Зазвичай плодові дерева, вступаючи у пору плодоношення, послаблюють ріст, їх плоди поступово дрібнішають, а в окремих сортів зерняткових культур спостерігається періодичність плодоношення. Ознакою відмінного загального стану і високої продуктивності дерев є утворення ними пагонів завдовжки не менш як 35-40 см.
⌂ Фото: Олена Кіщак, завідувач відділу технології вирощування плодових i ягідних культур Інституту садівництва НААН
Якщо довжина приросту однорічних гілок вишні зменшується до 20 см, треба проводити омолоджувальне обрізування. Дерева на сильнорослих підщепах потребують його на 1 5-20-му році після висаджування в саду. Залежно від віку дерев, їхнього стану й особливостей росту та плодоношення сортів, застосовують різний ступінь омолоджувального обрізування:
- легке — видалення 2-3-річних верхівок скелетних гілок;
- середнє — вкорочування скелетних гілок на 4-6-річну деревину;
- сильне — обрізування скелетних гілок із видаленням приросту останніх 7-10 років;
- повне омолодження — обрізування 2/3 частини всіх старих скелетних гілок із формуванням нової крони з пагонів відновлення.
Слухайте аудіоінтерв’ю:
Особливості посадки кісточкових: абрикоса, черешні та вишні
3 чого починати обрізку вишні
Омолодження вишні починається з проріджування всіх скелетних гілок на одному рівні з урахуванням ярусності. Видалення частини скелетних гілок на зовнішнє розгалуження сприяє кращій освітленості внутрішньої частини крони. Одночасно видаляють сухі, зламані, хворі гілки і ті, що дуже загущують крону й переплітаються між собою. Гілки вкорочують над молодим плодовим утворенням, однорічним приростом або молодою гілкою. Напівскелетні гілки вкорочують за принципом підпорядкування. Поблизу зрізів проріджують старі плодові утворення, видаляючи на них найстаріші розгалуження. Обростаючі гілки, що залишаються, проріджують, залишаючи їх на відстані не більше ніж 20 см одна від одної і вкорочуючи на 1 /2 —1 /3 довжини. Скелетні гілки вищих порядків під час омолоджування залишають коротшими, ніж гілочки нижчих порядків, від яких вони відростають.
⌂ Фото: Схема омолодження вишні
Наступного року після омолоджувального обрізування ретельно проріджують крону і вкорочують довгі пагони. Добре розвинені кінцеві прирости залишають як пагони подовження омолодженої гілки і вкорочують у зерняткових культур на 50-60 см від основи, а у кісточкових — до 60-70 см, конкуренти провідників вирізають на кільце. У наступні роки омолоджені дерева обрізують так само, як і молоді, що вступили в пору плодоношення.
Для порівняння, дуже часто після омолоджувального обрізування у яблуні і груші з'являються сильні ростові та жирові пагони. Для зменшення їх кількості обрізування доцільно проводити не взимку, а в першій декаді липня. Це стримує появу надмірної кількості таких пагонів, тож нема потреби у додатковому їх проріджуванні та регулюванні в зимовий період. Наступного року після такого обрізування у вільних місцях крони сильні ростові пагони (передусім нахилені від вертикалі) вкорочують на 15 см (якщо їхня довжина — 40-50 см) і на 30 см (якщо їхня довжина — 60-80 см) для формування обростаючих гілок. Усі інші пагони, що не використовуються для поповнення крони новими гілками і загущують її, вирізають на кільце.
Читайте ще:
Особливості обрізки вишні
Під час омолодження дерев треба враховувати біологічні особливості кожної породи. Наприклад, у черешні неприпустимо видаляти товсті гілки (діаметром понад 10 см), бо це спричинить сильну камедетечу внаслідок поганого загоєння ран. Крім того, дерева, як правило, всихають. Це можна пояснити слабкою здатністю черешні до відновлювання, особливо у дорослому віці. Тому найкраще омолоджувати крони черешень поетапно. Тобто половину крони обрізують навесні поточного року, а половину — наступного. Тоді найкраще активізуються процеси росту, відновлюється плодова деревина, на 25-27% підвищується врожайність і на 25-29% збільшується величина плодів.
