⌂ Фото: Світлана Клименко
Лох багатоквітковий, або гумі (Elaeagnus multiflora), — плодова культура, поширена в Китаї, Японії, Кореї. Розлоге двометрове дерево з акуратними гілочками та витонченими округлими бруньками приваблює виглядом незалежно від пори року. Деякі недостиглі плоди гумі зелені, як оливки, інші — жовто-помаранчеві, а в середині червня повністю готові до збирання яскраво-червоні видовжені циліндричні. Зовні схожі на вишню чи кизил, а смакують так, як інжир чи стигла хурма з пікантною терпкістю.
КОРИСНІ ВЛАСТИВОСТІ ГУМІ
Ягоди гумі не тільки смачні, а й дуже цінні. Знавці вважають їх джерелом довголіття та молодості.
— Завдяки лікувальним і харчовим особливостям лоха багатоквіткового, або гумі, називають повноцінною аптекою для організму людини, — розповідає Світлана Клименко. — Він вражає асортиментом корисних амінокислот, яких майже нема в плодах інших рослин. Плоди масою 1–2 г, кислувато—солодкі на смак, корисні при шлунково-кишкових захворюваннях, поліпшують кровопостачання, мають тонізувальну дію, навіть запобігають розвитку склерозу.
Найцікавіше, що для оздоровлення використовують усі частини рослини. На вітамін С (у літній період — 30–33 мг%, а восени — 250–300 мг%), антиоксиданти і речовини, які укріплюють судини, багате і листя гумі. Плоди можна варити, сушити та в’ялити так, як родзинки, готувати варення, соуси, листочки споживати як чаї і відвари, а висушені подрібнені насінини додавати до кондитерських виробів. Гумі вдало замінить цукерки, а це сподобається дітлахам.
⌂ Фото: Варення з гумі
Відео: Експерт по садівництву В'ячеслав Францішко поділився тонкощами вирощування прекрасної культури гумі
ОСОБЛИВОСТІ РОСЛИНИ ГУМІ
Лох багатоквітковий відрізняється від свого відомого родича — лоха вузьколистого — довгою плодоніжкою та забарвленням плодів: вони червоні з білими цяточками, а у лоха вузьколистого — сріблясто-жовті. Гумі починає квітнути в травні. Саме тоді запашні світло-кремові або біло-жовті квітки трубчастої форми зачаровують приємним ароматом, який поширюється на 20–50 метрів навколо. Рослини плодоносять щорічно, регулярно, зберігаючи плоди на дереві щонайменше протягом двох місяців. Тільки уявіть: з невеликого три- п’ятирічного куща збирають півтора–два кілограми ягід, а із двадцяти–тридцятирічного — до 10–12 кг і більше!
Серед українських садівників-любителів це досить поширена культура, оскільки сподобалася зимо- та посухостійкістю, невибагливістю у вирощуванні. Віддає перевагу родючим, добре дренованим, неважким ґрунтам. Гірше росте на кислих ґрунтах, тому за рік до висаджування рослин кислі ґрунти вапнують.
Коріння рослини розташовується на 1,5–2 м ширше за проекцію крони, тому пристовбурове коло в жодному разі не перекопуйте! Краще замульчуйте його торфом або компостом. Це збереже вологу. Опушення листків сріблястими волосинками з нижнього боку захищає рослину від посухи. Кущ, перевантажений урожаєм, бажано поливати, рослині ж із помірною кількістю ягід здебільшого вистачає вологи, яку може отримати з ґрунту.
⌂ Фото: Пристовбурове коло гумі в жодному разі не перекопуйте! Краще замульчуйте його
Гумі — культура світловимоглива, стійка до хвороб та шкідників, не потребує жодних хімічних обробок, тому плоди її екологічні, органічні, корисні для організму.
Відео: Цілющі гумі у Вашому саду
Розповідає Світлана Валентинівна КЛИМЕНКО, доктор біологічних наук, професор, завідувачка відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України.
ГУМІ — РОСЛИНА ДОБРА ДЛЯ ҐРУНТУ ТА РОСЛИН
Садити гумі варто ще й тому, що ця рослина миролюбна, не пригнічує інших зелених сусідів, а, навпаки, турбується про них. Завдяки кореневим бульбочкам, що фіксують азот із повітря, у саду, де ростуть гумі, ґрунт багатий на азот, тому й інші кущі та дерева тут добре розвиватимуться.
Окрім того, гумі — вдячна рослина: уважно доглядаючи рослини у перші два–три роки після висаджування, протягом усього життя куштуватимете соковиті плоди — кістянки, майже не докладаючи зусиль.
В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповіла Світлана Клименко, завідувачка відділу акліматизації плодових рослин Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка
✔ Зміст статей журналу СонцеСад №1/2022
