Як садити лілії

04.09.2020

Лілії не можуть не захоплювати своєю величною красою! Експерти «СонцеСаду» допоможе зробити ваш палісадник оазою шикарних кольорів!

Особливості зимівлі лілій в Україїні

У природі лілії поширені винятково в північній півкулі, насамперед у помірній і субтропічній лісових зонах. Поширення лілій на південь пов’язане загалом зі збільшенням висоти, на якій вони зустрічаються.

Більшість лілій росте в кліматичних умовах із регулярною зміною чітко відокремлених сезонів та послідовним чергуванням спекотних і прохолодних, дощових і посушливих періодів (коли останній – не дуже тривалий). Тому на всій території України більшість лілій (крім деяких, про які буде сказано далі) добре перезимовують у відкритому ґрунті, а якщо шар снігу товстий, витримують найлютіші морози навіть без додаткового укриття.

Пізні весняні приморозки (кінець квітня-травень) лілії витримують гірше. Навіть короткочасне зниження температури може пошкодити квіткові бруньки, що саме в цей час закладаються на вершечках молодих пагонів, які почали відростати. Внаслідок цього виникають потворні квітки або, якщо заморозок був сильний, квіток не буде взагалі. Однак на загальний стан рослини це практично не вплине, і вже наступного року вона нормально квітуватиме.

Куточок краси з лілій

⌂ Фото: Куточок краси з лілій

Особливості сортів лілій

Вирощувати лілії нескладно, якщо знати їхні особливості й дотримуватися агротехнічних вимог. Серед лілій, як і серед більшості рослин, є більш витривалі, які може легко вирощувати квітникар-початківець:

королівська,
цибулинконосна,
оранжева,
ланцетолиста,
Генрі,
Вілмота,
усі Азійські,
Трубчасті й Орлеанські гібриди,
ЛА-, ОТ-гібриди.

Але немало й таких, які потребують більшого досвіду, знання біологічних особливостей і створення відповідних умов:

білосніжна,
леопардова,
лісова,
Гансона,
довгоквіткова,
Східні гібриди,
Довгоквіткові,
Американські,
Мартагон гібриди.

Відео: Як виростити лілійне дерево? Як правильно посадити цибулину?

Про ці тонкощі розповідає Лариса Кикоть, кандидат біологічних наук, куратор колекції лілій Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України

Вибір місця для посадки лілій

Різні види й сорти лілії для інтенсивного росту і розвитку потребують різних умов. Перед тим, як висаджувати рослину, слід детально ознайомитися з біологічними особливостями і вимогами щодо певного виду чи сорту:

інтенсивність освітлення,
тип ґрунт,
час квітування тощо.

На відкритих сонячних ділянках краще ростуть лілії:

✔цибулинконосна, ✔білосніжна, ✔оранжева, ✔Вілмота, ✔королівська, ✔Трубчасті й Орлеанські гібриди.

Віддають перевагу затіненим ділянкам: ✔лілія лісова, ✔Гансона, ✔Мартагон гібриди.

Більшість лілій бажано вирощувати в затіненні, особливо в найспекотніший період доби. За цих умов вони досягають найвищого зросту. Слід пам’ятати, що найбільш тіньовитривалі лілії також потребують певної кількості сонячного освітлення, а світлолюбне коріння має бути захищене від палючого сонячного проміння.

Читати ще:

У природі лілії ростуть на лісових галявинах, серед чагарників і високих трав, тому ділянки з ліліями також слід захищати від вітру. Добре, коли сусідні чагарники й багаторічні рослини захищають верхній шар ґрунту від пересихання в літній період і підтримують пагін, а взимку сприяють затриманню снігу, захищаючи таким чином цибулини.

Лілії не містять отруйних речовин, зокрема летких, тому не чинять негативного впливу на жодну іншу рослину в садочку.

Добрими сусідами для лілій будуть невисокі чубушники (жасмини), потентіли (курильський чай), спіреї, барбариси, гортензії і всі кущі, які повільно розростаються. З трав’янистих багаторічників підходять усі види папоротей, піони, дельфініуми, королиці, фізостегія, високі вероніки тощо.

Вдалим є поєднання лілій, особливо високорослих, із високими травами, як колосняк, міскантус і кортадерія(пампасна трава), а для видів і сортів, що полюбляють кислий ґрунт, – також із рододендронами.

Великі дерева, як береза, липа, в’яз, тополя, швидко висушують і виснажують ґрунт біля себе, тому лілії слід висаджувати подалі від них. Натомість плодові дерева, особливо високі старі яблуні з їхньою розлогою ажурною кроною, стануть надійним прихистком для лілій у спекотний літній день.

Як підготувати ґрунт для лілій

Ґрунт, у якому вирощують лілії, має відповідати таким вимогам:

Бути пористим і добре дренованим.
Містити достатню, але не надлишкову кількість вологи.
Містити гумус у вигляді або листяної землі, або торфу, або компосту чи перегною.

