Гортензії — окраса саду

20.10.2021

⌂ Гортензія Diamond rouge

У природі налічується приблизно 70 видів гортензій, які ростуть переважно в Китаї, Японії, на Сахаліні, Курилах. Є й американські види рослини. Це — справжня окраса саду, адже гортензія цвіте дуже довго, з кінця липня і до кінця вересня. Та й взимку вона порадує ваш зір своїми суцвіттями, якщо їх залишити на кущі. Суцвіття гортензії можуть бути плоскими, напівкулястими, кулястими або пірамідальними.

Забарвлення квіток гортензії залежить від її виду. Більшість з них мають білі або кремові квітки, хоча на початку і наприкінці цвітіння вони зелені. У багатьох видів гортензії суцвіття рожевіють в кінці цвітіння, особливо на сонці.

У садовому дизайні використовують і поодинокі гортензії на тлі газону, і групові насадження навколо дерев.

Гортензія serrata — Гортензія пилчаста

Це — рідкісний гість на наших ділянках, адже зиму вона переносить важко і дуже вибаглива до агротехніки вирощування. Зате вона приваблює величезними шапками суцвіть. Вони змінюють відтінки рожево-блакитної гами залежно від кислотності грунту. Зазвичай суцвіття двоколірні: сині фертильні квітки оточені рожевими стерильними квітками. Цей вид гортензії любить добре дреновані слабокислі або кислі родючі грунти та добре освітлені ділянки, хоча росте в легко затінених місцях, поширенішим сортом пилчастої гортензії є «Blue Bird» із синіми квітками.

⌂ Гортензія serrata Grayswood

Гортензія paniculata — Гортензія метельчаста

Цей вид гортензії давно відомий в Україні.

Це — великий чагарник або маленьке деревце, заввишки до 2,5–3 м. Квітки, на відміну від інших видів гортензій, зібрані в широкі пірамідальні волоті до 25 см завдовжки, звідки й походить її назва. У суцвіттях поєднуються фертильні та стерильні квітки спочатку зеленого, а потім білого або кремового кольору — до настання осені на сонці вони рожевіють, набувають кольору цегли, стають блідо-пурпуровими і знову злегка зеленіють.

Рослина вибаглива до родючості і вологості грунту. З неї легко формувати кущі та деревця незвичних форм — від кулястих і штамбових дерев до огорож. Це дуже невибагливий стійкий вид, що витримує без укриття навіть дуже суворі зими.

⌂ Гортензія низькоросла Bobo

Гортензія quercifolia — Гортензія дуболиста

Чагарник до 2 м заввишки з червоними повстяними пагонами. Дуже цікаві листки рослини — 3–7- лопатеві, схожі на листки дуба, звідки й походить її видова назва. Восени листя гортензії дуболистої набувають насичених бордових і пурпурних відтінків.

Як полити і чим підживити

Протягом весняно-літнього періоду кілька разів розпушувати поверхню ґрунту навколо куща на глибину до 5 см. Поливання можна поєднати з підживленням, яке вперше проводять наприкінці травня або на початку червня і повторюють щодва-щотри тижні протягом літа, у період інтенсивного росту і цвітіння. У серпні підживлення припиняють.

Найкраще використовувати спеціальні комплексні мінеральні добрива для гортензій або рододендронів, які можна придбати у магазинах. На початку літа застосовують азотисті добрива, влітку — калійно-фосфорні, восени — фосфорні. Один раз, на початку сезону, можна полити гортензію розчином органічних добрив — гною, курячого посліду або сечовини (100 г сухого добрива на 10 л води), але слід пам’ятати, що надлишок органіки може призвести до «жирування» рослини (розростання вегетативної маси) та втрати здатності до цвітіння.

⌂ Гортензія дуболиста

Веселка — на замовлення

Цікаво, що забарвлення суцвіть гортензій залежить не лише від сорту, а й від складу та кислотності ґрунту. Білі, бежеві або кремові квіти утворюються у гортензій, які ростуть на нейтральному ґрунті, бузкові й рожеві — на ледь підлуженому, а сині — на дуже кислому.

