⌂ Груша сорта Косуї (Kosui), або Хосуї 

Бомбо-груші у вашому саду! Це реально! Відносно нові для України сорти азійської груші дивують своїх господарів. Потіште себе плодами вагою від 200 г до 2 кг, спробуйте незвичні мускатні смаки із різними відтінками, подаруйте на свято, прикрасьте навіть великодній стіл, отримайте насолоду і поділіться нею із рідними!

В’ячеслав Францішко: «НЕСПОДІВАНЕ ВІДКРИТТЯ — АЗІЙСЬКА ГРУША»

Походження груші азійської

Азійська — дещо незвична для наших садів груша, яка вже багато століть культивується на Сході. Багато хто її вважає китайською грушею, інші японською, але насправді ця культура паралельно розвивалася у Китаї, Японії та в Кореї. Сьогодні налічують тисячі відомих різновидів азійських груш, кожен різниться за формою, кольором та смаковими якостями. Всі вони є родичами Pyrus ussuriensis (груша уссурійська) і Pyrus pyrifoliа (японська піщана груша).

Завдячуючи першій, азійська груша має досить високий поріг морозостійкості: більшість сортів витримують морози до -30 °С. За формою плоду азійські груші поділяються на дві групи, одна з яких має круглу яблукоподібну форму, інша – звичну для нас, грушоподібну. Сорти японської селекції вирізняються круглою формою плодів (Chojuro, Kosui, Hosui, Imamuraaki, Nijisseiki, Niitaka, Okusankichi та інші).

Більшість сортів китайської селекції мають грушоподібну більш звичну для нас форму плоду (Hwa-hong, Shen-li, Tsu-li, Ya-li та інші). Корейські селекціонери приділяли увагу розмірам плоду, завдяки їм, були виведені сорти з вагою плоду понад 500 г до кілограма і більше (Hwangkeum, Bong-ri, Dеn-Bae, Рі-Rang, Olympia, New Century та інші). І все ж пальму першості в виведені більшості сортів впевнено тримає Японія. Японські сорти найбільш розповсюджені і культивовані у світі.

Самі японці поділяють сорти на дві групи. Більшість з них відносять до першої групи — Akanashi із характерними від коричнево-зеленого до коричневого або мідного кольорами плодів та зазвичай жорсткою шкіркою. Друга ж група — Aonashi — жовто-зелені груші, як правило з гладкою шкіркою плоду.

Особливості груші азійської

У країнах сходу цю грушу називають Подарунковою, адже деякі сорти, як от, Шінко, мають плоди, що важать кілограм та більше і гарно виглядають упакованими. Ці груші досить дорогі, тож їх вважають хорошим дарунком. Цінуються азійські груші і за високі смакові якості.

Почесне місце плоди азійської груші займають у традиційній китайській медицині. Їх використовують для детоксикації організму, регенерації рідини, вони допомагають розчиняти слиз, втамовувати спрагу, знімають неспокій, сприяють сечовипусканню, лікують запори, знімають очні болі, сприяють швидкому загоєнню ран, поліпшують пружність та здоров'я шкіри, полегшують кашель, лікують ларингіт та знімають болі в горлі. Також азійські груші відновлюють та зберігають здоровий колір обличчя, усувають темні кола під очима.

Ще одна відмінність між азійськими та європейськими грушами в тому, що плоди європейських можна збирати недозрілими, дозріти вони можуть при зберіганні, при цьому поліпшуються як смакові якості, так і ароматні. В той час як азійські груші мають дозрівати тільки на дереві до збору врожаю. Стиглі європейські груші зазвичай мають м'яку, маслянисту текстуру, плоди азійської груші тверді, хрусткі, соковиті і дуже солодкі (мають низьку кислотність).

⌂ Фото: Грушевий сад в Японії

Особливості вирощування груші азійської

Значна перевага азійських над звичайними грушами — висока стійкість до грибкових захворювань. Кора та листя мають чудовий вигляд, природний блиск, міцність. Особливо це помітно восени, на більшості плодових листя жовтіє, опадає, а азійські груші ще довго прикрашають сад буйним листям. Разом з тим, деревина добре визріває і готова зустріти сувору зиму. Правда, в окремі роки молодий приріст може постраждати від сильних морозів. Та за наступний сезон дерево відновлює позиції та знову радує хорошим врожаєм.

Агротехніка вирощування  груші нескладна. Дерева швидко вступають у плодоношення, із 3–4 року після висаджування дають добрі врожаї. Дерево перестає рости і всю свою енергію спрямовує на формування плодів. Зацвітають ці груші і першого, і другого року після садіння. Але в цей період цвіт потрібно видаляти, щоб надати дереву можливість набрати сили і надалі отримувати добрий врожай.

