Мешканка Одеської області виростила диво-сад із майже 2000 сортів квітів, куди щодня приходять люди, щоб отримати позитивні емоції. в ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповіла Валентина Курочкіна
Повз ошатний будинок Курочкіних у селі Красносілці, поблизу залізничної станції Куліндорове, вдень і вночі курсують потяги та електрички. З квітня і до середини червня погляди пасажирів зачудовано зупиняються на розкішному квітнику, що буяє прямо перед коліями. Таке пишне цвітіння ірисів та півоній вони навряд чи раніше десь бачили. Ще б пак, адже в колекції Валентини Курочкіної — близько тисячі сортів ірисів та вісімсот — півоній! Найбільше пані Валентина пишається останніми, адже з 2016 року є членом правління Асоціації півонієводів України — організації, яка популяризує вітчизняні та закордонні сорти.
Відео: Півонії: види і сорти квітів
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
Квітами моя співрозмовниця захопилася понад десять років тому. Розпочинала з ірисів, лілій та хризантем. Водночас у саду пані Валентини оселилися і півонії, які щороку завойовували дедалі більше місця в її серці та квітнику.
— Кущ із малиново-червоними квітами — це сорт півонії Керол, бузково-рожевими — Сара Бернар, ліловий — Дукат, — господиня проводить екскурсію квітником. — А тут — Бенефіс бордово-червоний, світло-рожево-пурпурний — сорт Героям Небесної Сотні.
⌂ Фото: Півонія Керол
⌂ Фото: Півонія Сара Бернар
⌂ Фото: Півонія Hot Chocolate
⌂ Фото: Півонія Дукат
— Як ви запам’ятовуєте стільки назв? — запитую пані Валентину.
Вона відповідає, що маркує кожен кущ. Окрім того, має зошит, у якому розроблено план садіння колекції з позначенням усіх сортів зокрема. До того ж майже щодня упродовж квіткового сезону розповідає про півонії та іриси численним поціновувачам краси, які приїжджають до Валентини Курочкіної з усієї країни. Одні хочуть придбати нові сорти для свого квітника та запозичити досвід їх вирощування, інші — провести фотосесію. А дехто просто отримати заряд позитиву.
— Коли розпочинається сезон цвітіння, емоції зашкалюють, — каже пані Валентина. — Садом пливе неперевершений чаруючий аромат. У нас тут особлива аура. Дуже приємно ділитися з людьми красою, позитивом та чудовим настроєм. Звісно, це займає чимало часу. Але навіщо тоді садити цю красу й закривати сад, якщо її не бачитимуть люди?
Сама ж Валентина Курочкіна, щоб запозичувати досвід і здобувати нові знання, їздить на численні виставки. По сорти іноземної селекції — у закордонні поїздки, які організовує Асоціація півонієводів України. Зокрема, в 2012 році Валентина Іванівна в складі делегації побувала в Італії в розпліднику півоній «Рив’єра», в а в 2019 — відвідала Німеччину та Австрію під час поїздки в розплідник колекціонера Міллі.
За словами співрозмовниці, для популяризації вітчизняних сортів Асоціація торік провела першу спільну Всеукраїнську виставку півоній. Її співорганізаторами були співробітники Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка.
У колекції Валентини Курочкіної — трав’янисті та деревоподібні півонії, а також сорти нового покоління — ІТО-гібриди. Сорти вітчизняної селекції посідають особливе місце серед восьми сотень кущів. І чи не найбільше — квітів селекції українського вченого Василя Горобця, провідного наукового співробітника Ботсаду ім. М. Гришка.
«Ось гібрид Офелія, суперранній, його квіти мають рожево-фуксиновий колір. А це сорт Світлана — густомахровий, яскраво-рожевого кольору. Кобзар має темно-рожеві махрові квітки, — каже квітникарка. — Весняне дефіле — приймочки червоно-рожеві, Малинова ватра — карміново-рожева. Маю зібрані майже всі 30 сортів, виведені Василем Горобцем. І 50 — селекції Анатолія Скакодуба та його доньки Лариси. Також є і сорти інших вітчизняних селекціонерів — Михайла Акімова, Надії Краснової. Дуже хочу зберегти для наступних поколінь це безцінне надбання. Тобто я збираю сорти за принципом: серед вітчизняних — усе, що бачу, а з-поміж закордонних — те, що подобається».
