Півонія не є вибаглива в догляді, морозостійка і здатна десятиліттями рости на одному місці без пересаджування. Наш експерт розповідає, як виростити цю красуню у своєму саду.
Посадка півонії
Півонії — надзвичайно популярні багаторічні трав'янисті, напівчагарникові або чагарникові рослини заввишки до 1,5 м, відомі своїми прекрасними великими (діаметром 15-20 см) запашними квітами, які можна використати для прикрашання саду та зрізування для букетів. Назва цієї квітки походить від імені цілителя Пеана, який, за легендою, рятував від важких поранень людей і богів. У природі є близько сорока видів півоній, які ростуть у помірному й субтропічному поясах Північної півкулі.
Вирощування цих рослин у садовій культурі розпочалося у Давньому Китаї понад дві тисячі років тому. На сьогодні виведено близько 500 сортів півоній, які відрізняються забарвленням і розміром квітів, термінами цвітіння, формою і висотою куща.
Відео: Півонії: види і сорти квітів
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
✔ Місце для трав'янистих півоній треба вибирати добре освітлене чи ледь притінене, захищене від протягів. Деревоподібні півонії потребують багато сонця, а тому їх не варто садити біля високих будівель, парканів чи тінистих дерев. Для обох різновидів рослин важливо вибрати місце на підвищенні, аби уникнути перезволоження ґрунту, яке згубно впливає на них. Оскільки дорослі кущі півоній не люблять пересаджувань, потрібно відразу знайти постійне місце, де вони ростимуть упродовж багатьох років. Пересаджування з поділом кореневища варто проводити максимально обережно й не частіше ніж раз на 5–10 років.
Відео: Висаджування півоній: поради експерта
Відео: Посадка півоній в саду. Частина 2
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
✔ Для півонії відмінно підійде суглинистий пухкий ґрунт із кислотністю рН 6-6,6. Якщо ґрунт надто глинистий, до нього потрібно додати перегною, піску й торфу. Піщаний ґрунт, який є малопоживним і легко пересихає, треба доповнити глиною, торфом та перегноєм. Торф'яний ґрунт, якому властива підвищена кислотність, нейтралізують органічними добривами, вапном чи крейдою та додають деревну золу й пісок.
✔ Висаджувати півонію потрібно тільки восени. Якщо ж садивний матеріал придбано рано навесні, його садять у горщик і тримають у прохолодному темному місці (підвалі) до кінця квітня — середини травня, потім вкопують разом із горщиком у ґрунт у затишному притіненому місці, де утримують до осіннього висаджування на постійне місце вирощування.
✔ Восени півонії можна садити від початку вересня до середини жовтня. За тиждень до висаджування викопують яму завглибшки до 80 см та діаметром близько 70 см. На її дно укладають шар дренажу завтовшки близько 20 см із великозернистого піску, керамзиту або битої цегли. Поверх дренажу укладають 20–30-сантиметровий шар поживної ґрунто- суміші з перегною, компосту, торфу, вапна (100 г на 0,8–1 м³ ґрунту) та добрив (200 г суперфосфату, 100 г сульфату калію, 300 г деревної золи). Решту ями засипають сумішшю дернової суглинистої землі з компостом (рослинним перегноєм) та добре поливають.
⌂ Фото: Півонія WHITE CAP
✔ Якщо готують ями для декількох кущів, то відстань між рослинами має становити не менше метра. Через тиждень кореневище півонії розташовують у лунці, яка утворилася у результаті просідання ґрунту в ямі, присипають його землею з компостом, заповнюючи всі порожнини і злегка утрамбовують. Після висаджування рослину рясно поливають. Необхідно уникати надмірного заглиблення кореневища, інакше цвітіння може відкластися на декілька років. Верхня брунька має бути розташована не глибше 2-2,5 см під землею.
✔ Після перших заморозків щойно висаджені півонії слід укрити шаром мульчі із сухого листя або торфу завтовшки до 10 см, яку навесні, після появи молодих пагонів, акуратно прибирають разом із сухими гілками.
✔ Зазвичай після висаджування або пересаджування рослини першого року не цвітуть, бо відновлюються після поділу кореневища й адаптовуються до нового місця. Якщо ж півонії таки зацвітають, у перші два роки після пересаджування усі бутони слід зрізати (відщипувати), щоб рослини мали можливість зміцніти й наростити потужну кореневу систему. Другого року після вирощування треба залишити на рослині один бутон, який необхідно оглянути, щойно він розкриється, і перевірити, чи квітка цілком відповідає сорту. Якщо відповідність не повна, то слід ще й наступного року (або й двох) зрізати бутони залишаючи лише один, аж доки квітка відповідатиме своєму сорту повністю.
✔ Деревоподібна півонія реагує на пересаджування досить болісно й потребує делікатного ставлення. Слід уникати травмування кореневища: викопувати рослину з грудкою навколокореневої землі, яку потім вимити струменем води. Затим обстежити кореневу систему на наявність механічних пошкоджень чи хворих ділянок. Хворі, пошкоджені та занадто довгі корені відрізають гострим ножем або секатором, а зрізи притрушують порошком із деревного вугілля або обробляють темно-рожевим розчином марганцевокислого калію. Якщо розділяти кущ, то дочірні рослини повинні мати приблизно однакову кількість бруньок та добре розвинені корені.
