Хочете щоб ваш сад був пишним і тішив гарним врожаєм? Про все це потрібно дбати ще з моменту посадки дерев. Як правильно посадити кісточкові плодові дерева, доглядати за ними та обрізати, читачам «СонцеСаду» розповіла Олена КІЩАК, доктор сільськогосподарських наук, завідувач селекційнотехнологічним відділом Інституту садівництва НААН України.
— Як обирати саджанці кісточкових плодових дерев і як підготувати землю до посадки?
Для того, щоб отримувати гарні врожаї, особливу увагу потрібно приділяти якості садивного матеріалу. Найкращий вік саджанців для посадки одно- або двохрічні. За ступенем галуження вони можуть бути кронованими (3–7 бічних гілок) або нерозгалуженими.
Проте, коренева система в обох випадках повинна бути добре розвинутою (25 см довжиною. У саджанців не допускаються механічні пошкодження кори і кореневої системи, оскільки кісточкові культури, зокрема вишня та черешня мають слабку здатність до відновлювання і сильно сприйнятливі до хвороб.
Перед садінням ґрунт на ділянці переорюють, одночасно вносять органічні і мінеральні добрива, норми яких розраховують на основі агрохімічного аналізу. Орієнтовні норми на 1 м2: 4–6 кг перегною, 60–70 г суперфосфату та 30 г калійної солі.
⌂ Фото: Перевіряємо, чи міститть саджанець механічні пошкодження
— Коли краще садити кісточкові дерева?
Посадку кісточкових можна здійснювати як навесні, так і восени, але не пізніше ніж за два тижні до замерзання ґрунту. За рахунок тривалішого періоду для приживлюваності коріння восени і вчасного вступу в вегетацію навесні саджанці в перший рік садіння краще ростуть і розвиваються. Для кращої приживлюваності висаджувати навесні необхідно якомога раніше, з початком весняно-польових робіт (III декада березня — I декада квітня). В більш пізні строки садіння (II–III декада травня) через різке підвищення температури повітря приживлюваність погіршується и деревця можуть загинути.
На родючих ґрунтах ями копають глибиною 50 і шириною 60 см. Верхній родючий шар ґрунту відкидають в один бік, нижній — в інший. На дно ями насипають 2–3 відра чорнозему, який перемішують з перегноєм (7–10 кг) та фосфоро-калійними добривами, норми внесення яких залежать від виду та родючості ґрунту. Для уникнення опіків молодих коренів добривами, або гноєм, безпосередньо на корені насипають ґрунт з верхнього шару, або чорнозем. Органічні добрива обов’язково перевіряють на наявність личинки травневого хруща і у разі її присутності здійснюють протруєння ґрунту такими препаратами як Базудин, Актара ґрунтова, Антихрущ та ін.
Якщо ґрунт піщаний, ями копають 1 х 1 х 1 м, а на їх дно накидають шар глини завтовшки приблизно 20 см, утрамбовують його і заправляють яму родючою сумішшю.
— Чи є якісь секрети у самій посадці кісточкових дерев?
— Саджанці при садінні необхідно тримати на такій висоті, щоб місце щеплення було вище рівня ґрунту на 3–4 см. Щоб не помилитися, при садінні поперек ями кладуть рейку або садильну дошку (рис.).
⌂ Рис. Садіння дерев за допомогою садильної дошки
Після поливу деревця, як правило, разом з ґрунтом осідають і тоді місце щеплення залишається на рівні з поверхнею ґрунту. Для запобігання утворення порослі у саджанців вирощених на вишні місце щеплення може бути на 3–5 см нижче від його рівня.
Під кожне дерево виливають по 20–30 л води з таким розрахунком, щоб витиснути з ями повітря і ущільнити в ній ґрунт. Лунку навколо саджанця мульчують перегноєм, компостом або сухим ґрунтом шаром 2–3 см, що запобігає зайвому випаровуванню вологи.
⌂ Фото: Утоптуємо ґрунт і поливаєо мінімум 30 л води
— Коли і як потрібно обрізати кісточкові дерева після посадки?
