для поливання має бути м’якою (дощова, снігова, з річки або водоймища). Водопровідну воду можна використовувати, якщо вона надходить до водопровідної мережі з річки або озера. Вода з глибоких криниць та свердловин малопридатна для поливання рододендронів, оскільки зазвичай вона жорстка, містить багато солей. Якщо ж м’якої води під рукою нема, візьміть із криниці, заздалегідь відстоявши її протягом кількох днів. Температура поливної води має бути не нижчою, ніж температура повітря.
• Мульчування. Для нормального розвитку рододендронів треба мульчувати пристовбурні кола (біля стовбура не мульчувати!). Найкраще використовувати або лісову хвойно-листяну компостну підстилку, яка розклалася наполовину, або соснову кору, або ж їх поєднання. Шар мульчі — 5–7 см. Мульча сприяє розвитку корисних мікроорганізмів, підкислює ґрунт, зберігає вологість і мінімізує потребу в частому поливанні.
• Позбудьтеся ворогів. Подбайте про те, щоб рододендрони не заростали бур’янами. Їх треба систематично виривати або виполювати сапою (але дуже обережно, заглиблюючи її в ґрунт не глибше ніж на 1–2 см, щоб не зрізувати дрібні корінчики рододендронів, які можуть бути близько від поверхні ґрунту). Після виполювання бур’янів знову укладіть мульчу. Установлено, що у весняно-літній період хвойна або листяна мульча на прикореневих колах рослин поступово впродовж двох-трьох місяців розкладається і продукти цього розпаду завдяки поливанню та дощу потрапляють у ґрунт, значно підкислюючи його та підживлюючи саджанці. Тому після повного розкладу мульчі поновіть її, довівши товщину останньої до 5–7 см.
• Перукарня — на замовлення. Рододендрони рідко потребують обрізування, оскільки вони, як правило, формують кущі правильної форми. Під час пересаджування їх також не обрізають. Проте іноді трапляється, що деякі гілки зламані, а пагони або обмерзли, або всохли, або закривають вікна, або їх узагалі треба обновити, або ж зменшити висоту великих кущів. У цих випадках обрізування не уникнути. Зрізи слід робити по живій частині гілки чи стовбурця над сплячою брунькою. Для оновлення старих рослин — на висоті 30–40 см від землі. Обрізування рододендронів проводять рано навесні (наприкінці березня — на початку квітня) за допомогою секатора або садової пилочки (ножівки). Обрізані кущі протягом вегетаційного періоду треба рясно поливати.

Відео: Азалії. Рододендрони

Розповідає Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, кандидат біологічних наук

Автор статті: Микола Шумик, заступник директора з наукової роботи Національного ботанічного саду ім. М.М. Гришка, кандидат біологічних наук

Купити саджанці рододендрона