Овочеві ідеї від Тетяни Сус (журнал СонцеСад №4/2020)

26.07.2021

У кожній справі головне — сміливість. Тетяна Сус завжди мала її аж забагато. Не жінка, а вічний двигун. Нині вона — вже відома в області переробниця овочів, член Ради жінок-фермерок Запорізької області, а було так, що й перукарню відкривала, і пошивний цех. На щастя, її енергію є кому пригальмовувати. «Мій чоловік — помічник, соратник і якір», — каже про Олександра Федоровича наша героїня.

Мешкає подружжя в с. Матвіївці Вільнянського району Запорізької області. Звели там будинок відразу після весілля, а поряд поставили теплиці. Згодом із 15 соток теплиць збирали по 20 тонн ранніх огірків. Починали із бджолозапильних сортів на зразок Роднічка, а потім перейшли на самозапильні, як Наташа, Мірабель, Еколь. Крім того, вирощували всі види капусти, помідори, перець, селеру. Здавали гуртом, реалізували на місцевому ринку. Одного разу не продали кілька тонн свіжих огірків. Що робити? Засолили й успішно реалізували. Потрохи солили, квасили та маринували й інші свої овочі — капусту, моркву, селеру, переобладнавши як цех давню будівлю радгоспної їдальні.

Дуже скоро зрозуміли, що на засолюванні можна заробити більше, ніж на свіжих овочах. Смак, натуральність, якість та «сарафанне радіо» робили свою справу. Кількість покупців дедалі більше зростала.

Одного разу до Тетяни на ринку підійшов чоловік. Сказав, що з усього, що спробував, її продукція найсмачніша і хоче взяти для реалізації у своєму невеличкому магазині. Відтоді співпраця триває упродовж двадцяти років: засолені й мариновані овочі та фрукти продають уже в чотирьох його магазинах. Згодом постійними покупцями квашеної капусти, солоних огірків і баклажанів, маринованих слив та кавунів, моркви по-корейськи та овочевих салатів стали ресторани, десять крамниць.

⌂ Артишок

– Магазини, що працюють зі мною, знають, що в моїй, приміром, капусті, окрім капусти, є лише сіль, лаврушка й чорний перець. Без цукру чи тим паче цукрозамінника та хімічних консервантів. Вони знають, що я ніколи не напишу на етикетці таку дурницю, як «квашено-маринована». Це ж зовсім різні процеси: квашення – робота бактерій, маринування – додавання оцту, який убиває бактерії, – каже підприємниця. – Квасимо капусту кожні чотири дні. Щоб вона не перебродила на прилавку, магазин має подбати про температуру зберігання не вище плюс один.

Щодо солоних огірків, то в Тетяни Анатоліївни свої секрети: у жодному разі не можна брати воду хлоровану, бажано, щоб була зі свердловини й жорстка. Наші бабусі для хрускоту додавали у воду щирицю. Як консервант застосовує гірчицю – 100 г на 10 літрів води й 1 кг солі. Кому дуже солоно, можна потім вимочити.

⌂ Бамія

Остаточно фермерка вирішила змінити діяльність із вирощування на переробку в грудні 2016 року, коли відвідала тренінг Українського бізнес-проекту плодоовочівництва. Там слухачам радили розділити бухгалтерію двох процесів: вирощування й переробки. Розрахунки переконали пані Тетяну, що основний бізнес треба робити на солінні-квашенні. Чоловік був шокований такою новиною, адже теплицями вони займалися понад 30 років. І що тепер робити: залишити цю справу? Та на сімейній раді було вирішено серйозно опановувати саме переробний напрям. Діти запевнили, що в усьому допомагатимуть батькам. Дочка Вікторія — учений-агроном, очолює родинне фермерське господарство. Син Максим та племінник Анатолій, якого в родині виховували як сина, займаються технікою, агротехнікою, логістикою.

Нині в спеціально облаштованому цеху переробляється до 100 тонн овочів. Перевагу віддають капусті сортів Вестрі та Агресор. До засолювання залучили чотирьох–п’ятьох осіб, родині допомагає одна наймана працівниця. Обсяги вирішено збільшувати завдяки обладнанню. Для змішування салатів є міксер. Завдяки гранту від Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва придбали польську лінію із соління капусти. Цей пристрій вибиває качан, шинкує, дозовано солить і транспортує нарізане в посудину.

Засолюють та квасять овочі у великих діжках, зберігають у холодильнику. У магазини розвозять у пластикових відрах.