Вишня має свої особливості обрізування. Крони вишнево-черешневих гібридів (дюків) подібні до черешні, тому менше загущуються, а плодоносні гілочки кущоподібних сортів вишні з року в рік видовжуються, стають оголеними з короткими пагонами на верхівках, звисають донизу, переплітаються, внаслідок чого крона всередині стає кошлатою, а скелетні гілки-оголеними. Тому Гілки, які залишають при омолоджуванні, обрізують на 3-5-річну деревину над букетною гілочкою або одиноким пагоном із ростовою верхівковою брунькою чи над багаторічною розгалуженою плодоносною гілочкою, яку вкорочують до нижньої (від основи) гілочки. Плодоносні гілочки проріджують і вкорочують до найнижчого бічного розгалуження, а у деревоподібних сортів — на половину довжини над букетною гілочкою.
Відновлювальне обрізування дерев на слаборослих клонових підщепах проводять тоді, коли вони вступають у пору плодоношення, адже ці дерева раніше старіють. Для них застосовують циклічне обрізування. У плодових дерев на сильнорослих підщепах з округлою формою крони гілки (якщо вони відплодоносили) слід омолоджувати, вкорочуючи їх на 3-4-тирічну деревину. Саме три-чотирирічні гілки більшості сортів яблуні та груші формують урожай плодів вищої товарної якості. При цьому на сучках залишають два-три плодоносні утворення, розміщуючи їх поблизу основи гілки. Сучки заміщення слід залишати на гілках другого порядку галуження або під кутом, близьким до горизонтального, на центральному провідникові зі спрямуванням у міжряддя.
Завдання циклічного обрізування в наступні роки полягає в тому, щоб на багаторічних гілках (у тому числі на стовбурі) щороку залишати визначену кількість пагонів, на яких протягом другого-третього року утворюються одно- та дворічні кільчатки, які плодоносять на 3-4 рік. Три-чотири гілки, що відплодоносили, зрізають на сучок завдовжки 1,5-6 см. При цьому бажано робити переведення на бічну кільцівку або інше утворення. На сучках утворюються, як правило, два-три пагони, з яких один зрізають на сучок із 2-3 бруньок, другий залишають для формування плодових утворень, а третій (якщо є загущення) вирізають на кільце. Такий цикл обрізування повторюється щороку.
⌂ Фото: Відростання пагонів вишні на сучках заміщення
Омолодження слаборослих плодових дерев
Сьогодні в практиці інтенсивного промислового садівництва широко застосовують скороплідні сорти, які щеплять на карликові підщепи для створення насаджень високої щільності. Дерева в таких садах формують за типом веретеноподібних або вісеподібних крон. Головний принцип їх формування полягає у максимальному насиченні крон плодовими ланками, обрізування яких також ґрунтується на динамічній заміні плодової деревини. За таких способів формування крон плодових дерев щорічне омолодження гілок фактично відбувається зі вступом дерев у пору плодоношення. У дерев на карликових і напівкарликових підщепах найбільш ефективною е система формування крони у формі стрункого веретена.
⌂ Фото: Веретеноподібна крона вишні
Сформовані дерева повинні мати штамб заввишки 50-70 см, сильний стовбур і рівномірно розміщені навколо нього бічні гілки з широкими кутами відходження. У нижній частині стовбура формують до 4-5 постійних сильних напівскелетних гілок, а вище залишають слаборослі плодоносні гілки різного віку, але лише ті, які мають не більше ніж три-чотири роки.
Товщина цих гілок біля основи не має перевищувати третину стовбура дерева. Для посилення росту обростаючих гілок провідник стовбура за потреби переводять на слабку верхню гілку або конкурент, що одночасно забезпечує низькорослість дерев. Бічні розгалуження дерев на стовбурі в перші чотири роки формування не вкорочують, вирізають лише гілки з гострими кутами відходження та занадто сильні гілки (на сучки з двома-трьома бруньками).
Обростаючі гілки, що відплодоносили, вирізають на сучки завдовжки 1,5-2 см, щоб отримати лише один пагін заміщення. Таким чином, дерево набуває конусоподібної форми, що сприяє доброму освітленню та рясному плодоношенню. Останнім часом в інтенсивних садах набуває поширення осеподібна форма крони. Дерево має висоту від 2,8 до 3,5 м, сильний стовбур (вісь), на якому рівномірно розміщені бічні гілки з широкими кутами відходження.
Відео: Сорти української селекції черешні та вишні
Поділилась інформацією з глядачами "СонцеСаду" Анна Шкіндер-Барміна, старший науковий співробітник відділу селекції та сортовивчення Мелітопольської дослідної станції
Купити саджанці вишні
