Рід Рокитник (лат. Cytisus) представлено переважно кущами, які заслужено набувають популярності серед ландшафтних дизайнерів і садівників. Природний ареал роду охоплює Європу, Північну Африку та Західну Азію, тому не всі види є досить морозостійкими для вирощування, зокрема в північних регіонах України.
Кущі заввишки від півтора до трьох метрів, залежно від виду й сорту. З досить компактною та густою кроною. Дрібні листки зелені або сизуваті. Квіти жовті, кремові, можуть бути пурпурні або двоколірні. Квітують ранні сорти, починаючи з квітня, пізніші – з початку червня. Рясне цвітіння милуватиме око близько місяця.
Цей кущ має гарний вигляд в одиничних та групових насадженнях. Низькорослі види є прикрасою альпійських гірок та рокаріїв, підходять для міксбордерів, вересових садів, формування бордюрів. Теплолюбні сорти вирощують і в контейнерах. Улітку рослину можна виносити на балкон або на подвір’я, а в осінньо-зимовий період заносити в приміщення, де температура становить близько +10-15°С.
Завдяки гнучкості стебел та декоративній текстурі деревини рокитник використовують для виготовлення невеликих виробів. Він є добрим медоносом. Рослину також застосовують у медицині. Проте, крім корисних речовин, має також отруйні, тому цей кущ не варто висаджувати там, де граються діти, біля водойм із рибами або в місцях випасання худоби. З огляду на те, що запах квіток різних сортів варіюється від легкого приємного до специфічного, бажано ознайомитися з квітучими екземплярами сорту перед висаджуванням на своїй ділянці.
Правильний вибір місця та ґрунту – одна з найважливіших умов вирощування рослини, що надалі дасть можливість уникнути багатьох проблем. Ці кущі погано витримують пересаджування, тому бажано вибирати відразу правильне місце. Воно має бути теплим, сонячним, захищеним від вітру. Забезпечити досить місця для подальшого розростання (особливо для високорослих сортів), інакше рокитник витягуватиметься і не матиме гарного вигляду. Висаджувати краще у квітні або травні.
Віддає перевагу піщаним ґрунтам, не витримує застоювання води. Тому, висаджуючи, треба забезпечити дренаж завтовшки 10–20 см. Ґрунтосуміш готують із ґрунту, піску, перегною (1:2:1). Під час садіння кореневу шийку розмістіть на рівні ґрунту. Рослині підходять лише нейтральні або слабокислі ґрунти, що слід врахувати, готуючи посадкову яму.
У догляді рослина дуже невибаглива. Улітку періодично обрізайте нездерев’янілі частини пагонів, що відквітували. Це сприятиме інтенсивнішому формуванню молодих пагонів із бутонами. Однак рокитник не витримує низького обрізування. У посушливий період рясно, але рідко поливайте. Кілька разів на рік можна внести комплексні добрива. Молоді рослини до трирічного віку на зиму вкривають, а дорослі не бояться зими.
Ці рослини можуть уражатися борошнистою росою і чорною плямистістю, з-поміж шкідників рокитник полюбляють п’ядун та міль. Якщо ж не перезволожувати ґрунт, дотримуватися вимог вирощування, то ймовірність виникнення хвороб набагато менша.
Розмножується живцями, відводками, насінням. Часто біля куща може бути самосів. Проте для збереження сортових ознак та швидшого цвітіння краще розмножувати відводками та живцями. Живцювання проводять після закінчення цвітіння влітку: висаджують живці з листками в горщики із сумішшю перегною, піску та торфу, забезпечують яскраве освітлення.
Купити рокитник тут
Читайте ще:
Спірея — літня королева
Жимолость – перша ягода весни
Азалії та магнолії — неперевершена краса вашого саду