Буряк — міцний, як кулак? Але це не зовсім так. Упродовж вегетаційного періоду ця культура уражується численними хворобами, які суттєво знижують урожайність і цукристість коренеплодів.

Коренеїд

Хвороба проявляється на проростках у період від початку проростання насіння до утворення другої пари справжніх листків. На уражених рослинах на корені й підсім’ядольному коліні з’явля­ються повздовжні бурі плями і смуги, які часто зливаються, охоплюючи весь корінь.

⌂ Фото: Коренеїд буряка

Уражені ділянки загнивають, паростки чор­ніють і гинуть. У разі незначного уражен­ня рослини відстають у рості, знижується їхня цукристість, а також стійкість проти гнилей під час зберігання. Першопричи­ною хвороби є несприятливі для розвитку проростків умови: утворення щільної ґрунтової кірки, важкі ґрунти, що запливають, солонці та солончаки, глибоке загор­тання насіння в ґрунт, різке коливання температури, пе­ренасиченість ґрунту вологою (понад 80%) або її нестача (40% і нижче), низька якість насіння та ін. Усі ці фактори знижують стійкість рослин проти збудників хвороби (а це — близько 100 видів грибів і бактерій!).

Церкоспороз

Ознаки хвороби проявляються на роз­винених периферійних листках розетки, які припинили ріст, як округлі світло-бурі, світло-сірі плями (діаметром 0,2–1,0 см) з червоною або червоно-бурою облямівкою. У суху погоду уражена тканина випадає, у вологу погоду — в місцях плям з’являється сірувато-білий наліт. Бурі вдавлені видовжені плями і виразки з’являються і на че­решках листків. Ураженість рослин зростає в загущених посівах. Замість відмерлих формуються нові листки, однак водночас рослина витрачає значну кількість плас­тичних речовин коренеплоду, їхній ріст сповільнюється і 24 суттєво зменшується вміст цукру, вони менш стійкі проти кагатної гнилі.

⌂Фото: Церкоспороз буряка

Зональна плямистість (фомоз)

Проявля­ється як жовтуваті або світло-бурі концентричні плями діаметром 0,8–2,0 см на нижніх старих листках. Пізніше в місцях уражень з’являються чорні крапки. Листки передчасно відмирають. Стійкість рослин проти фомозу підвищується внесенням у ґрунт мікроелемента бору або поза­кореневим підживленням ним буряків.

⌂ Фото: Фомоз (уражений листок)

Іржа

Хвороба проявляється на­весні як опуклі помаранчеві плями ді­аметром 2–5 мм спочатку на нижніх, а пізніше й на інших листках. Інтенсив­ний розвиток хвороби відбувається за теплої і вологої погоди. Шкідливість хвороби полягає в тому, що епідерміс листків розривається, утворюються рвані рани. Уражені рослини витра­чають значний запас енергетичних і пластичних речовин для зарубцюван­ня ран, внаслідок чого різко знижується їхня продуктив­ність.

⌂ Фото: Іржа на листках буряка

Борошниста роса

Хвороба поширена повсюди, але найбільшої шкоди завдає у зоні Степу та Лісосте­пу. Захворювання проявляється в другій половині липня — на початку серпня як білий ніжний павутинний наліт на листках буряків, на листках і стеблах висад­ків, а також на оплоднях насіння. Пізніше наліт ущіль­нюється, стає пилуватим, на його поверхні з’являють­ся бурі або чорні крапки. Маса коренеплодів уражених рослин, залежно від інтенсивності розвитку хвороби, знижується на 10–40%, а вміст цукру — на 0,5–1,5%. Недобір урожаю коренеплодів сягає 10–15% і більше.

⌂ Фото: Борошниста роса (білий павутинний наліт на листках буряків)

Коренеплодам буряка найбільше дошкуляють парша та різні гнилі —хвостова, бура, червона, фузаріозна, ка­гатна.

Парша

На коренеплодах буряків трапляється три види парші: звичайна, пояскова і бородавчаста.

Звичайна парша характеризується утворенням на ко­ренеплодах неглибоких поверхневих темно-бурих струпоподібних кірочок або тріщин, які пізніше загоюються, тканина пробковіє. Хвороба більш інтенсивно про­являється на ущільненому ґрунті, після рясних дощів та за підвищення температури до 30°С.

⌂ Фото: Звичайна парша на коренеплодах буряків

Пояскова парша проявляється на шийці коренепло­ду як кільцеві перехвати. Уражена тканина пробковіє, по­верхня стає хвилястою. Спостерігаються ознаки хворо­би на рослинах, які хворіли на коренеїд. Активний розви­ток звичайної і пояскової парші на коренеплодах відбу­вається за температури ґрунту в межах 22–30°С, його вологості в межах 60%, на ґрунтах із нейтральною або слаболужною реакцією (pH 7,0–7,2). Уражена поверхня ко­ренеплодів під час їх зберігання швидко заселяється мікро­організмами, які спричиняють загнивання коренеплодів.

Бородавчаста, або прищу­вата, парша характеризується утворенням на поверхні корене­плоду бородавок, які пізніше розтріскуються, внаслідок чого виникають темно-бурі виразки.

Часто вони зливаються, утворю­ючи великі плями на шийці або у верхній частині коренеплоду.

Коренеплоди, хворі на паршу, як правило, надзвичайно тверді, що утруднює їх подрібнення.

Хвостова гниль (гомоз)

Озна­ками хвороби на буряках першого року вегетації є загнивання і відми­рання кінчиків коренеплоду та бо­кових корінців. Листки уражених рослин набувають хлоротичного вигляду, некротизуються й відми­рають — спочатку нижні, а потім інші. Коренеплоди, уражені збудни­ком хвостової гнилі, продовжують гнити під час зоерігання.

⌂ Фото: Червона (повстяна) гниль на коренеплодах буряків

Бура гниль. Проявляється як окремі осередки, пере­важно на ґрунтах, що запливають, а також у низинах, де за­стоюється дощова та поливна вода. Ознаки хвороби вини­кають як під час вегетації рослин, так і впродовж зберігання коренеплодів за появи сухої гнилі буряків і за швидкого в’я­нення листків, спочатку периферійних, а потім і розеткових. На коренеплодах гниль осідає на хвостовій частині, а часто й на головці та шийці. Гнила тканина набуває темно-бурого або майже чорного кольору. Характерною ознакою бурої гнилі є чітка лінія між здоровою й ураженою тканинами. Ос­тання у вологу погоду вкривається густим повстяним бурим нальотом, який поширюється на черешки листків і з’явля­ється на поверхні ґрунту навколо уражених рослин. На на­льоті спостерігаються дрібні чорні крапки.

Червона (повстяна) гниль. Спочатку на коренепло­дах з’являються сірі вдавлені плями, на яких пізніше виникає темно-фіолетовий повстяний наліт. Уражені рослини часто недорозвинені і сильно пригнічені. Коре­неплоди загнивають, листки в’януть, рослини гинуть. Крім буряків, хвороба уражує моркву, петрушку, хміль, люцерну, тютюн, еспарцет, конюшину, смородину, вино­град. Хвороба осідає на рослинах, які ростуть на низині, зазвичай як окремі осередки у другій половині літа за умов надмірної кількості опадів і підвищеної темпера­тури повітря, інтенсивніше рослини уражуються на со­лончакових, лужних та дерново-карбонатних ґрунтах.

Фузаріозна гниль. Хвороба проявляється під час веге­тації як в’янення листків і почорніння їхніх черешків. Ко­ренеплоди відстають у рості на них формується багато бокових корінців. Хвороба проникає всередину коре­неплоду і супроводжується утворенням сухої гнилі та дупел (порожнин), вкритих білим або рожевим нальотом.

Відео:  Буряк Делікатесний 

Методи боротьби з хворобами буряка

1. Оскільки на столових буряках протягом вегетації рослин не бажано застосовувати фунгіциди, то найбільш радикальним і ефективним методом захисту культури від хвороб є добір і вирощування хворобостійких сортів і гібридів: Акела, Атаман, Багряний, Боро Б1, Бетолло П, Бордо 237, Бордо Харьківський, Витал, Генерал, Гопак, Дарк Ред, Делікатесний, Детройт, Детройт Супрім, Зеппо, Каїро, Кадет, Кариллон, Кестлер, Парка, Лома, Моніка, Монополь, Пабло, Раннє диво, Регала, Редина, Ренова, Фаро, Чорномор, Ефіоп та ін.

2. Пам’ятайте, що фосфорні добрива послаблюють розвиток коренеїда хвостової гнилі; калійні — церкоспорозу, борні — фомозу (сухої гнилі); марганцеві й борні — церкоспорозу і коренеїда.

3. Найважливішими проти хвороб є агротехнічні заходи, які спрямовані на накопичення вологи у ґрунті, на запобігання утворенню поверхневої ґрунтової кірки, створення сприятливих для росту й розвитку рослин, обмеження поширення інфекцій фітопатогенів, підтримання належного фітосанітарного стану культури.

4. Дотримуйтесь сівозміни, повертати буряк на дану ділянку слід не раніше, чим через 5–6 років. Це оздоровлює грунт від фітопатогенних мікроорганізмів. Кращими попередниками для буряка столового в польових сівозмінах є озимі зернові, горох, кукурудза на силос і зелений корм, гречка. В овочевій сівозміні - томат, огірок, цибуля картопля.

5. Вапнування кислих ґрунтів є ефективним заходом проти коренеїда, бурої, червоної та інших гнилей корене­плодів.

6. Для запобігання розвитку коренеїда висівайте буряки за температури ґрунту 5 °С, особливо тоді, коли використовуєте дражоване насіння, яке потребує багато вологи. Систематично знищуйте бур’яни, особливо Лободових, які є резерваторами і переносниками вірусів.

7. За погнозу інтенсивного розвитку грибних чи бактеріальних хвороб використовують фунгіциди: Імпакт 25 БС, к.с.; Імпульс-Б, к.с.; Корнет, к.с.; Медян екстра 250 БС, к.с. Топсін-М; Фитал, р.к. та ін., або бопрепарати: Псевлобактерін-2 (Респекта); Фітоцид, р.

8. Під час збирання буряків столових не допускайте іфив’ялення, проморожування або механічного пошкоджен­ня, аби вони зберігалися краще.

9. Дотриамання оптимальних умов при збереганні коренеплодів в овочесховищах.

Купити насіння буряка столового

Купити засоби захисту від хвороб овочів