Гібіскус часто порівнюють з китайською трояндою. Це дуже декоративний, невибагливий кущ, що цвіте численними розкішними квітами з середини літа і аж до перших заморозків.
⌂ Фото: Гібіскус дуже приваблива квітка
Походження. Китай та Індія.
Форма. Листопадний кущ середнього розміру.
Розмір. 15-2 м (до 3 м) заввишки та 1-1,5 м завширшки. Дуже старі екземпляри мають однакову ширину та висоту. Росте повільно.
Тривалість життя. 40-45 років.
Кора та стовбур. Кора сіра, у молодої рослини — слабкоопушена.
Листя. Листя зелене, яйцеподібне, розпускається пізно. Осіннє забарвлення жовте.
Цвітіння. Великі поодинокі квітки (до 7 см в діаметрі) білого, рожевого або фіолетового кольору рясно вкривають кущ з кінця червня до кінця вересня.
Плоди. Непоказні маленькі коричневі коробочки.
Корені. Стрижневі, м'ясисті.
Освітлення. Світлолюбна рослина, але витримує невелике затінення.
Ґрунт. Родючі свіжі або помірно сухі піщані суглинки, від слабокислих до лужних. На збіднених ґрунтах гібіскус погано цвіте.
Морозостійкість. Стійкий до морозу до -30°С. Кінчики стебел останнього вегетаційного приросту примерзають. Зона морозостійкості: 5-9.
Обрізування та пересаджування. Необхідне обрізування щозими для підтримки видовженої форми куща.
Особливості. Гібіскус пізно «прокидається» навесні. На довготривалі періоди посухи реагує опаданням бутонів. Дуже стійкий до міських умов.
Квітки у гібіскусів можуть бути як простими, так і махровими
Використання в дизайні. Цінується в ландшафтному дизайні завдяки рясному довготривалому цвітінню. Гібіскус варто поєднувати з іншими рослинами для утворення живих огорож. Присутність рослини може створювати витончений контраст у чагарниковому чи трав'яному бордюрі, витриманому у сріблястих тонах. Гібіскус може рости поодиноко і повністю привертати увагу до себе.
За матеріалами книги "Екзотичні дерева, кущі та ліани в ландшафтах України" — найповнішого довідника для професійних садівників та аматорів
Купити саджанці гібіскусів
