Більшість троянд є вимоглива до дотримання агротехнічних заходів та захисту від хвороб та шкідників. Лише патогенна мікрофлора цих квітів нараховує близько 270 видів. Ураження троянд шкідниками і хворобами знижує їхню декоративність, призводить до ослаблення рослин, поганої перезимівлі, а в деяких випадках – навіть до загибелі.
Найчастіше рослини уражують борошниста роса, несправжня борошниста роса, чорна плямистість та іржа, рідше — септоріоз та церкоспороз листків, пурпурова плямистість.
НЕСПРАВЖНЯ БОРОШНИСТА РОСА проявляється наприкінці травня – на початку липня. Перші симптоми хвороби легко сплутати з пошкодженням справжньою борошнистою росою. На молодих листках з’являються дрібні червоно-бурі або фіолетові плями різної форми. На одних сортах вони розташовуються вздовж центральних жилок, на інших – по всій листковій пластинці. Поступово листок деформується. На ньому спочатку утворюються світло-зелені розпливчасті зони, які дедалі більше світлішають, потім сіріють і, нарешті, буріють. На цій стадії хвороби починається опадання листків – зазвичай це перша ознака. Перед тим на пагонах з’являються тріщини. Зовнішні пелюстки бутонів чорніють, їхній розвиток припиняється, і вони опадають.
⌂ Ознаки несправжньої борошнистої роси.
Кущі відстають у рості. Перебіг хвороби іноді характеризується ледь помітними симптомами, які легко сплутати з опіками від хімікатів. Підвищена вологість повітря і неспекотна погода сприяють розповсюдженню і розвитку несправжньої борошнистої роси. За сухої спекотної погоди хвороба стихає. Зимує грибок на рослинних рештках і в молодих пагонах. Несправжня борошниста роса уражує здебільшого сортові троянди, найсильніше — чайно-гібридні сорти.
Заходи боротьби. У період вегетації троянди обробляють цинко- і мідевмісними препаратами: купрозаном (0,4%), дітаном М-45 (0,2%), бордоською рідиною. Завдяки вчасному підживленню кущів фосфорними і калійними добривами зменшується ризик захворювання.
ЧОРНА ПЛЯМИСТІСТЬ троянд уражує листки і пагони, що не здерев’яніли, рідше чашолистки і пелюстки. На хворих органах з’являються чорні округлі плями діаметром 5–15 мм. Тканини навколо плям жовтіють, листки опадають, спричиняючи передчасне пробудження бруньок. Внаслідок цього молоді пагони не визрівають, троянди «йдуть» на зимівлю ослабленими. На плямах грибок утворює конідіальне спороношення, через яке відбувається розповсюдження хвороби з краплями води. Для зараження досить ранкової і вечірньої роси. Зимує грибок на уражених пагонах і опалих листках, іноді як дрібні округлі плодові тіла (сумчаста стадія).
⌂ Чорна плямистість на листках троянди
У другій половині літа з’являється чорна плямистість. Вона досягає максимального розвитку в серпні. Може з’явитися і в теплицях під час пересаджування хворих кущів із відкритого ґрунту, під час окулірування троянд.
Заходи боротьби. Уражені листки й пагони видаляють із поверхні ґрунту і кущів. Якщо проявилися симптоми захворювання, рослини обприскують міде- і цинковмісними препаратами, а також каптаном і фундазолом. Восени перед підгортанням і укриттям троянди і ґрунт обробляють залізним або мідним купоросом (3%). Обкурювання сіркою в теплицях пригнічує розвиток цього захворювання.
ІРЖА ТРОЯНД. Грибки уражують усі надземні органи троянди, ослабляють рослину і призводять до передчасного опадання листя, засихання гілок. Хвороба має декілька стадій розвитку, симптоми ураження при яких відрізняються один від одного. Наприкінці квітня – на початку травня на стеблах у бруньок, що розпускаються, на молодих зелених пагонах, черешках і верхньому боці листків з’являються жовто-оранжеві горбики (спермогонії). На нижньому боці листка утворюються пустули, звідки спори грибка розносяться на здорові рослини. У результаті листки жовтіють і опадають, молоді пагони скривлюються і засихають. Жовті та червонуваті плями на верхньому боці листка, розростаючись, покривають усю його площу. Пагони товщають, деформуються і розтріскуються. Наприкінці серпня й у вересні пустули темніють, розвивається стадія, у якій грибок зимує в уражених стеблах і плодах.
