Кожен садівник мріє виростити на присадибній ділянці врожайні вишні і черешні, щоб забезпечити свою родину надзвичайно смачними плодами з цінними дієтичними властивостями. 

Загальні правила догляду за черешнею та вишнею

У черешні та вишні багато спільного, тому існують деякі загальні правила догляду.

1. Необхідно ретельно підбирати земельну ділянку. Найкраще, щоб це була рівнина з доброю природною тренованістю території й родючими фунтами. Якщо таких ділянок немає, на півночі України віддають перевагу пологим схилам південного та південно-західного напрямку, на півдні — захищеним від суховіїв північним та північно-західним схилам. Підґрунтові води повинні залягати на глибині не менше, 1,5–2 м для вишні, а для черешні — 2,5–3 м. Не можна розміщувати ці культури біля річок та водоймищ, понижених та не захищених від вітру ділянках, де збирається і утримується холодне повітря. В таких місцях сильніше підмерзають квіткові бруньки та гірше зав'язуються плоди. Ґрунти повинні бути легкого механічного складу.

2. Найбільш шкодочинними хворобами для черешні й вишні є кокомікоз, моніліоз та бактеріальний рак, а шкідниками — попелиці, вишнева муха та личинка травневого хруща. Для ефективного захисту від згаданих хвороб використовують бордоську рідину, препарати Хорус, Скор, Топсин-М, від шкідників ефективні Актара, Актофіт, Сумітіон, Антихрущ та ін.

3. Черешні і вишня потребують сортів-запилювачів. Для багатьох сортів вишні гарним запилювачем може бути черешня, якщо терміни цвітіння сортів обох культур збігаються. Черешня менше примхлива до погодних умов під час цвітіння, оскільки її пилок більш зимостійкий. Для гарантованого отримання стабільних урожаїв вишні краще висаджувати самоплідні або частково самоплідні.

Про особливості посадки та обрізки кісточкових слухайте в нашому аудіоінтерв’ю з експерткою Оленою Кіщак:

В чому різниця між вишнею та черешнею

Втім між вишнею та черешнею є відмінності, які також потрібно враховувати.

Черешня, незважаючи на нижчу порівняно з вишнею зимостійкістю, краще зав'язує плоди, регулярніше плодоносить та більш стійка до кокомікозу та моніліозу. Як наслідок, урожайність в період повного плодоношеннд сягає 60–100 кг з дерева, тоді як у вишні становить 30–40 кг.

Черешня більш сильноросла і може досягати 15 м заввишки, вишня — 4–6 м, а її слаборослі сорти — 2–2,2 м. Тому між рядами черешні на сильнорослих підщепах (сіянці дикої черешні, антипки) має бути відстань 6 м, а між деревами в ряду — 3–4 м, на слаборослих (ВСЛ-2, Гізела 5, Студениківська) — 4,5–5 та 2–2,5 м відповідно. Для сильнорослих сортів вишні рекомендована схема садіння 5–6x3 м, а слаборослих — 4x2–3 м.

⌂ Фото: Схема посадки вишні та черешні

Коли і як висаджувати вишню та черешню

У північних і центральних районах України черешню і вишню краще висаджувати навесні (якомога раніше, з початком весняно-польових робіт), а в південних районах можна й восени. На родючих ґрунтах викопують ями завглибшки 50 і завширшки 60 см. Верхній родючий шар ґрунту відкидають в один бік, нижній — в інший.

На дно ями насипають 2–3 відра чорнозему, який перемішують з перегноєм (8–10 кг) та фосфоро-калійними добривами, норми внесення яких залежать від виду та родючості ґрунту. Для уникнення опіків молодих коренів добривами або гноєм, безпосередньо на них насипають фунт з викопують ями розміром 1 х 1 м, на дно насипають шар глини завтовшки 20 см, утрамбовують її і засипають яму родючою сумішшю. Саджанці тримають на такій висоті, щоб місце щеплення було вище рівня ґрунту на 3–4 см. Щоб не помилитися, поперек ями кладуть рейку або садильну дошку. Після поливу висаджені деревця осідають і місце щеплення опиняється на рівні ґрунту. Під кожне дерево виливють 20–30 л води, щоб витиснути з ями повітря і ущільнити в ній ґрунт. Лунку навколо саджанця мульчують перегноєм, компостом або сухим ґрунтом шаром 2–3 см.

Відео: Післясадивний догляд за кісточковими

Поради від нашої експертки Олени Кіщак

Формуємо крону черешні та вишні

У ЧЕРЕШНІ. Черешня вирізняється сильнорослістю, виражено стовбуристістю і ярусністю, тому її крону на присадибних ділянках краще формувати на низьких штамбах (50–60 см), щоб дерева були зручі для догляду та збирання врожаю. Черешня слабо галузиться і погано реагує на сильне обрізування. Тому обрізувати дерева необхідно яи мога менше, уникаючи вкорочення пагонів. Лише на 2–3-й рік після садіння, якщо у дерева утворюється мало пагонів, їх доводиться дуж вкорочувати, щоб стимулювати відростання нових.

Найефективнішої для вишні і черешні є округла крона з пониженою зоною плоде ношення. Вона складається з трьох ярусів: у нижньому — по 4–5 скелет них гілок, у середньому — 2–3, верхньому — 2, відстань між ярусами — 60–70 см. Згодом гілки третього ярусу втрачають своє значення скелеї них, для кращого освітлення центру крони їх, як правило, видаляють Проте у молодих дерев слід закладати гілки й у третьому ярусі, що' сприяти відхиленню гілок нижніх ярусів від центра крони на периферію.

У перші роки після садіння особливо стежать, щоб молоді дерев: не розросталися у висоту, а нижні гілки не відставали у рості від верх ніх, і навпаки, розросталися сильніше, створюючи компактний нижнії ярус. Тому у дерев з повільним ростом у разі відростання одного чи кількох пагонів лише на центральному провіднику у зоні закладання гілої другого ярусу їх також сильно укорочують або провідник зрізують разок із сильнорослими пагонами над нижче розташованим коротким пагоном. У дерев з рівномірним ростом пагонів обрізування зводиться в ос новному до проріджування пагонів, що конкурують з пагонами подовження, ростуть догори, у середину крони чи назустріч іншим гілкам.

У ВИШНІ. Розрізняють 2, групи сортів вишні — кущоподібні та деревоподібні. Для першої групи (сорти Молодіжна, Чорнокорка, Любська, Гріот Побєльський, Встреча, Лотівка, Елегантна, Альфа та ін.) властиве сильне галуження пагонів, внаслідок чого крона сильно загущується і стає розлогою. її формування крони досить просте: здебільшого проріджують сильнорослі пагони (без укорочування). Насамперед вирізують зайві сильнорослі пагони на центральному провіднику та скелетних гілках, що ростуть із верхнього їх боку всередину крони — щоб вони не розросталися у товсті гілки, які потім доводиться вирізувати. Інші бічні пагони й ті, що розташовані знизу скелетної гілки, не вирізують, їх проріджують лише у випадку їх розташування паралельно один до одного в одній площині на відстані 10–15 см. Короткі пагони (до 15–20 см) не проріджують. Вони є основними органами плодоношення і недовговічні.

Деревоподібні сорти (Метеор, Англійська рання, Тургенєвка,Ксенія, Ігрушка та інші) відзначаються слабшим гілкуванням, мають довгі (70–90 см) пагони, внаслідок цього крони стають розрідженими. Формування та обрізування таких сортів вишні схоже на те, яке це роблять у черешні — переважно вкорочують довгі (понад 60–70 см) пагони. У період плодоношення дерева з нормальним приростом (30–50 см) не потребують майже ніякого обрізування. У цей період вирізують лише сухі, поламані і пошкоджені гілки та своєчасно обмежують висоту крони до 2,6–4 м залежно від сили росту сорту.

Незалежно від часу садіння, саджанці вишні та черешні обрізують лише навесні.

⌂ Фото: Омолоджуюче обрізування вишні та черешні

Омолоджуюча обрізка черешні та вишні

Омолоджуюче обрізування проводять, коли пагони подовження скелетних гілок стають меншими, ніж 10–15 см. Скелетні та напівскелетні гілки проріджують, крону знижують до 2,5–3 м на бічні розгалуження. Гілки, що залишилися, обрізують на 3–5-річний приріст дерев над букетною гілочкою або одиноким пагоном з ростовою верхівковою брунькою чи над багаторічною розгалтагеною плодоносною гілочкою, яку вкорочують до нижньої (від основи) гілки. Так часто роблять під час омолодження дерев кущоподібних сортів вишні.

Плодоносні гілочки у них проріджують і вкорочують до самого нижнього бічного розгалуження, а у деревовидних — на половину довжини над букетною гілочкою. У наступному році на кожній омолодженій скелетній гілці вибирають добре розвинуту однорічну гілку на провідник подовження і залишають прирости для скелетних гілок вищих порядків на відстані 30–35 см один від одного або супротивні через 60–70 см. Ці прирости у кущоподібних сортів та дерев черешні вкорочують до 60-70 см від основи, у дерево-подібних — до 50–60 см. Усі суміжні з ними пагони на відстані до 10–15 см вирізають як конкуренти, інші проріджують. Якщо вони довші від пагонів, відібраних для скелетних гілок, їх підпорядковують укорочуванням. При доброму догляді у омолоджених дерев через 2–3 роки відновлюється крона і врожайність, поліпшується якість плодів.

Відео: Вплив гербіцидного пару на черешню

Розповідає доктор с.-г. наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН Олена Кіщак 

Удобрення черешні та вишні

Дози внесення органічних та мінеральних добрив залежать від рівня забезпеченості ґрунту основними поживними речовинами.

ЧЕРЕШНІ. З особливою обережністю потрібно застосовувати азотне добриво для молодих черешень, його надлишок знижує зимостійкість дерев, призводить до їх надмірного росту, слабкого плодоношення та ураження бактеріальним раком. Тому якщо ви вносили органічні добрива перед садінням черешні, не поспішайте з азотним удобренням до періоду її плодоношення. Ефективними є й позакореневі підживлення (після цвітіння дерев, під час зав'язування плодів) 1%-ю сечовиною з додаванням 0,1%-го марганцю та 0,3%-м розчином бору. Це збільшує врожайність черешні на 29–34 %.

ВИШНІ. Якщо у посадочні ями винесено достатню кількість органічних і мінеральних добрив, тоді в перший рік вегетації вишні не удобрюють. На 2–3-й рік рано навесні вносять тільки азотні міндобрива — 40 г аміачної селітри або 30 гкарбаміду на 1 м² пристовбурної смуги. Починаючи з 4-го року їх підживлюють калійними і фосфорними добривами — 30 г калійної солі, 50–70 г суперфосфату на 1 м² пристовбурної смуги.

Найцінніше органічне добриво — гній. Його вносять починаючи з 4–5- го року після садіння з розрахунку 5–6 кг на 1  м² пристовбурної смуги. Можна використати сухий курячий послід — восени з розрахунку 0,3 кг на 1  м² удобрюваної площі, при весняному підживленні його розбавляють водою (1 кг на 10 л). В період повного плодоношення дерева удобрюють повним складом мінерального добрива: аміачної селітри 40–50 г, суперфосфату — 40 г, калійної солі 30 г (все це на 1  м² площі). Один раз у два роки вносять по 6–8 кг гною на 1  м² пристовбурної смуги. Мінеральні добрива вносять щороку (азотні - весною, калійні і фосфорні - восени), а гній — восени. При цьому як органічні так і мінеральні добрива обов'язково загортають у ґрунт.

Відео: Хвороби та шкідники черешень: як боротись

Розповідає Ірина Юдицька, м.н.с. агротехнологічного сектору відділу наукових досліджень Мелітопольської дослідної станції садівництва 

Спільні вороги вишні та черешні

І вишням, і черешням загрожують спільні хвороби та шкідники.

⌂ Кокомікоз

КОКОМІКОЗ. Проявляється наприкінці травня — на початку червня переважно на листках у вигляді дрібних поодиноких цяточок, пізніше її кількість збільшується і вони ніби зливаються. Е суцільні плями темно-бурого кольору. З часом листки жовтіють і опадають. При сильному ураженні листя опадає уже в липні, а на початку серпня дерева можуть бути зовсім оголені.

⌂ Моніліоз

МОНІЛІОЗ починає проявлятися навесні під час цвітіння дерев. Квітки, листки і молоді пагони раптово в'януть і засихають не опадаючг та мають вигляд обпалених вогнем. Під час достигання плодів хвороба проявляється у вигляді плодової гнилі — плоди буріють і засихають, тож їх необхідно збирати і знищувати. Навесні, щойно з'являються ознаки хвороби, гілочки зрізують на 10–15 см нижче місця пошкодження і спалюють. З хімічних заходів боротьби проти кокомікозу і моніліозу найефективнішими є 1% бордоська рідина (обприскують до одразу після цвітіння та ще через 12–14 днів).

⌂ Бактеріальний рак

БАКТЕРІАЛЬНИЙ РАК можна спостерігати ще рано навесні, коли листки, квітки, пагони й молоді плоди раптово в'януть, буріють, засихають і тривалий час не опадають. Кора буріє розтріскується, відстає від деревини, утворюючи відкриті рани, з яких виділяється камедь.

Захист черешні і вишні від хвороб та шкідників

Хворі дерева обприскують 3% розчином сірчанокислого цинку, а також вносять його в ґрунт (1–2 кг під дерево) у суміші з мінеральними добривами. Сильно уражені дерева спалюють, а ґрунт дезінфікують хлорним вапном (100 г/ м²) і перекопують.

Відео: Сорти української селекції черешні та вишні

Поділилась інформацією Анна Шкіндер-Барміна, старший науковий співробітник відділу селекції та сортовивчення Мелітопольської дослідної станції 

Сорти-запилювачі для вишні

Черешні і вишня — ентомофільні культури (ті, що запилюються комахами) і для гарного плодоношення потребують сортів-запилювачів. Для багатьох сортів вишні гарним запилювачем може бути черешня, якщо терміни цвітіння сортів обох культур збігаються. Черешня менш примхлива до погодних умов під час цвітіння, оскільки її пилок більш зимостійкий і довше зберігає добру схожість, ніж у вишні. Для гарантованого отримання стабільних урожаїв вишні найкраще висаджувати самоплідні або частково самоплідні сорти.

Купити саджанці вишні

Купити саджанці черешні