Британські садівники зарахували хеномелес до дванадцяти найкращих чагарників за красу й невибагливість.
Крім того, його плоди містять у чотири рази більше корисних речовин, ніж лимон. Садити хеномелес можна солітером, але годиться він також і для облаштування красивого, урожайного й надійного живоплоту.
Експерт «СонцеСаду» садівник Мирослав Гуменюк із Вінниччини поділиться своїм досвідом, як виростити хеномелес.
Хеномелес ще називають японською айвою. Цю рослину тривалий час вирощували як декоративну — має гарне шкірясте листя і розкішні квіти. А потім виявилося, що яскраво— жовті, навосковані плоди хеномелесу містять силу-силенну корисних речовин, потрібних для лікування авітамінозу та недокрів’я. Єдиний їхній недолік — кислий смак, як і в лимона. Але із цих плодів можна приготувати смачний чай і чудові варення, мармелад, компоти.
Заморський гість добре адаптувався в нашому кліматі. Українські вчені вивели чимало плодових сортів — великоплідних, високоврожайних, без колючок: Цитриновий, Помаранчевий, Караваєвський, Вітамінний, Чудовий Ольги, Ян, Микола, Ніка, Каліф. Загалом завдяки сучасній селекції було створено стільки сортів, що хеномелес можна вирощувати як плодову культуру відкритого ґрунту, садово-декоративну й навіть як кімнатну горщикову.
⌂ Фото: Плоди хеномелесу
Садівник Мирослав Гуменюк із Вінниччини вирощує хеномелес чверть століття. Колись висіяв зернята у ґрунт й отримав перші рослини. За два десятиліття жодних проблем із рослиною ніколи не мав. — Навіть за температури нижче 30 градусів гілки не підмерзали, щоправда, я стежу, щоб кущ був укритий снігом, — розповідає Мирослав Степанович. — Не боїться і весняних заморозків — цвіте пізніше за інші плодові, коли вже минає небезпека. Квітує рясно та довго — два-три тижні — яскравими квітами помаранчево-червоних відтінків, є сорти з білими або жовтими. Вид потребує перехресного запилення, тому на ділянці треба вирощувати не менше двох-трьох рослин.
Цей невисокий (до 1,2 м) кущ живе до 60-80 років. Світле, відкрите місце — чи не єдина його вимога. Усе інше може витримати: і надмірну вологу, і посуху, оскільки має глибоку та розгалужену кореневу систему й дістає собі воду з глибоких шарів, тому непогано почувається навіть на засушливому Півдні. Проте пересадити дорослий кущ через такий корінь дуже складно.
⌂ Фото: Світле, відкрите місце — чи не єдина вимога хеномелесу
Хеномелес добре себе почуває на різних ґрунтах, не подобається лише той, що має сильну лужну реакцію. Тому бажано додавати йому трохи торфу. Навесні навколо рослини розсипають азотні добрива, після цвітіння і збирання врожаю вносять фосфорні та калійні. Мирослав Гуменюк під кущі додає також компосту або перегною, підгодовує збродженим коров’яком, курячим послідом, а також зеленим добривом (настоєм із замочених бур’янів із додаванням деревного попелу).
— Щойно зібране насіння сію пізно восени, можна навіть після випадання снігу. Бо зернята перебувають у щільній оболонці й упродовж зими мають пройти природну стратифікацію. Тоді навесні з’являться дружні сходи, — ділиться секретами садівник. — За весняної сівби сходів доведеться чекати майже три місяці. Зернята, які хочете посіяти навесні, варто стратифікувати: витримати два місяці у вологому піску за температури від 0 до 3 градусів. Однорічні саджанці підрізають до висоти 15— 20 см для кращого кущіння. Наступного року молоді рослини вже придатні для висаджування.
Проте є ризик, що рослини з насіння можуть втратити деякі сортові ознаки. Аби зберегти їх, треба живцювати. У червні нарізують нездерев’янілі пагони завдовжки 10-12 см і висаджують у парнику. Також можна розмножувати кореневими відводками, поділом куща або щепленням живця айви на підщепу — грушу, горобину, іргу або глід. Окуліруванням отримаєте штамбові форми хеномелесу, для цього вічко прищеплюють на висоті метр-півтора.
⌂ Фото: Для розмножування нарізані нездерев’янілі пагони завдовжки висаджують у парнику
Для садіння на постійне місце слід брати дворічні саджанці й садити їх рано навесні до розпускання бруньок або восени за місяць-півтора до настання стійких холодів. Відстань між рослинами у плодових насадженнях — не менше півтора метра.
Із хеномелесу можна облаштувати також гарний і надійний живопліт. Найкраще годяться для цього колючі сорти, відстань не має перевищувати півтора-одного метра. До речі, такий живопліт теж дає урожай, хоча на підстрижених кущах плодів менше.
Ями для саджанців готують 0,5x0,5 м. Важливо не занадто заглиблювати кореневу шийку, вона має залишатися на рівні фунту. Посаджену рослину рясно поливають, потім ґрунт навколо мульчують тирсою, торфом, корою шаром три-п’ять сантиметрів.
⌂ Фото: Із хеномелесу можна облаштувати гарний і надійний живопліт
Щоб кущ гарно виглядав, його треба формувати. Слабкі та старі (понад п’ять років) гілки дорослих рослин видаляють. Правильно сформований кущ повинен мати чотири-шість гілок — однорічних, три-чотири — дво- , три- і чотирирічні, дві-три — п’ятирічні.
Першим урожаєм хеномелес тішить другого— третього року після садіння. З одного куща восени збирають три-п’ять кілограмів яскраво-жовтих запашних плодів вагою 40-50 г кожен.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Ірина Дмитренко
Рекомендовані товари!
У наявності
Саджанець Хеномелес Ріnk Lady (ОКН-347(2-4л))
У наявності
Саджанець Хеномелес Orange Star (ОКН-1185(2-4л))
У наявності
Керія японська (ОКН-68)
У наявності
Саджанець Ітея Віргінська (ОКН-3247(2-4л))
У наявності
Саджанець Жимолость сітчаста (японська) Aureoreticulata (ОКН-3223(2-4л))