Південні гості

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
05.08.2021

Плоди абрикоса і персика є гордістю кожного садівника, який власноруч вирощує їх на присадибній ділянці. Адже щоб правильно доглядати за ними, треба знати чимало таємниць.

 

Мороз гірший, ніж засуха

Ці південні культури походять із Китаю та Середньої Азії. Зона поширення абрикоса — райони зі спекотним та сухим літом, тому абрикос — дуже посухостійка рослина. Проте його квіткові бруньки дуже чутливі до зниження температури, особливо у другій половині зими, і можуть вимерзнути при -20–25 °С.

На відміну від абрикоса, персик потребує більшої вологості ґрунту в період вегетації. Дерева гинуть, якщо температура взимку знижується до -25°С, а квіткові бруньки — при -20 °С. У період цвітіння приморозки -1–2 °С є згубними для квіток обох культур.

 

Якомога більше світла!

Це дві світлолюбні культури, тому крони дерев повинні добре освітлюватися протягом усього світлового дня. Для них підбирають підвищені ділянки з легкими суглинковими та супіщаними родючими ґрунтами з вапном, а для персика — ще й з достатньою вологістю. Придатними для них є чорноземи глибокі та чорноземоподібні, багаті й родючі добре дреновані ґрунти.

Глинисті дуже вологі ґрунти затримують ріст рослин, сприяють утворенню морозобоїн і камедетечі.

Відео: Як правильно садити саджанці плодових дерев

Розповідає Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН України.

 

Формування крони

Для персика цю операцію найкраще проводити перед цвітінням у фазі «рожевого бутона». Крону формують за допомогою обрізування — проріджуванням і вкорочуванням. При обрізуванні дерев слід пам’ятати, що плоди абрикоса і персика утворюються на однорічних гілках різної довжини, на багаторічних коротких букетних гілочках, а в абрикоса — ще й на шорцях.

Ростові бруньки в нижній частині гілок першого року зовсім не розвиваються. Тому без укорочування гілки абрикоса видовжуються та оголюються, а плодоношення переміщається на периферію крони. І абрикос, і персик відзначаються сильною енергією росту в молодому віці й утворюють багато пагонів. Протягом літа вони можуть мати 2–3 хвилі росту, утворюючи нові розгалуження на пагонах поточного року, внаслідок чого крони сильно загущуються. Тому всі сильнорослі гілки, що спрямовані всередину крони, видаляють «на кільце». Дерева абрикоса, як й інших кісточкових культур, формують на низьких штамбах (50-60 см) з округлою кроною з пониженою зоною плодоношення. У першому ярусі залишають 4-5 скелетних гілок, у другому — 2–3, у третьому — 2 гілки з між’ярусною відстанню 60–70 см.

Слід пам’ятати, що абрикос має дуже крихку деревину, тому не допускайте відходження гілок від стовбура під гострими кутами. Інакше під вагою майбутнього врожаю вони можуть ламатися, а дерева — загинути.

З цієї ж причини не допускається супротивне розміщення гілок у першому ярусі, закладати їх потрібно з відстанню 20–25 см одна від одної. Пагони подовження скелетних гілок вкорочують до 50–60 см. У перші 2–3 роки після садіння доцільно прищипувати окремі бічні пагони, які за своїм положенням не можуть бути використані на скелетні гілки.

 

Відео: Формування нижнього ярусу абрикоса

 

Розповідає Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН України.

 

Літнє обрізування

Квіткові бруньки абрикоса швидко виходять зі стану спокою, тому сильніше пошкоджуються ранньовесняними заморозками. У зв’язку з цим, проводять літнє обрізування (у червні).

Техніка літнього обрізування полягає у видаленні секатором усіх пагонів завдовжки 35–40 см (залишаємо лише ті, що мають довжину 10–15 см). На вкорочених пагонах з’являються нові, до осені вони встигають здерев’яніти й успішно перезимовують. Тобто літні операції сприяють підвищенню зимостійкості квіткових бруньок. У період плодоношення обрізуванням треба підтримувати ріст дерев, щоб довжина пагонів становила 30–50 см. Коли довжина пагонів подовження не перевищує 15–20 см, їх омолоджують на 3–5-річну деревину. Після такого обрізування заново створюють напівскелетні гілки, формують плодоносні гілочки, дотримуючись того ж принципу, що і при фор-муванні крони молодих дерев.

