Дерево мигдалю — справжня розкіш. Ви милуватиметеся його неповторним цвітом і смакуватимете дефіцитними горішками, якщо вивчите головні правила догляду за цією культурою.
Мигдаль — світлолюбна і відносно зимостійка рослина, однак її цвіт треба захищати від весняних заморозків. Тому подбайте про те, аби посадити рослину в сонячному місці, на підвищеній ділянці, захищеній від холодних північних вітрів. Також поцікавтеся, чи адаптований сорт мигдалю, який вирішили посадити в саду, до умов вашої кліматичної зони. Що далі на північ, то має бути більш морозостійким.
Мигдалевий сад краще висаджувати на легкі суглинки та звичайний чорнозем. Він любить ґрунти з високим вмістом вапна й ті, що добре аеруються. Ґрунтові води на ділянці мають залягати глибоко. Натомість вологі кислі та засолені глинисті ґрунти йому не підходять. Оптимальний pH ґрунту — 7,7. Найкраще висаджувати мигдаль на початку березня або в останні дні вересня.
Читати ще:
Втім, аби дерево добре прижилося, підготуйте заздалегідь посадкову ямку. Бажано це зробити за 10–14 днів до садіння. Вона має бути розміром 50 х 70 см і завглибшки 60 см. На дно ямки можна додати дренаж із щебеню чи битої цегли з піском. Потім додайте в ямку суміш: 5–6 кг перепрілого гною, змішаного з 0,5 кг суперфосфату, 200–300 г вапна або доломітового борошна (особливо якщо ґрунт кислий).
Фото: Цвітіння мигдалю - чарівне видовище
Висаджувати мигдаль треба дбайливо. Заглибте саджанець у ґрунт до місця щеплення, аби коренева шийка була трохи вище поверхні. Після садіння рясно полийте дерева з розрахунку 10 л на саджанець. Коли вода всмокчеться, прив’яжіть саджанець до опори та замульчуйте пристовбурні кола шаром торфу завтовшки три-п’ять сантиметрів, але мульча не має дотикатися до кореневої шийки дерева. Після цього періодично (три-чотири рази впродовж вегетаційного періоду) розпушуйте пристовбурне коло на глибину 8–10 см.
Мигдаль потребує перехресного запилення. Якщо хочете, аби дерево плодоносило після цвітіння, посадіть поряд кілька дерев інших сортів мигдалю на відстані не менше трьох метрів один від одного. А якщо прагнете досягти суперефективного запилення, можете помістити поряд ще й вулики, бо бджілки — основні переносники пилку цієї рослини. Під час досліджень було виявлено, що пасіки біля мигдалевих садів підвищують їхню врожайність у 16 разів! Це важливо врахувати тим, хто хоче зайнятися мигдалевим бізнесом.
Горішки мигдалю дарують молодість, та й саме дерево любить періодичне омолодження, якого можна досягнути завдяки обрізуванню. Перші три-чотири роки крону дерева лише формують за типом чаші, четвертого-п’ятого року після садіння можна проріджувати (видаляти гілки, які загущують крону чи заважають одна одній). Для старих дерев застосовують омолоджувальне обрізування, інакше вони втрачатимуть життєву силу. Санітарне обрізування краще проводити навесні, до початку сокоруху, і восени, після того, як дерево скине листя; формувальне — після цвітіння мигдалю.
Фото: Горішки мигдалю дуже корисні
Мигдаль — посухостійка рослина, надмірна волога йому може зашкодити, тож поливайте культуру помірно й тільки тоді, коли це вкрай необхідно (в посушливі періоди). Це правило має два винятки:
Мигдаль треба удобрювати навесні розчином 20 г селітри, 10 г сечовини і 1 кг коров’яку на 10 л води та восени, перекопуючи пристовбурні ділянки та заклавши в ґрунт по 20 г сірчанокислого калію і суперфосфату на дерево.
Аби не допустити розвитку хвороб та нападу шкідників, треба проводити профілактику в саду. Мигдаль також слід профілактично обприскувати однопроцентним розчином бордоської рідини чи її аналогами — навесні, до початку розпускання бруньок, а також восени, коли дерева скинуть листя. Тоді шкідники та мікроорганізми матимуть набагато менше шансів.
Водночас для того, аби дерева стали стійкішими до згубної дії шкідників і хвороб, дотримуйтеся всіх згаданих правил агротехніки, адже відомо: ніщо так не знижує імунітет живих організмів, як несприятливі умови виживання. Тому захистіть свій сад від такого випробування, а він віддячить вам сторицею.
Фото: Стиглі плоди мигдалю
Перший урожай можна збирати другого або третього року після висаджування саджанців мигдалю. Однак на максимальний урожай можна розраховувати лише п’ятого-шостого року. Збирайте його тоді, коли оболонки горіхів тріскаються і ядра мигдалю легко виймаються.
Тамара Бєлова, кандидат сільськогосподарських наук, професор Полтавської державної аграрної академії