Щоб отримати квіти синього кольору, білоквіткові рослини підживлюють розчином сірчанокислого алюмінію. Збагативши ґрунт сіркою та залізом, можна перетворити рожеву гортензію на блакитну або бузкову. Якщо внести солі цих речовин нерівномірно. можна на одному кущі одночасно отримати суцвіття різних кольорів.

Крім безпосереднього внесення цих речовин у ґрунт, можна застосувати й народний метод регуляції забарвлення квітів гортензії — закопати під кущ жменю іржавих цвяхів чи іншого брухту, який містить залізо або алюміній. Надлишок кислого торфу в ґрунтосуміші для гортензій також може сприяти утворенню синіх суцвіть, однак квіти можуть набути бруднуватого відтінку. Властивість гортензій змінювати забарвлення суцвіть використовують під час створення різнокольорових ландшафтних композицій.

Пишні форми — власними руками

Важливою процедурою у догляді за гортензіями є обрізування рослин, яке дає змогу регулювати кількість і розмір суцвіть, висоту і густоту кущів.

Суцвіття, які відцвітають, обрізають протягом усього вегетаційного сезону — у разі потреби. Основне ж обрізування розпочинайте від третього-четвертого року життя рослини і проводьте щороку в бе- резні-квітні, в період набрякання бруньок (видаліть слабкі, пошкоджені морозом або сухі пагони, залишки старих суцвіть).

Якщо на пагоні залишити багато бічних бруньок, майже кожна з них здатна утворити невелике суцвіття. Для отримання меншої кількості великих пишних суцвіть варто обрізати пагін коротше. Обрізування пагонів стимулює галуження, що особливо важливо для ліаноподібних гортензій, які призначені для обплітання опор і стінок у саду.

Найраніше обрізують гортензію деревовидну, оскільки вона прокидається після зими першою: її можна обрізати досить коротко, залишаючи лише дві–три пари бруньок. Деякі види, наприклад, гортензія великолиста, потребують мінімального обрізування: видаляють лише мертві гілки й дуже старі пагони, які ростуть усередину куща. Торішні пагони гортензії волотистої видаляють лише на третину довжини.

Якщо кущі занадто розростаються і розлягаються під вагою суцвіть, що намокають під дощем, рослини підв’язують. Але не рекомендують занадто активно «тривожити» суцвіття гортензій, оскільки вони можуть відреагувати передчасним в’яненням квіток. Крім того, листя отруйне, тому треба захищати шкіру рук від контакту з ним і стежити, щоб його не торкалися діти та домашні тварини.

Осінній вальс

Осінній догляд за гортензіями полягає в утепленні рослин на зиму. Головне завдання — зберегти від промерзання кореневу систему та пагони з бруньками, які утворилися і визріли протягом літа, оскільки саме в цих бруньках закладаються майбутні суцвіття.

Для цього восени, після перших заморозків, у суху погоду, кущі підсипають ґрунтом і мульчують соломою, листям, тирсою на висоту близько 20-30 см. Кущі теплолюбних видів і сортів можна обгорнути агротекстилем (спанбондом), мішковиною або плівкою чи обгородити дерев’яними чи фанерними планками, чи металевою сіткою, а проміжки між гілками засипати сухим листям. Якщо гілки досить гнучкі, їх можна пригнути, пришпилити до землі та вкрити ялиновими лапами або присипати листям. Холодостійкі гортензії (наприклад, ґрунтопокривна, деревовидна, волотиста), пагони яких до зими дерев’яніють, потребують лише мульчування ґрунту навколо рослин. Холодовитривалі гортензії вкривають перші два–три роки, а потім вони вже не потребують утеплення. Рослини, які вирощують у горщиках, на зиму заносять у прохолодне і добре провітрюване приміщення, можливо, — у підвал, на утеплений неопалюваний балкон або веранду.

Укриття слід прибрати рано навесні, коли мине небезпека сильних заморозків, інакше рослини можуть випріти. Мульчу й зайвий ґрунт забирають, а поверхню землі присипають деревним попелом і розпушують.