Півонію квітникарка називає квіткою терплячих. Пояснює, що лише третього або четвертого року після садіння ці квіти сповна проявляють свою красу. Ділити їх треба четвертого чи п’ятого року, залишивши на кущі дві або три бруньки. Висаджують від середини серпня до кінця вересня. Головне — правильно вибрати місце. Цій рослині не до вподоби заболочені місця, де ґрунтові води підходять ближче ніж на один метр. Найкраще вони ростуть на суглинках. Ділянка має добре провітрюватися. На палючому сонці квіти можуть вигорати, найкраще їх садити в напівтіні.
⌂ Фото: Підготовка ями для посадки кореневищ півонії
«Для садіння кущів півоній викопайте ями 50-70 сантиметрів завглибшки і 60-70 завширшки, — радить пані Валентина. — Верхній шар землі відкладіть, на дно засипте дренаж. Яму наповніть сумішшю з компосту, перегною та додайте 200 грамів нітроамофоски, 200 грамів суперфосфату натрію й попелу. Потім засипте туди верхній шар землі. Не застосовуйте заглиблене садіння коренів, бо півонія не буде цвісти — нарощуватиме лише зелену масу. Після садіння під кожен кущ вилийте по відру води».
За словами пані Валентини, бажано першого року не давати півонії цвісти, аби активізувати ріст коренів та закладання нових бруньок. Якщо кущ під час садіння правильно розділили, із двома чи трьома бруньками, то повноцінне цвітіння настає другого або третього року. У період бутонізації рослини потребують щедрого поливання. Восени після перших заморозків стебла треба зрізати. Накривати на зиму рослини не варто — вони витримують морози до 40 градусів.
Квітникарка переконує, що з ірисами простіше, ніж із півоніями. Після садіння вони вже наступного року цвітуть. Розростаються набагато швидше й поливати їх не треба, бо вони посухостійкі. Зверніть увагу: саме тоді, коли цвіте вишня і черешня, вилітає вишнева муха. У цей час іриси випускають квіткові пуп’янки. Комаха залазить усередину й відкладає яйця. З них вилуплюються личинки, бутон стає мокрим і цвітіння не настає. Тому його треба за сезон два рази обприскувати інсектицидами. Ділити кущі можна вже третього року.
⌂ Фото: Посадка півонії
«Серед тисячі сортів мої улюблені — рогаті іриси, — розповідає квітникарка. — Їхня борідка продовжується рогом догори. У моїй колекції вони посідають чільне місце. Їх налічується понад сто сортів. Окрім них, у моєму саду ростуть іриси карликові. Наприклад, Вечори на хуторі, Забавка повітрулі. Серед ірисів інтермедіа — сорти Ніч, Спокій, високі бородаті — Фешн діва, Чарівна ніч».
⌂ Фото: Посадка ірисів у диво-саді
Поки ми розмовляли, хвіртку відчинили нові гості: троє подруг-квітникарок, які приходять сюди часто. Але, як зізнаються, щоразу відкривають для себе новинки колекції.
«Цей диво-сад — фантастичне видовище, — стверджує Олена Радченко з Одеси. — Людина, яка його створила, має душу неймовірної краси. Як багато праці господиня вклала в кожну рослину! І квіти їй віддячують сторицею. Валентину за її характер люблять усі».
«Вона завжди нам допоможе, підкаже, як доглядати рослини, — долучаються до розмови Лариса Фищенко та Валентина Ященко. — Дуже щира за вдачею: телефонуй і посеред ночі — не відмовить. Ми давно дружимо з Валентиною. І щоразу поїздка у її сад для нас як свято. Так званий острівок релаксу серед буднів».
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Василина НАБОКА
Купити кореневища півонії