Усі сорти даного виду груш є частково самоплідними: для запилення квітів під час цвітіння, не потрібне друге дерево. Цвіте ж груша не поодинокими квітками, а цілими китицями. Тож після цвітіння потрібно прорідити зав’язь, залишити по одному плодику в китиці. Лише тоді ви отримаєте гарний урожай добірних груш із високими смаковими якостями. Друга умова — збирати груші після повної стиглості. Стиглість плодів легко пізнається за зміною забарвлення: плоди з зеленою шкіркою змінюють її на лимонно-жовту, з коричневою — набувають привабливого мідного кольору. Ще один секрет: груші потрібно зривати в рукавичках. Груші тверді, але міцно тримаються на дереві. Голими пальцями можна зробити незначні тиснення, на місці яких утворюються «синці», що псують вигляд плоду.  Азійські груші витримують невисокі приморозки, тому більшість сортів можна збирати наприкінці жовтня.

Сорти азіатської груші

Косуї (Kosui), або Хосуї — дерево середньої сили росту. Потрібний 125–135-денний період між цвітінням і збором урожаю.  Плоди овальної форми, середнього розміру, щільні, соковиті, солодкі і мають хрустку текстуру. Шкірка зелена, але іноді від великої кількості коричневих крапок вона виглядає коричневою. Дозрівають восени, зберігаються до місяця. Плоди груші Косуї бронзові, великі, вагою 300–700 г, вирізняються сортовими мускатними нотками, грушу можна споживати від осені до Різдва.

Секуї (Sekui) — шедевр японської селекції, сорт зимового терміну дозрівання. Груші вагою до 700 г, надзвичайно смачні, до кінця березня зберігаються у погребі. Дерево вище середньої сили росту, зимостійке, стійке до хвороб. Плоди округлі, бронзові, по всій поверхні покриті білими крапками, одномірні, не обсипаються. М'якоть дуже соковита, десертного смаку, ароматна. Достигає у жовтні, зберігається до Різдва.

⌂ Азійська груша Секуї

Кокосуї (Kokosui) — японський зимостійкий сорт, що характеризується високою стабільною урожайністю. Дерево середньоросле. Великі листки надають сорту декоративності. Плоди жовтого кольору із неповторним пряним шоколадно-мускатним присмаком, м’якоть кремова, щільна, хрустка, дуже соковита. Вага груш до 450 г, шкірка середньої товщини, суха на дотик, блискуча. Зберігається до січня і довше.

⌂ Азійська груша Кокосуї

Шінко (Shinko) — дерево середньоросле (3,5–6 м), діаметр крони 2–3 м. Завдяки блискучим зеленим лискам і масивам білого цвітіння чудово прикрасить ландшафт. Стійкі до вогняного нальоту, що робить їх хорошим вибором для садівників-аматорів. Груші готові до збирання з середини липня по вересень, залежно від клімату, добре зберігаються упродовж двох-трьох місяців. Плоди хрумкі, солодкі, з приємним відтінком цитруса та прянощів, дуже привабливі, з гладкою шкіркою красивого золотистого кольору, вагою до 1 кг. Завдяки красивому забарвленню та розміру плодів сорт Шінко за кордоном використовують як подарунковий, як, до речі, й всі інші сорти на Ші-… Приміром, у США ціна однієї груші сягає $80.

⌂ Азійська груша Шінко

Шінсейкі (Shinseiki), або Нове Століття (New Century) — осінній сорт груші корейської селекції, поріг морозостійкості -24 °С. Дерево 2,5–3 м висотою, що дає щорічний урожай 500 і більше груш. Плоди надзвичайно ароматні світло-жовтого кольору вагою по 150–200 г із надзвичайно високими смаковими якостями.

⌂ Азійська груша Шінсейкі

Посадка та догляд за азійською грушею

Загалом догляд за деревами та агротехніка вирощування нічим не відрізняються від догляду за європейськими сортами. Завдяки колоноподібній формі дерева у невеликому садку їх можна садити через 1,5 м із міжряддям 3 м. Промислові посадки груші на батьківщині посаджені за іншою схемою. Дерева в ряду повинні бути розташовані як мінімум від 3 до 4,5 м. відстань між рядами від 5 до 6 м. Крона груш формується у вигляді чаші з 4 і більше провідниками — це дозволяє отримати більший урожай (до речі, цю технологію можна використовувати і у вирощуванні європейських сортів груші).

Азійська груша добре розвивається як на карбонатних, так і на кислотних ґрунтах, невибаглива до освітлення: гарно родить на сонці і у тіні (до 70%). Однак, сіянці та підщепу груші дуже полюбляє личинка хруща. Якщо дерево засихає з верхівки, потрібно бити на сполох — личинка хруща об'їдає молоденькі корінчики. Якщо плануєте садити груші, улітку варто заготовити полин, а в осінній час — хризантеми та чорнобривці, щоб додати їх у посадкову яму. Це на кілька років врятує дерево від личинки хруща та дозволить зекономити на обробках, бо препарати від хруща дуже дорогі, а нерідко трапляються підробки.

Трапляється, груші страждають від медяниці — це швидше виняток, ніж закономірність, але до цього треба бути готовим. 

Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Марія Дубецька

Купити саджанці найкращих сортів груші