⌂ Уражені іржею листки троянди.
Ураження іржею скорочує терміни вегетації троянд, призводить до зменшення приросту, передчасного засихання листків, ослаблення рослин, а у важких випадках – до загибелі. Розвитку хвороби сприяє висока вологість, особливо в початковий період вегетації. Спекотна, суха погода стримує розвиток захворювання.
Заходи боротьби. Прибирання листків, обрізування уражених пагонів і проріджування кущів у серпні-жовтні. Восени проводять обробку троянд залізним купоросом (3%), бордоською рідиною. Якщо симптоми хвороби з’явилися в період вегетації, рослини обробляють міде- і цинковмісними препаратами, «Хорус» (0,2%).
БОРОШНИСТА РОСА троянд. Поширена хвороба, яка відома ще з III ст. нашої ери. Зустрічається як у відкритому ґрунті, так і в теплицях. Грибок уражує листя, пагони, чашолистки, рідше бутони і квітки. Перша ознака – червонувато-пурпурові плями на молодих листках, деформація листя. На уражених органах спочатку утворюється білий павутиновий наліт, який потім стає порошкоподібним. На сортах із грубішими шкірястими листками іноді спостерігається мозаїчне забарвлення або зморшкуватість. Суттєво уражені листки усихають і опадають. На стеблі по всій його довжині залишається бурий міцелій грибка як рихлі повстяні подушечки (пустули). Найбільш швидкий розвиток грибка і проростання його спор відбуваються при 18–20°С і вологості вище 60%. Нерідко за час вегетації спостерігаються два-три спалахи хвороби у зв’язку з повторним відрощуванням пагонів (борошниста роса уражує здебільшого молоді тканини). Грибок зимує на рослинних залишках, на стеблах троянд, у сплячих бруньках.
⌂ Борошниста роса на троянді.
Сучасні сорти різною мірою уражуються борошнистою росою. На сприйнятливість впливає тип підщепи (види із сильною кореневою системою мають більшу стійкість). Розвитку борошнистої роси сприяють також загущення насаджень, брак світла, підвищена вологість, надлишок азоту й дефіцит калію в ґрунті – умови, що продовжують стадію молодих пагонів. Хвороба призводить до ослаблення рослин, зниження їхніх декоративних властивостей і зимостійкості. Щорічне ураження борошнистою росою може стати причиною загибелі троянд.
Заходи боротьби. У період вегетації кущі обприскують фунгіцидами: «Фундазол» (бенлат) – 0,2%, «Хорус» – 0,1%, «Топсин-М» – 0,1%, «Каратан» – 0,1%, мідно-мильним препаратом. Щоп’ятнадцять-щодвадцять днів троянди поливають і обприскують десятиденним настоєм із коров’яку (1:3).
Відео «Хвороби та шкідники троянд. Засоби захисту». Розповідає Тетяна БУБОН, садівник-любитель з 20-літнім досвідом:
Підпишіться на наш YouTube-СонцеСад! Будьте у курсі наших відео-новин!
СЕПТОРІОЗ листків. Із верхнього боку листка з’являються білуваті або темно-сірі плями, великі, округлі, такі, що зливаються між собою. Плями обмежені тонкою темно-червоною облямівкою. До осені в центрі плям утворюються чорні крапки – плодові тіла пікніди.
ЦЕРКОСПОРОЗ листків. З верхнього боку листка утворюються округлі дрібні (1–5 мм діаметром) плями бурого кольору з темною тонкою облямівкою.
ПУРПУРОВА ПЛЯМИСТІСТЬ. На верхньому боці листка утворюються округлі пурпурові, іноді навіть чорні, плями, облямовані широкою багряною смугою, що поступово світлішають у центрі. На плямах формуються дрібні чорні плодові тіла – пікніди. З нижнього боку листкової пластинки плями коричневі. Уражені листки опадають, квітки недорозвинені. Якщо хвороба дуже розповсюдилася, темно-коричневі плями з білим центром з’являються і на зелених пагонах.