 

Кущ, чаша чи веретено?

Дерева персика формують переважно у формі куща, чаші або з веретеноподібною кроною.

Кущоподібна крона складається з 3–4 основних гілок стовбурів без центрального провідника. Вона сприяє уникненню морозобоїн та сонячних опіків, полегшує догляд за рослинами, допомагає отримати високий врожай. Формування розпочинають ще в розсаднику, прищеплюючи верхівку окулянтів за наявності 5–8 пагонів. Навесні після висадження в саду залишають 3–4 основні гілки, які розміщені в нижній частині рослини під кутом 45° до поверхні ґрунту, інші видаляють.

Чашоподібна крона складається з 3–4 скелетних гілок, розміщених в одному ярусі, розріджено через 10–15 см із висотою штамба близько 40–50 см. Дерева з такою кроною мають висоту 3,5–4 м, розлогі, а це потребує значної площі живлення (24 м2), добре освітлюються. Веретеноподібна крона передбачає наявність центрального провідника, на якому формується 8–12 напівскелетних гілок із широкими кутами відходження. За товщиною ці гілки значно слабші, ніж стовбур, і через 3–4 роки плодоношення проводять їх циклічну заміну. Перевагою цієї крони є раннє та щедре плодоношення, але через погане освітлення середньої частини крони період достигання плодів може бути розтягнутим. Дерева після завершення формування мають струнку крону, тому площа їх живлення може зменшуватися до 6–8 м².

⌂ Веретеноподібна крона

Персик — культура, що потребує щорічного детального обрізування, яке полягає у формуванні плодоносних пагонів, пагонів заміщення та видаленні зайвих, що загущують крону, «на кільце».

Під час формування плодоносних гілочок пагони відбирають із відстанню 15–20 см один від одного, вкорочуючи на 8–10 (довгі пагони, переважно сорти американської селекції) або на 5–6 міжвузлів бруньок.

Для формування пагонів заміщення між обрізаними на плодоношення гілочками на відстані 10–20 см одна від одної відбирають пагони, які сильно вкорочують на 2–3 нижні ростові бруньки.

Це так звані «сучки заміщення», що нагадує принцип обрізування виноградних кущів. На цих сучках улітку виростають 2–3 пагони, з яких один наступної весни вкоротять на плодо¬ношення, а другий — знову на 2–3 бруньки на відновлення. Пагони, що відплодоносили, відрізують «на кільце». Такі прийоми обрізування утримують фізіологічну рівновагу дерева між ростом і плодоношенням.

 

Усьому — своя норма

Персик відзначається рясним зав’язуванням плодів (до 1000 шт. на 1 дереві), що може призвести до відламування гілок, дрібнішання плодів, зниження смакових і товарних властивостей. Тому для сортів із середньою величиною плодів, які особливо рясно плодоносять, проводять так зване нормування. Крупноплідні сорти — менш врожайні, тому меншою мірою потребують цієї операції. Рекомендовано, щоб на дереві достигало не більше ніж 300–400 плодів. Нормування проводять після червневого опадання зав'язі, коли плоди досягнуть величини лісового горіха. На основних плодоносних пагонах залишають 3–4, а на більш сильних — 5 плодів на відстані 8–10 см один від одного, на букетних гілочках —1–2 плоди.

Слід залишати плоди ближче до основи скелетних гілок, що запобігає їх розчахуванню. Сильне обрізування, коли залишають 3–6 бруньок і відстань між гілками 10–20 см, сприяє отриманню великих плодів і поліпшує їхній товарний вигляд. Для більшості сортів абрикоса також треба проводити проріджування зав’язі, щоб не допустити дрібнішання плодів. Найкращий результат отримують під час ручного проріджування, яке проводять у червні. Зайву зав’язь видаляють, залишаючи на гілках одиничні плоди, які розташовані один від одного на відстані 10 см.

 

Внесення добрив

Якщо перед закладанням саду ґрунт удобрювали, то вносити добрива починають із 4–5 року після садіння дерев. Якщо ж ні — добрива вносять щорічно восени із заробленням у ґрунт на глибину 10–14 см по всій площі пристовбурних смуг. У роки, коли вносяться органічні добрива, дози мінеральних зменшуються наполовину. Азотні добрива вносять навесні в період активного росту дерев, а фосфорні та калійні — восени.