Перед посадкою лілій ґрунт потрібно підготувати

⌂ Фото: Перед посадкою лілій ґрунт потрібно підготувати

Цей рихлий, поживний водопроникний ґрунт повинен мати нейтральну реакцію. Усі лілії (крім білосніжної) витримують слабкокислі ґрунти, а ґрунти з високою кислотністю і застоєм води для лілій непридатні.

На важких глинистих водонепроникних ґрунтах перед висаджуванням цибулин створюють штучний дренаж. Для цього знімають верхній шар землі клумби і викопують траншею з нахилом в один бік. Дно засипають гравієм, битим камінням або річковим крупнозернистим піском. Зверху накладають зняту землю або спеціально приготовлену для певних видів лілій землесуміш. Склад землесуміші такий:

одна частина родючого ґрунту,
одна частина піску,
одна частина листяної землі,
для тих лілій, що люблять торф, половина листяної землі замінюється на торф.

Кілька лілій краще ростуть на майже чистій листяній землі – японська, непальська, прекрасна. Землесуміш для них готують, змішуючи ✔три частини листяного ґрунту, ✔одну частину родючої землі й ✔одну частину піску та гравію. У надзвичайно важкі глинисті ґрунти слід додавати крупнозернистий річковий пісок для підвищення повітро- і водопроникності.

Найкращим органічним добривом для лілій є листяна земля, тобто листяний перегній, краще з липи, берези, а не з верби чи дуба. Можна використовувати також дво-трирічний компост і добре розкладений, схожий на чорну землю, три-чотирирічний гній. Різні види перегною, торф і листяну землю використовують також для мульчування ґрунту під ліліями в період росту.

Хоча найбільш придатною для лілій є нейтральна реакція ґрунту, деякі лілії віддають перевагу лужному і добре реагують на внесення вапна і деревного попелу. Це такі лілії:

королівська,
Генрі,
Трубчасті й Орлеанські гібриди.

Лілія білосніжна навіть у слабкокислому ґрунті хворіє, не квітує і з часом гине. Інші лілії, навпаки, не витримують вапна в ґрунті і полюбляють ґрунти зі слабкокислою реакцією. До таких належать багато східноазійських і американських видів:

довгоквіткова,
прекрасна,
золотава,
леопардова,
Азійські,
Східні та Американські гібриди.

Викопування і висаджування цибулин лілій

⌂ Фото: У цибулини лілії нема добре вираженого періоду спокою

Під час усього періоду росту надземного пагона і, насамперед, квітування, на яке рослина витратила усі сили, цибулина дуже виснажується, тож для нормальної перезимівлі і повторного квітування наступного року цибулина повинна відновитися. Звичайно, живе коріння увесь час продовжує вбирати воду і поживні речовини з ґрунту, однак цього недостатньо.

Після квітування стебла з листям залишаються зеленими ще один-два місяці, у них триває процес фотосинтезу, а утворені органічні речовини інтенсивно транспортуються у цибулину, де і запасаються у вигляді крохмалю (як у картоплі). Тому видаляти стебла по закінченні квітування не варто, навпаки, рослини і далі слід поливати до початку пожовтіння, а на бідних піщаних ґрунтах іще раз підживлювати. Стебла і квіти взагалі не бажано обрізати, бо можна з рослинним соком, що залишився на ножі, перенести від рослини до рослини збудників хвороб, краще обламувати, а сухий пагін із цибулини обережними рухами викручувати.

У цибулини лілії нема добре вираженого періоду спокою, як у цибулин тюльпанів чи нарцисів. Її коріння увесь час залишається живим. Сухих захисних лусок нема. Цим вона більше нагадує не інші цибулинні, як, наприклад, крокуси і нарциси, а, швидше, кореневищні багаторічники – хосту чи лілійник.

Тому після викопування лілії в жодному разі не можна підсушувати, як це роблять із іншими цибулинними рослинами, навпаки, треба усіляко перешкоджати підсиханню. Найкраще садити лілії одразу після викопування на підготоване заздалегідь місце: викопати, видалити рештки стебла і сухих коренів, відібрати окремо великі цибулини і середні та дрібні. Цибулини без коренів, з темним денцем і коричневими плямами на лусках краще одразу викинути, вони – хворі або дуже уражені шкідниками.

Якщо це трапилося з особливо цінною лілією, цибулину можна спробувати врятувати: видалити хворі корені, луски, частинки денця, присипати ці місця попелом, товченим деревним вугіллям або навіть замазати зеленкою. Висаджувати таку цибулину бажано подалі від решти, щоб не наражати на небезпеку інші рослини.

Викопують лілії тоді, коли на місці однієї за кілька років утворилося кілька квітучих стебел і багато молодих рослинок-діток, як правило, кожні три-чотири роки. Рідше, за п’ять-шість років, розсаджують лілії, які наростають повільніше і дають мало діток:

Шовича,
Генрі,
Трубчасті й Орлеанські гібриди,
ОТ-гібриди,

ще довше можна не чіпати лілії:

лісову,
Гансона,
леопардову,
Мартагон та Американські гібриди.

Висаджені у глухому кутку серед чагарників, кавказькі лілії Кессельринга і Шовича чудово почуватимуться на одному місці десять років і більше.

Якщо ви не маєте можливості висаджувати лілії одразу після викопування, цибулини можна зберігати у звичайних поліетиленових пакетиках на нижній полиці холодильника або в холодному сухому погребі.

Цибулини увесь час залишаються живими, далі дихають та випаровують вологу. Тож, якщо їм судилося пролежати понад тиждень, у пакети слід насипати трохи торфу, сухого моху, тирси чи стружки або навіть паперу. Температура зберігання, вища ніж +8 ˚С, провокує ріст коренів навіть у таких екстремальних умовах, так само, як і тривале, півтора-двомісячне утримання.

Заморожування цибулин не вбиває їх, навпаки, лілія починає «думати», що почалася зима, а після відтавання – весна, отже, треба проростати і квітувати. Те, що на календарі листопад, сніг і приморозки, або що вона досі перебуває у холодильнику, не перешкоджає росту рослини: вона вперто проростатиме і пробуватиме квітувати. Отож, варто контролювати температуру зберігання та не зволікати з висадженням.

!!! Найкращий період для викопування і саджання лілій – вересень і початок жовтня (якщо цибулини попередньо не проморожувалися) або рання весна (березень-квітень), однак за потреби це може бути й інший час.

Лілія – рослина помірної кліматичної зони, тому її коріння активно наростає і галузиться при температурі ґрунту від +5 до +15 ˚С. Для нормального вкорінення рослині достатньо перебувати при такій температурі упродовж трьох тижнів. Враховуючи, що на глибині залягання цибулини ґрунт довго не промерзає, висаджування можна продовжити до листопада і навіть, при тривалих відлигах, до грудня. Навесні можна почати висадження, щойно зійде сніг і земля розмерзнеться – короткочасні зворотні заморозки посаджені цибулини уже не зачеплять.

Перед висадженням цибулини протруюють, крім випадків, коли їх отримано від добросовісного поставника, який уже обробив їх сильнодіючими препаратами (запах залишається навіть у торфі, в якому цибулини зберігалися). В усіх інших випадках цибулини обробляють для знищення грибків і шкідників тими ж препаратами, що й картоплю, чи замочують на півгодини в рожевий розчин марганцівки (проти грибків) або часникову воду (знищує шкідників).

Цибулину висаджують на глибину трьох її діаметрів, у середньому це становить 12-15 см.

Лілії висаджуємо на певну глибину

⌂ Фото: Лілії висаджуємо на певну глибину

Однак трапляються винятки, що залежить від розміру цибулини, здатності формувати стеблове коріння, механічного складу ґрунту.

✔Великі цибулини високорослих лілій, наприклад, Трубчастих і Орлеанських та ОТ-гібридів, висаджують найглибше, до 20 см;

✔дещо менше від норми висаджують цибулини Американських гібридів.

✔На легких піщаних ґрунтах цибулини висаджують загалом глибше, ніж на важких, щоб уникнути пересихання.

✔Найменше заглиблюють лілію білосніжну: від верхівки цибулини до поверхні землі має бути не більше ніж 3-4 см, інакше рослина взагалі не проросте.

Висаджуючи, на дно рівчака або ямки насипають пісок, щоб зменшити ризик загнивання денця, і обережно, розправивши коріння, кладуть цибулину.

Відстань між цибулинами залежить від їхнього розміру і становить ✔для дрібних 10-15 см, ✔для великих 25-30 см.

Підготовка лунки до посадки цибулини лілії

⌂ Фото: Підготовка лунки до посадки цибулини лілії

Добре вкорінені лілії можна не вкривати на зиму, однак у рік пересадження краще це зробити. Усі лілії, особливо ті, що люблять кислий ґрунт, добре вкривати «лапками» хвойних дерев або шпильками, тоді до них не доберуться миші. Можна використати торф, опале листя, шматок спанбонду, не бажано – тирсу і стружки, бо довго гнитимуть у землі, провокуючи хвороби. Лілію білосніжну хвоєю і торфом прикривати не можна. Будь-яке укриття роблять лише після того, як настануть постійні морози, і знімають якнайраніше, щойно зійде сніг.

!!! Навесні, після початку проростання, і влітку, до закінчення квітування, лілії краще не пересаджувати, але, якщо виникне така потреба, це можна зробити: