Місяць червень — час прекрасних і благородних ірисів. Ці квіти милують око своїми фантастичними відтінками та формами. Але, щоб наступного року цвітіння цих багаторічних культур було таким же пишним та яскравим, необхідно організувати правильний догляд за ними після відцвітання. Ірис потребує догляду як до цвітіння, так і після. Після цвітіння обов'язково потрібно обрізати іриси і, за необхідності, пересадити їх. А ближче до зими незимостійкі сорти ірисів рекомендують ще й укрити від холоду.
Сухі і зів'ялі квітконоси — чудове середовище для шкідників та хвороб. Тому відразу після в'янення ірису потрібно видалити всі квітконоси. Обрізати іриси після цвітіння краще садовими ножицями.
Але важливо не зрізати листя під корінь. Досвідчені садівники рекомендують залишити здорове листя на ірисах до кінця осені, для того, щоб рослини з його допомогою змогли накопичити потрібний обсяг поживних речовин. Квітконоси зрізають на висоті 2,5 см від кореня, а потім видаляють усі сухі і пошкоджені частини. Саме листя обрізають на відстані 15 см від ґрунту. Остаточно обрізати іриси рекомендується перед настанням перших заморозків.
⌂ Фото: Як правильно зрізати листя ірисів після цвітіння
Поливати квіти після того, як вони відцвітуть, якщо літо не дуже спекотне, не потрібно. Саме в цей період у коренях або в цибулинах ірисів накопичується суха речовина — поливання у цей час спровокує застій води в їхній кореневій системі. Після цвітіння можна трохи підгодувати іриси компостом. Не рекомендується удобрювати іриси гноєм, корені можуть загнивати. Основне підживлення ірисів проводять через місяць після їх в'янення добривом з вмістом фосфору та калію.
Після закінчення сезону дощів, у листопаді, залишки листя і верх кореневищ ірисів обробляють фунгіцидами. Пізнє підживлення рослин незадовго до настання заморозків проводять мінеральним комплексом, який не містить азоту.
Пересаджувати іриси потрібно не частіше ніж 1 раз на 4-5 років. Роблять це восени, у вересні-на початку жовтня. Перед пересаджуванням потрібно обрізати листя. Іриси викопують, очищають від ґрунту і розділяють кореневища. Декілька днів викопані іриси зберігають у сухому місці, а потім до середини жовтня висаджують у ґрунт.
⌂ Фото: Пересаджувати іриси потрібно не частіше ніж 1 раз на 4-5 років
На зиму викопувати іриси здебільшого не потрібно. Але якщо квіти ніжного сорту, то вони потребують теплого укриття. Протягом перших 2-3 років життя укривати потрібно і зимостійкі сорти ірисів. Для цього використовують торф, перегній, стружку або солому. Рослини вкривають 10-сантиметровим пухким шаром цього матеріалу, а зверху кладуть ялинове гілля.
Найбільш "беззахисними" перед холодами є високорослі сорти бородатих ірисів, а також цибулинний ірис ксифітум. У останнього навіть радять восени після повного висихання листя викопувати цибулини і відправляти їх на зберігання у сухе прохолодне місце до весни — клімат середньої смуги вважається для цих квітів не надто сприятливим.
У викопаному вигляді можна зберегти і коріння інших ірисів, якщо ви турбуєтеся про його збереження у ґрунті. Коріння бородатих ірисів потрібно просушити, загорнути у папір і винести у сухе холодне приміщення. Коріння безбородих ірисів бажано продезінфікувати і посадити у горщик, не забуваючи регулярно поливати, а навесні висадити у ґрунт на постійне місце.
Як бачимо, нічого складного у догляді за ірисами немає. Витративши невелику кількість часу для догляду, у наступному сезоні ми отримаємо прекрасні іриси з пишним квітненням.
⌂ Фото: Як правильно висаджувати кореневища ірисів
Кореневища ірисів висаджують як під осінь, так і навесні. Якщо ви плануєте робити це восени, варто зайнятися висадкою до кінця вересня. Перед цим кореневища потрібно розділити на невеликі ланки з декількома листками. Довге коріння вкорочують до 10-15 см. ґрунт варто підживити, але не використовуючи органічні добрива. Лунка для ірису повинна бути 10-15 см. Особливістю посадки є те, що кореневище ірису розміщують горизонтально, розправляють корінці і тоді присипають землею в такий спосіб, щоб верхня частина залишалася над поверхнею ґрунту. Відстань між низькорослими кущами повинна бути не менша 25 см, для високих сортів відстань збільшують до 50 см. Перед початком заморозків висаджені кореневища мульчують.