⌂ Пурпурова плямистість троянди
Заходи боротьби з плямистостями. Уражені рослини обприскують мідевмісними препаратами, чергуючи їх із кожною обробкою. Можна використовувати: хлорокис міді (0,4%), оксихром (2 табл./10 л), поліхром (0,4%), однопроцентну бордоську рідину. Крім того, обрізають уражені пагони, а опале листя збирають і спалюють.
Відео: «Шкідники та хвороби ТРОЯНД. Засоби захисту».
Розповідає Василь БОНДАРЧУК, представник компанії «Бадваси».
ІЗ-ПОМІЖ ШКІДНИКІВ троянди масово уражують: зелена розанна попелиця, в невеликій кількості листоїди, звичайний павутинний кліщ, розанні златки, бджоли-листорізи, оленка шорстка, бронзівка золотиста, романний пильщик, цикадка біла, листовійки.
ПАВУТИННИЙ КЛІЩ. Листя покривається дрібними блідо-жовтими плямами, дуже уражене – опадає, у занедбаних випадках біля основи стебла з’являється «павутина». Шкідника можна розгледіти: на нижньому боці листка є дрібні білі крупинки. Це – кліщ. Він з’являється в умовах сухого повітря, уражує кімнатні або тепличні троянди.
⌂ Павутинний кліщ на троянді
Заходи боротьби. Зазвичай досить обмити рослину водою і підвищити вологість повітря, можна обприскати будь-яким акарицидом (добре допомагає «Фітоверм»).
ЛИСТОВІЙКА. Листя троянд згорнене в трубочки, як сигари, сусіднє листя погризене. Шкідник – дрібна жовта або сіро-зелена гусінь, живе усередині згорненого листя.
⌂ Листовійка на троянді
Заходи боротьби. Зазвичай захворювання не має масового характеру, тому скручені листочки можна просто обірвати. Допоможе і системний інсектицид «Актара».
ПОПЕЛИЦЯ ЗЕЛЕНА. Молоді верхівки пагонів, бутони і листочки троянд покриті зеленими, чорними або бурими комахами близько 1 мм завдовжки, найбільші серед них – з крилами. Попелиця харчується соком рослин, деформуючи їх.
⌂ Попелиця на троянді
Заходи боротьби. Невелику кількість тлі найкраще зібрати руками. Якщо ураження значне, добре допомагає будь-який інсектицид (краще системний, наприклад, «Актара», що має тривалу дію).
ТРИПСИ. На бутонах і квітках з’являються бурі або чорні плями, пелюстки виглядають погризеними (уражуються частіше ароматні та світлі квітки). Якщо потурбувати квітку, розкрити серединку, можна побачити чорних комах близько міліметра завдовжки, які швидко бігають.
⌂ Трипси на листі троянди
Заходи боротьби. Позбутися трипсів досить складно, краще проводити профілактику: восени перекопувати ґрунт, прибирати опале листя, під яким комахи зимують. Пошкоджені квітки обрізають, а троянди обприскують настоєм із кропиви або інсектицидом («Інтавір», «Іскра»).
ЦИКАДКА. На верхньому боці листя з’являються білі плями і цятки, воно засихає і опадає. Цикадку досить легко помітити. Це жовті комахи до 4 мм завдовжки, сидять із нижнього боку листя уздовж жилок, якщо листок поворушити, шкідники швидко зістрибують або злітають. Вони виїдають м’якоть листя і висмоктують сік. Яйця відкладають на кору пагонів, там же і зимують дорослі комахи. Шкідник дає два покоління – на початку і наприкінці літа. Зазвичай цикадки з’являються в дуже суху і спекотну погоду.
⌂ Цикадка на троянді.
Заходи боротьби. Обприскування будь-яким інсектицидом, обов’язково системним (наприклад, «Актара»).
Дарія ГОРДІЄНКО, науковий співробітник
Державного дендрологічного парку
«Олександрія» НАН України
Придбати засоби захисту рослин можна тут
Читати ще:
Зінаїда Поляк: «У каталозі просто гарні, а в мене ще й пахнуть»
Загальні правила вирощування лілій
Амариліс. Яскраве диво в помешканні
