Вирощування плетистих і штамбових троянд

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
23.09.2020

   ⌂ Штамбові та плетисті троянди - королеви балу

«Хто може зрівнятися з Принцесою моєю», так, перефразувавши арію Роберта з опери «Іоланта» Петра Чайковського, можемо сказати про Неї. Манірна, горда, вибаглива, але надто прекрасна і гонорова – справжня Прима літнього квіткового балу. Це – Троянда.
  В цій статті  я розповім лише про ліанові (плетисті) і штамбові форми, бо найбільше сколов руки й з’їв зуби на вирощуванні й догляді саме цих красунь.

 ⌂  Плетисті троянди потребують правильного формування куща.

Розпочнемо з ліанових (плетистих). Придбати такий сорт можна за каталогом «СонцеСаду» або ж виростити й самому: укорінити чи прищепити. Усі троянди дуже легко укорінюються зеленими живцями. Єдине, що стримує таке вегетативне розмноження, – низька зимостійкість. Не повторюйте моїх помилок і не вкорінюйте чайно-гібридні чи троянди Патіо під трилітровими банками. Укоріняться, але після першої ж зими загинуть, як би ретельно їх не вкривали. Коріння таких троянд не витримує навіть легкого промерзання ґрунту. Тому майже всі сорти прищеплюють на кореневу шийку зимостійкої шипшини, бажано сорту Мультифлора, бо вона не дає кореневих пасинків.

⌂ Плетиста троянда Голден Шауерс

  А ось із ліановими трояндами можна проекспериментувати. Сподобалося вам пишне цвітіння троянд в сусіда, попросіть його, щоб дав гілочку, коли перецвіте. Однак віддячувати доведеться довго. Порізали на живці, залишивши один-два верхні вкорочені на третину листочки, й вставили в розчин стимулятора росту на кілька годин. Далі приготували субстрат із верхового торфу й річкового піску в пропорціях 1:1. Насипали його на заздалегідь заготовлений у ящиках ґрунт й висадили живці, заглибивши на 1–2 см у субстрат.       Найважливіше, аби пагінець своїм нижнім зрізом не торкався ґрунту під субстратом. Накрили наші майбутні троянди мікропарничком, можна й тими ж трилітровцями. Тоді притінюємо й регулярно зволожуємо із пульверизатора, провітрюючи в спекотну пору. Думаєте, що забагато клопоту? Та без ретельного догляду троянда-принцеса не виросте. Вкорінені таким способом живці першого року не висаджують, а заносять разом із ящиками до підвалу чи льоху. Лише наступної весни висаджуємо вкорінені троянди. Ще можна виростити саджанець, присипавши нижню гілку плетистої троянди землею.
  Тепер про садіння. Здавалося б, усе просто: тільки викопати ямку, вставити коріння у землю і підлити. Ви, певно, забули, що маєте справу із принцесою квітів. Скажу тільки головне: ямка має бути 40х40х40 см. На дно насипте відро перегною, наголошую – не свіжого гною, 200 г суперфосфату, 100 г калію сіркокислого або ж пригорщу деревного попелу. Перемішайте все те добро, а тоді зверху присипте шаром ґрунту. Ось і все: тепер садіть ваш кущик. Ліанові (плетисті) троянди зазвичай садять глибше на 7–10 см від місця прищеплення або ж заглиблюють кореневу шийку, якщо саджанець вирощений вегетативно. Підлили, й хай росте! Навесні обов’язково мульчуйте, щоб волога не випаровувалася з-під коріння.

Формую так, як показано на схемі №1:

а) висаджування восени;
б) формування куща на наступний рік;
в) навесні третього року;
г) улітку третього року.

Можна пускати довгі пагони на арки й альтанки, тоді плетиста троянда матиме декоративний вигляд. На зиму обрізую тільки найдовші пагони, але не коротко. На кущі залишаю якнайбільше зрілих пагонів. Знімаю з опори, зв’язую в пучок і пригинаю до землі. Найкраще вкрити землею, але я цього не роблю. Мої сорти плетистих троянд витримують нашу зиму.

Догляд за трояндами-красунями марудний, але їхня квіткова краса того варта. Найперше це боротьба зі шкідниками троянди. Попелиця, щитівка, квіткові кліщі й міль…

 

⌂ Шкідники Троянди

Які тільки шкідники не намагаються зашкодити нашій красуні, а ще грибкові хвороби! Якщо не маєте часу щотижня заправляти апарат для обприскування, купіть хімічні засоби й щедро полийте – цього буде досить на місяць. Препарати можна придбати в спеціальних магазинах чи у «СонцеСаді». Асортимент препаратів для захисту рослин щороку доповнюється і змінюється. Є такі засоби, що дають можливість одним махом позбутися і шкідників, і хвороб. Хто категорично проти хімії, тому раджу відвар із гіркого стручкового перцю або часнику. Ще добре допомагає боротися із попелицею попіл у суміші із господарським милом.
  Про народні методи боротьби з комахами-шкідниками читайте у моїй книзі «Сад – танці без бубна», у якій є рецепти і пропорції. Але з апаратом для обприскуванням мусите ходити садом щотижня.
  І кілька слів про штамбові троянди. На мою думку, це найбільш приваблива форма трояндового куща, своєрідне трояндове дерево.


  Кажуть, що колись королівські садівники придумали цю форму, аби аристократи не згинали спини, щоб понюхати квітку. Ми теж інколи не проти побути в ролі аристократів, тому вирощуємо цю форму. Щоб самому виростити таке дерево, треба мати неабияке вміння, але не святі ж горшки ліплять. Впевнений, що вам усе вдасться, найважливіше – виростити гарний штамб безколючкової, морозостійкої шипшини й на висоті 40, 70 чи 120 см прищепити живець від трояндового куща. Щеплення проводять улітку під час так званого другого сокоруху щитком із брунькою в Т-подібний розріз на корі. Якщо маєте ціль, то її досягнете. А хто хоче відразу, той мусить купувати готовий саджанець штамбової троянди.
  Проте купити чи прищепити – це лише половина справи, щоб зберегти цю красу не на один рік, треба правильно штамбову троянду укрити на зиму. У нас, у Рівному, наприклад, висадили цілу алею «Чайки» із штамбових троянд, вклали море грошей із міського бюджету на придбання дорогих саджанців і висаджування, але через агрономічні помилки під час укриття за два роки втратили всю ту красу. Троянди люблять, як і справжні принцеси, коли їх носять на руках і виконують усі їхні забаганки, зокрема і правильне укриття на зиму.
  Для цього треба під час висаджування саджанця із одного боку відрізати все коріння, як правило, це сторона біля кілочка, до якого підв’язують штамб. Садити слід теж із нахилом до 30 градусів убік від підпірки, лише тоді підв’язуємо штамбик до опори біля самого щеплення. Спочатку формуємо деревце, див. схему №2:

а) вкорочуємо сильні пагони до трьох-чотирьох бруньок;
б) вкорочуємо невизрілі й основні пагінці на осінь, готуємо до укриття;
в) навесні другого року вирізаємо підмерзлі, пошкоджені гілки;
г) улітку вкорочуємо молоді пагони на 3–5 бруньок.
  І ось після осіннього обрізування відв’язуємо штамбик, підкопуємо лопатою з одного боку біля кілочка, підрізаючи всі корінці з боку, протилежного від сторони, в яку нагинатимемо, й обережно пригинаємо штамб до землі. Оскільки корінці залишаться тільки з боку пригинання, нам вдасться це легко. Вкладаємо штамб у викопану заздалегідь канавку, закріплюємо скобами в землі й присипаємо ґрунтом. У такому стані ваше трояндове деревце добре зимуватиме, незважаючи навіть на люті морози. Укриття без пригинання нічого путнього не дає: рослина або підмерзне, або ж запариться під час відлиги. Я в цьому переконався і вам раджу. Якщо ж ні – вчіться на власному досвіді.

Василь ТИБЕЛЬ,

письменник, лауреат Міжнародної літературної премії «Коронація слова», садівник із понад 20-річним стажем (м. Рівне)

Придбати саджанці троянд можна тут:

Читайте ще:
Хвороби і шкідники троянд та боротьба з ними
Зінаїда Поляк: «У каталозі просто гарні, а в мене ще й пахнуть»
Лілійні дерева - гігантські лілії для вашого саду

 

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram