Свіжі прянощі — найкорисніші й найароматніші

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
06.04.2021

⌂ Тамара БЄЛОВА, професор Полтавськоїдержавної аграрної академії

Ідеальний раціон харчування передбачає споживання свіжих продуктів, зокрема й зелені. У супермаркеті вибір не такий уже великий (зазвичай це цибуля, петрушка, кінза, кріп, рідше — м’ята). Але ж, окрім того, ще є багато неперевершених прянощів, які урізноманітнять страви і зміцнять здоров’я. І ви можете вирощувати їх на підвіконні протягом усього року. Хоча влітку варто висадити ароматні рослини ще й у саду чи на городі — тоді завжди матимете запаси прянощів під рукою і копійку збережете.

Чебрець

За цією духмяною рослиною міцно закріпилася назва «фіміам». І чебрець на неї заслуговує, наповнюючи повітря неповторним і унікально цілющим ароматом, надаючи стравам оригінального смаку та користі.

⌂ Чебрець невибагливий до грунтів

На грядці

Чебрець невибагливий до ґрунтів, найважливіше, щоб вони були дреновані й пухкі. Там, де високо залягають ґрунтові води, і в низинах із важким глинистим ґрунтом чебрець «вередуватиме». Також він віддає перевагу нейтральним або слаболужним ґрунтам, хоча витримує і помірно кислі.

Рослини легко витримують засуху і морози, тож із їх вирощуванням проблем не виникатиме. Догляд за ними полягає в ретельному виполюванні бур’янів, рихленні міжрядь і підживленні мінеральними добривами. Поливати чебрець треба тільки в міру підсихання ґрунту. На одному місці він росте протягом 4–5 років.

На підвіконні

Ця рослина стане окрасою підвіконня, оскільки дуже гарно цвіте. Для її вирощування підійде така ж ґрунтосуміш, як для кактусів, плюс можна додати 1/3 чорнозему. Або ж заготуйте суміш торфу, дернової землі та піску (в однакових пропорціях). Крім того, рослина не потребує об’ємного горщика, бо її коренева система невелика. Однак слід забезпечити чебрецю сонячне місце (бажано на південному підвіконні), яке добре провітрюється. Тоді він не «витягуватиметься», а накопичуватиме необхідну кількість ефірних олій.

Поливайте помірно, брак вологи знищить рослину, однак і перезволоження їй не на користь: поливання проводять не частіше ніж раз на три дні. Чебрець любить обприскування, тоді кущик більше розгалужується. Починаючи з осені, поливайте рослину рідше (не обприскуйте!) і забезпечте оптимальну для зимівлі чебрецю температуру — плюс 5–13 °С. Тож, якщо в кімнаті дуже спекотно, перенесіть рослину на балкон, якщо там не холодно. Принаймні на балконі багато світла, а якщо його бракуватиме — забезпечте рослині додаткове освітлення.

Рослина добре реагує на підживлення, але може обійтися й без нього. Зрізати листки чебрецю можна увесь рік, але, як кажуть, без фанатизму, щоб не нашкодити рослині. Також не рихліть ґрунт дуже глибоко. Періодично кущик можна обрізати для його зміцнення: рано навесні або після масового цвітіння зріжте пагони приблизно на 1/3, до їхньої «здерев’янілої» частини.

Цікаво знати

Рецепти

Чабер

Ці прянощі можуть замінити смак чорного перцю, недарма чабер називають «перцевою травою». Це найпопулярніша болгарська приправа, яку додають майже до усіх страв.

⌂ Чабер може замінити смак чорного перцю

На грядці

Чабер, хоч і приживається там, де його посадять, але найкращі врожаї дає на сонячних ділянках із легким поживним ґрунтом і добрим дренажем (за умови достатнього зволоження в засушливий період). Тому під час перекопування ділянки для висаджування його у ґрунт бажано внести перегній (до 6 кг на 1 кв. м.).

Догляд полягає тільки в помірному поливанні (зазвичай рослині досить природного зволоження), прополюванні та розпушуванні. Перше зрізування зеленої маси проводять на початку цвітіння, верхівки знімаються до моменту розгалуження пагонів.

На підвіконні

Чабер у кімнатних умовах — це розкішний кущ, тому «із запасом» він потребує горщика ємністю не менше ніж три літри. Тоді коренева система краще розвивається, наземна частина росте швидше, стебла будуть розлогими, а листки — великими. І обов’язково покладіть на дно дренаж із керамзиту. Підійде ґрунт, якщо в ньому не більше 1/3 торфу, оскільки кислі ґрунти рослині не до вподоби. А ось світла хоче якнайбільше — не менше 5–6 годин на добу, а взимку — ще й підсвічування лампою. Чабер рясно цвіте при температурі повітря +18–22°С. Якщо вона нижча, рослині некомфортно, якщо ж перевищує +25°С двічі на тиждень влаштовуйте їй душ.

Чабер любить простір, тому не «затискайте» його сусідами на підвіконні. І не заливайте водою, бо цього не витримує, як і посухи. Найкраще поливати рослину раз на два-три дні. Від мінерального підживлення також не відмовиться, якщо проводити його шляхом поливання під корінь раз на два тижні. Для цього розмішайте деревний попіл (сірникова коробка) у літрі води або використайте добрива для кімнатних квітів. Зрізувати гілочки можна тоді, коли вони виростуть щонайменше на 20–30 см, але неодмінно залишайте кінчики завбільшки 5 см для подальшого відростання зелені.

Цікаво знати

Рецепти

Шавлія

Здавна люди вірили в те, що шавлія — магічна рослина, яка викликає любов і симпатію завдяки неповторному аромату й цілющим властивостям.

⌂ Шавлія не вибаглива до ґрунту і надзвичайно світлолюбна

На грядці

Шавлія стійка проти посухи, не вибаглива до ґрунту і надзвичайно світлолюбна, однак не витримує близького залягання ґрунтових вод. Рослина любить тепло, тому, щоб уникнути її підмерзання у безсніжні люті зими, перед зимівлею міжряддя мульчують сухими листками або тирсою. Рано навесні рослини, які перезимували, бажано омолодити, зрізуючи старі стебла на висоті 7–10 см від землі. Це сприяє відростанню молодих пагонів із великими листками.

Незважаючи на посухостійкість, через брак вологи шавлія різко втрачає листя. Водночас вона дуже чутлива до вимокання і не витримує навіть короткочасного перезволоження. Віддає перевагу добре освітленим ділянкам із родючим легким ґрунтом та рівним рельєфом. Не витримує засолених та заболочених ґрунтів. На одному місці може рости до десяти років. Догляд за рослинами полягає в удобрюванні та поливанні (в міру потреби). Листки шавлії можна збирати вже в перший рік життя рослини, починаючи з періоду цвітіння і закінчуючи вереснем. Пізніше листки втрачають ефірні олії, і, якщо оголювати рослину напередодні зими, вона гірше перезимує.

На підвіконні

Шавлія в кімнаті — справжня краса завдяки своїм листочкам, які нагадують велюр. Однак вона потребує тепла (оптимальна температура — плюс 20–+25°С), регулярного й помірного поливання та щомісячних обприскувань. Стежте за тим, аби ґрунт завжди був вологим, але в міру, інакше корені можуть згнити. Розмістіть горщик із шавлією на південному вікні, у крайньому разі — на західному, але подбайте про те, щоб там не було протягів і прямих сонячних променів, особливо влітку, а взимку — забезпечте додаткове освітлення. Шавлія любить спокій і затишок, тож не переставляйте її з місця на місце, якщо в цьому нема потреби, тоді вона тішитиме вас не менше п’яти років. До речі, саме тому горщик для висаджування шавлії має бути не менше 1,5 л, а надалі дедалі більший і більший — аж до 10 л (пересаджуйте її методом перевалювання — восени чи навесні), бо ця рослина має дуже розвинену кореневу систему. На дно покладіть дренаж, наприклад, керамзит.

Грунт має бути поживним і добре дренованим, наприклад, як для кактусів, можна додати до нього перліту. Аби кущик шавлії був пишнішим і набув потрібної вам форми, можна його «стригти», але лише починаючи з другого року життя і в жодному разі не напередодні цвітіння. Також регулярно видаляйте зів’ялі суцвіття і сухі пагони. Шавлії подобається підживлення мінеральними чи органічними добривами рано навесні, під час цвітіння, влітку.

Цікаво знати

Рецепти

Монарда

Монарда має неперевершений аромат, над нею постійно кружляють бджоли, тому її ще називають «бджолиним бальзамом» або «лимонною м’ятою». Адже вона поєднує в собі ароматичні відтінки м’яти, бергамоту, базиліку, лимона і водночас має власний — неповторний і незабутній — аромат. Приємно пахнуть не тільки квітки, а й листки рослини — варто лише до них доторкнутися.

⌂ Монарда не любить кислих грунтів

На грядці

Багаторічні монарди невибагливі. Вони добре ростуть як на сонячних, так і на напівзатінених ділянках. Їм підходять різні ґрунти, окрім заболочених (там багаторічник взагалі може загинути). Однак запам’ятайте: що кращий ґрунт, то «веселіший» і багатший кущ на ньому. Не любить монарда і кислих ґрунтів.

У посушливі спекотні періоди літа рослини потребують поливання і мульчування. Якщо монарду ще й підживлювати, вона цвістиме дуже рясно. На одному місці рослина може утримуватися до семи років, якщо кущ дуже розрісся, його розсаджують, бажано кожні три роки (навесні) — нові рослини розміщують на відстані 35–40 см. Дуже важливо, аби на грядці з монардою не «гуляли» вітри в протягах. Підживлювати рослини треба тільки рано навесні та восени комплексним мінеральним добривом (40 г на 1 м. кв.), яке вносять гранулами у ґрунт під кожну рослину.

Рослина холодостійка, в умовах України зимує без проблем. Профілактика хвороб полягає в достатньому зволоженні ґрунту, мульчуванні й забезпеченні циркуляції повітря навколо стебел. Також треба вчасно видаляти сухі суцвіття.

Цікаво знати

Рецепти

Чай із монарди

2 ч. л. подрібнених листків та суцвіть на склянку окропу, настояти протягом 20–30 хв., пити по 1/4 склянки три рази на день.

Напій має бактерицидну, протизапальну, імуномодулюючу, антиоксидантну, спазмолітичну, антистресову дію, очищає судини від склеротичних бляшок, допомагає при бронхіті, застуді, запамороченнях, безсонні, себореї.

Сік із свіжого листя

Використовують зовнішньо для загоєння ран.

Купити насіння прянощів тут

Читайте ще:
Нут баранячий горох
Сусідство овочів
Витка квасоля економна і щедра

LinkedIn
WhatsApp
Telegram