✔ Перед висаджуванням бажано занурити корені півоній у розведену до сметаноподібної густини глину, щоб краще утримували вологу в період адаптації до нових умов. Процедура пересаджування така ж, як і для трав'янистих півоній. При цьому слід стежити, щоб коренева шийка деревоподібної півонії була над рівнем ґрунту. Після висаджування потрібно присипати пристовбурове коло подрібненим деревним попелом, замульчувати корою, тирсою чи подрібненою соломою.
Відео: Чому не квітнуть півонії: найпоширеніші причини
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
Догляд за півонією
✔ Для забезпечення декоративності, інтенсивності цвітіння та довгої тривалості життя півонії потрібно виполювати бур'яни, розпушувати землю. Ці рослини потребують помірного поливання впродовж літа й рясного у серпні–вересні, коли рослини готуються до зими.
⌂ Фото: Півонія RASPBERRY SUNDAE
✔ Оскільки під час висаджування яма заправляється родючим ґрунтом із додаванням мінеральних добрив, то перші два–три роки півонії інтенсивних підживлень не потребують — достатньо раз на місяць підсипати в пристовбурове коло 200–300 г кісткового борошна й підлити водою з розбовтаним у ній попелом. Для підживлення рослин віком від трьох років потрібно навесні підсипати під кущ компосту (відро на кущ), а протягом вегетаційного сезону двічі за літо (у червні й липні) підживити комплексним мінеральним добривом із розрахунку 100 г на 1 м². Усі добрива слід додавати після поливання, щоб уникнути опіків коріння. Також не переборщіть із підживленням азотними добривами, надлишок яких може сприяти розвитку небезпечної для півоній сірої гнилі.
Відео: Догляд та підживлення півоній
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
✔ Рано навесні півонії потребують вчасного розкриття зимового утеплення, щоб уникнути запрівання, та рясного поливання, оскільки весна — період інтенсивного росту, бутонізації і цвітіння. Після того, як полили, потрібно обов'язково підпушити землю у пристовбурових колах. Якнайраніше навесні на кущах відщипують бічні бутони, аби центральні квітки набралися сил і набули максимального розміру. Зрізуючи півонії для букетів, слід залишати на кущах частини пагонів, які мають не менше ніж чотири листки, щоб і наступного року рослина повноцінно росла та квітувала. Навесні також проводять обрізування деревоподібної півонії. З куща видаляють усі застарілі, засохлі, зламані гілки.
✔ Після відцвітання, приблизно в середині червня, усі зів'ялі квіти зривають та проводять два підживлення комплексними мінеральними добривами з інтервалом місяць. Кущі деревоподібної півонії також підрізають після завершення цвітіння, позбуваючись плодів та злегка формуючи кущ.
⌂ Фото: Стебла трав'янистих півоній зрізають майже до рівня ґрунту
✔ Восени з півоній обрізають пожовклі стебла й листки, які потім знищують, аби не поширювалися віруси, бактерії та шкідники. Стебла трав'янистих півоній зрізають майже до рівня ґрунту. Залишки стебел присипають золою — дві–три жмені на кущ. Молоді трав'янисті півонії бажано злегка вкрити на зиму, присипавши листям землю навколо кущів, а деревоподібні — загорнути в агротканину (спанбонд). Старші рослини морозів не бояться.
Хвороби і шкідники півонії
✔ Півонії досить стійкі до хвороб і шкідників, але іноді й вони хворіють. Найчастіше потерпають від грибка ботритісу, або сірої гнилі. Надмірне поливання, надлишок азоту в ґрунті, занадто ущільнений субстрат у зоні кореневої системи, загущеність насаджень, механічні пошкодження у поєднанні з підвищеною вологістю сприяють розвитку хвороби. Головною її ознакою є раптове в'янення стебел.
⌂ Фото: Півонія уражена сірою гниллю
✔ Уражені рослини треба навесні поливати, у період вегетації обприскувати розчинами органічних фунгіцидів, а також посипати навколостовбурові кола перетертою деревною золою (близько 200 г на 1 м²). Хворі частини півоній зрізують та спалюють далеко від здорових рослин. Також кущі та ґрунт навколо них для профілактики обприскують розчином мідного купоросу (50 г на 10 л води) або часниковою водою (10 г розчавленого часнику на 1 л води).
Відео: Здоров’я півоній: способи боротьби зі шкідниками
Розповіла кандидат біологічних наук, доцент кафедри ботаніки Одеського національного університету імені Мечникова Юлія Назарчук
✔ Причинами слабкого цвітіння і розвитку кущів півоній часто стають не хвороби, а агротехнічні нюанси: занадто заглиблена в ґрунт коренева система, завелика кількість добрив (особливо азотних), надмірно политий або підмерзлий кущ, надто молода або, навпаки, стара рослина, забагато затінення або літнє пересихання.
В ексклюзивному інтерв’ю для «СонцеСаду» розповіла Анастасія Голубенко, канд. біол. наук, співроб. КНУ імені Тараса Шевченка
Купити кореневища півонії