— Незалежно від строків посадки, обрізку проводять лише навесні. Крону на присадибних ділянках краще формувати на низьких штамбах (40–50 см) з компактним нижнім ярусом скелетних гілок, які звисають майже до землі, що значно полегшує збирання врожаю.
Під час формування у нижньому ярусі закладають чотири–п'ять основних скелетних гілок, рівномірно спрямованих у різні боки. Крім скелетних гілок, у сортів, що слабо гілкуються, можна формувати ще 2–3 напівскелетні гілки.
Формуючи нижній ярус, починають обрізування з найслабшої гілочки, а всі інші вкорочують на її рівні. У рік садіння однорiчнi нерозгалужені саджанці укорочують на висоті 50–60 см від поверхні ґрунту, але з таким розрахунком, щоб нижче зрізу залишалося 3–5 непошкоджених бруньок. У розгалужених саджанців підчищають штамб до 40–60 см. Потім відбирають 4–5 бічних пагонів, рiвномiрно розміщених навколо стовбура, що відходять від нього під великим кутом, i центральний, решту вирізують.
Бiчнi пагони вкорочують приблизно на 1/2–1/3 довжини на одному рiвнi, центральний — на 15–20 см вище за зріз бічних. Якщо саджанець високий, має багато бічних пагонів, то кращі з них залишають на скелетні гілки, вкоротивши їх приблизно на одному рiвнi. Один вище розміщений пагін вибирають на центральний провідник, над яким зрізують верхню частину саджанця, а сам пагін вкорочують до 4–5 нижніх бруньок.
Схеми обрізки кісточкових плодових дерев
А. Однорічний саджанець черешні
(рискою позначено місце зрізування після садіння)
В. Дворічний саджанець черешні
(рисками позначені місця вирізування прищипнутих пагонів у розсаднику та вкорочування гілок після садіння)
Обрізування дерев черешні на другий рік після висаджування однорічних саджанців, у яких виросла недостатня кількість сильнорослих бічних пагонів для закладання гілок нижнього ярусу: а – дерево з трьома бічними пагонами; б - з двома бічними пагонами; в - з одним бічним пагоном; г - з одним центральним пагоном
А. Обрізування слаборозгалуженого саджанця вишні після садіння:
а – саджанець до обрізування;
б – після обрізування
В. Обрізування сильнорозгалуженого саджанця вишні після садіння:
а – саджанець до обрізування;
б – після обрізування
А. Однорічний саджанець персика після садіння:
а – до обрізування; б – після обрізування
В. Дерево персика після обрізування навесні на другий рік після садіння
— Як правильно доглядати за кісточковими деревами після посадки?
— Після садивний догляд у перший рік полягає в тому, щоб створити дереву комфортні умови для вкорінення і росту. Ґрунт у молодому саду необхiдно утримувати в чистому вiд бур’янiв, розпушеному стані. Бур’яни дуже пригнiчують молодi дерева, збiднюють ґрунт на поживнi речовини, висушують верхнiй його шар, де розмiщується основна маса корiння.
Тому в першi три роки пiсля садiння не рекомендується проводити задернiння. Восени ґрунт пiд деревами перекопують на глибину 10–12 см, протягом вегетації з появою бур’янiв, розпушують на глибину 6–8 см.
Починаючи з другого року після садiння, штамби та розвилки дерев навесні та восени необхiдно забiлювати вапном або обгортати промаслянним папером, агроволокном. Це захистить їx вiд сонячних опiкiв та морозобоїн.
Якщо перед садiнням в ґрунт не вносили добрива, то на 2–3-й рік пiсля садiння їх вносять у пристовбурнi смуги на відстані 50–70 см від штамба дерева. Кiлькiсть та якiсний склад добрив для внесення визначають за результатами аналiзу ґрунту та рекомендацiями агрохiмлабораторiй.
⌂ Фото: Висота штамба має бути 50 см
Обов’язковим є контроль за шкiдниками та хворобами за необхiдностi й проведення захисних заходiв боротьби з ними.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Людмила Калита
Купити саджанці плодових дерев
✔ Зміст статей журналу СонцеСад 2/2022
_370x230_6dc.jpeg)