 

Хвороби і шкідники

Абрикос більше уражується хворобами, ніж шкідниками, і з усіх порід має найменшу стійкість проти грибкових хвороб. Та найбільше його вражає моніліоз.

Моніліоз. Перші ознаки хвороби проявляються навесні під час цвітіння дерев як раптове побуріння і всихання квіток, листя та гілочок. Під час дощової погоди хвороба швидко поширюється, спричиняє камедетечу, а також уражує плоди — спочатку на них з’являється невелика темна пляма, яка невдовзі збільшується і охоплює весь плід.

Моніліоз абрикосу

Що робити? Зрізати всі пошкоджені гілки разом із здорового деревиною завдовжки 10–12 см, ретельно збирати уражені плоди і все спалювати.

З хімічних заходів боротьби найбільш ефективним є застосування по рожевому бутону бордоської рідини, а після цвітіння — препаратів «Хорус», «Топсин М». Через 2 тижні оброблення повторюють одним із перелічених препаратів.

Серед хвороб персика найбільш шкодочинними є кучерявість листя та борошниста роса.

Кучерявість листя персика проявляється рано навесні на молодому листі у вигляді здуттів червоного кольору, листя стає гофрованим, а пагони мають вкорочені міжвузля, викривляються і засихають.

Що робити? У травні вирізають і спалюють уражені пагони і розетки листя або застосовують мідьвмісні фунгіциди (як і проти моніліозу). Ефективним також є обприскування дерев восени в період листопаду розчином 1 % мідного купоросу.

Борошниста роса уражує насамперед молоде листя та верхівки пагонів. Проявляється у вигляді білого борошнистого щільного нальоту на листі та верхівках пагонів, а на плодах утворюються білі плями.

Борошниста роса персика

Що робити? Ефективним проти цієї хвороби є обприскування препаратами «Топсин М» або «Топаз» одразу після цвітіння, а під час обрізання видаляють уражені пагони (гілки).

Серед шкідників для двох культур небезпечною є попелиця. Проти неї найкраще обприскувати дерева (при перших ознаках пошкодження) пестицидами — «Актофіт», «Конфідор», «Актеллік», «Каліпсо».

А після цвітіння — препаратів «Хорус», «Топсин М». Через 2 тижні оброблення повторюють одним із перелічених препаратів.

Відео: Хвороби ПЕРСИКА, АБРИКОСА

 

Розповідає Василь Бондарчук, представник компанії «Бадваси»

 

Абрикос

Вважають, що довголіття представників деяких народів Східної Азії та Близького Сходу пов’язане зі споживанням великої кількості абрикосів. їх регулярне вживання допомагає боротися з недугами нирок та гіпертонічною хворобою, яка їх супроводжує.

Відео: Посадка абрикоса: найкращий час і вибір саджанця

Розповідає Олена Кіщак, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційно-технологічним відділом Інституту садівництва НААН України.

Адже у цих плодах дуже багато сполук калію, тому вони мають сечогінні властивості, виводять з організму надмірну кількість води та хлоридів. Народна медицина Індії радить вживати по 8–20 штук абрикосів три рази на день для боротьби з гіпертонією. Плоди мають і судинорозширювальну дію, що також допомагає долати гіпертонію, однак вчені досі не розгадали механізм цієї дії. Натомість пакистанські вчені довели, що регулярний прийом абрикосів корисний при анемії, яка може супроводжувати гіпертонію та інші серцеві недуги. Адже в абрикосах багато заліза — це кровотворний засіб. 100 г плодів впливає на процес кровотворення, як 250 г печінки.

Увага! Активне лікування абрикосами заборонене хворим на цукровий діабет та при ожирінні.

 

Автор: Олена Кіщак, доктор с / г наук, Інститут садівництва НААН України

 

Купити саджанці абрикоса

 

Купити саджанці персика

 

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
Рекомендовані статті
Абрикос без проблем або як виростити абрикос в Україні!
Як правильно доглядати за абрикосом, щоб отримати кращi врожаї
Морозостійкий персик добре росте і в північних регіонах України
Досвід вирощування персиків на Волині.
Вирощуйте гарні персики і нектарини
Персик — дуже цінний продукт в раціоні харчування людини. М’якоть плодів персика дуже соковита, ароматна, освіжаюча, поживна, легко засвоюється.

Рекомендовані товари!