— Щоб зосередитися на переробці, основний обсяг сировини закуповуємо, — розповідає Тетяна Сус. — Зазвичай син їздить на гуртові ринки й вибирає овочі. Цього року три тонни огірків сорту Еколь для відкритого ґрунту привіз від херсонського фермера, який збирає їх комбайнами й комбайнами ж калібрує, що дуже доречно для нас.

Засолювання починається у липні. Від 1 жовтня до 1 травня триває продаж. У січні Суси починають дорощувати із живців петунії, сульфінії, пеларгонії, бальзаміни тощо. Також вирощують на продаж розсаду овочевих сортів та гібридів, найкращих із тих, які вони вже випробували на власних грядках: помідорів Солеросо, Райська насолода, Бобкат, Ляна, Прима, Примадонна, Мобіл; огірків Еколь і Мірабель; перців Подарунок Молдови, Нікіта, Айвенго, Атлант, Антей; білої цибулі Комета; гіркого перцю Хірош, Український гіркий; кабачків Іскандер; білого гарбуза Акорн та інших культур. Цю продукцію продають у травні, коли засоленими овочами вже не торгують.

Квіти й розсада дають додаткові обігові кошти. І далі до липня Тетяна Анатоліївна і її чоловік городникують для себе та трьох сімей своїх дітей. Окрім традиційних овочів, експериментують з екзотами. Приміром, культивують бамію, артишок, батат. Навіщо? Для різноманіття продукції, розробки нових рецептів, яких у Тетяни Сус тільки зареєстрованих як авторські – сорок.

— Стручки бамії треба збирати щодня. Смакують вони маринованими. Для нас цей овоч поки екзот, а в Індії його їдять тоннами, він добре очищує кишківник. Якщо я переконаюся, що бамія — те, що потрібно моєму споживачеві, попрошу когось із фермерів вирощувати, — пояснює жінка.

Захоплена вона й ідеєю виробництва продукції із жовтих плодів. Оскільки сама є алергіком, добре розуміє, що жовті томати (сортів КС1430, Ямамото, Голден стар), сік і кетчуп із них, солодкий і гіркий перці, жовта м’якоть кавунів, які наразі вирощують на Херсонщині, позбавлять хворих на алергію усіх обмежень в споживанні цих овочів.

⌂ Тетяна Сус

Думаєте, що на цьому Тетяна Сус нарешті спиниться? Аж ніяк! Кілька років вона захоплюється зеленим туризмом, навіть пройшла з дочкою навчання. Зараз у розробці родинна екосадиба, цього року тривають підготовчі роботи. Один із об’єктів, яким хочуть приваблювати, — лавандове поле, цьогоріч уже зацвіли 200 кущиків. Жінки також займаються благодійністю: через реабілітаційний фонд опікуються хворими на онкологію молочної залози. Тепер без Тетяни Сус уже не можна уявити хоча б один фермерський захід — семінар, форум, ярмарок. Вона — яскравий доказ правдивості давнього правила: дорогу долає той, хто йде.

Олена СУХОРУКОВА

Морква по-корейськи

На 1 кг тертої моркви — 1 ч. л. солі з гіркою, 2 ст. л. цукру, 50 г олії, 50 г оцту (9%), 1 ч. л. насіння коріандру, 0,5 ч. л. червоного гіркого меленого перцю, 1 ч. л. меленого часнику або свіжий часник за смаком. Чорний мелений перець краще не класти, бо він надає моркві сірого відтінку.

Усі відходи в доходи

— Я не вмію вишивати хрестиком, проте в мене завжди виникають нові ідеї, й це надихає мене, — зізнається пані Тетяна й ділиться своїм досвідом щодо використання «відходів виробництва». — Досить заготовлювати варення, яке потім стоїть роками! Вишня, сливи, аґрус чудово смакують маринованими, вони також неповторні в соусах.

Кісточки вишень, слив, абрикосів висушіть і зробіть наповнювачем масажних килимків для дітей. Якщо ядра кісточок цих фруктів висушити й перемолоти, то можна додавати в крем як скраб. До речі, доведено, що шість ядер абрикосів, спожитих щодня, є дієвим додатком до раціону онкохворих. Для спецій використовуйте власноруч висушені трави. Тоді у ваших зборах точно не буде ароматизаторів і консервантів. А на підвіконні доречно вирощувати мікрогрін — пророщене насіння соняшника, пшениці, солодкого перцю (проростає протягом п’ятнадцяти днів), гірчиці, амаранту, гороху, буряку. Вони є незамінним джерелом вітамінів у зимово-весняних салатах.

Купити насіння овочів тут

Акція!. Як виняток ми відкрили Вам доступ до журналу "СонцеСад" і запрошуємо передплатити його тут

Скачати електронний варіант журналу тут