— Народилася я ось тут, на цій території. У буквальному розумінні цього слова. Тут мене народила мама, навіть у лікарні не була. І, мабуть, тому я отримала таку велику енергію землі. Тепер передаю цю енергію людям, тваринам, рослинам. Ще прапрабабуся моєї мами з Чернігівської області була знахаркою, а її дочка — повитухою. А по батьковій лінії я отримала навики костоправства. З дитинства мріяла бути лікарем. У 12 років робила пересадження шкіри козі, яка травмувала вим’я: все загоїлося, тварина одужала. Пологи у тварин приймала. Але здобула фах будівельника, 30 років пропрацювала за спеціальністю. Я маляр-штукатур, плитковик-облицювальник четвертого розряду, була бригадиром.
Загалом бралася за різні справи, моє життя було дуже насичене: музикою займалася, в театрі грала. Була соціально активною, двічі балотувалася в місцеві депутати, протягом багатьох років очолювала товариство багатодітних нашого мікрорайону. Сама маю троє синів.
Ми з чоловіком отримали від заводу квартиру в Бортничах. Там жили, виховували дітей. А тепер я повернулася на своє місце народження, ближче до землі, й уже близько двадцяти років займаюся вирощуванням рослин. Половина моєї ділянки засаджена квітами, половина — садом. Моя мама мала 28 соток землі. Пізніше ділянки почали ділити примусово — по десять соток на сім’ю. Вийшло десять соток мені та десять соток мамі, а решту нашої землі довго намагалася оформити, але так нічого і не домоглася. Мамина ділянка поруч, через паркан. Зараз на цій землі пораюся я, бо мама старенька, має 86 років.
⌂ Фото: Пані Валентина з овощами з власного городу
— Звідки у вас така любов саме до квітів?
— Як я їх люблю, ви собі навіть не можете уявити! Прокидаюся зранку, о сьомій годині, п’ю каву і йду полоти. Працюю на городі та в саду до вечора. Навіть не їм, бо тоді важко нахилятися. Ви знаєте: коли людина поїсть, то організм витрачає енергію для перетравлювання їжі, а мені ж треба, щоб енергія передавалася рослинам. Я ділюся із квітами енергетикою і відчуваю, як вони мені її віддають. Яке ж це чудо, коли навесні все зацвітає!
Маю пів городу самих лише тюльпанів! Я з осені саджу цибулинки в землю, потім, у травні, коли вони відцвітуть, викопую і висаджую на те ж місце вже городні культури. Цибулинки тюльпанів промиваю, дезінфікую, просушую. А коли вже збираю урожай овочів — перекопую землю і до 15 листопада знову саджу тюльпани. Сусіди дивуються: нащо мені стільки квітів, може, на продаж? Але я не продала жодної квітки. Просто люблю красу.
⌂ Фото: Ніжні айстри
— Але ж такою красою варто ділитися з людьми! Ви комусь показуєте свої квіти?
Клієнти приходять на прийом, милуються, я багато фотографую і пересилаю знайомим через Вайбер. Дарую таким чином всі квіти мого саду. Нехай люди радіють!
Квіти у мене цвітуть від ранньої весни, ще з-під снігу, і до пізньої осені. Першим розцвітає морозник. Якось мені одна жінка на ринку подарувала квітку, сказала, щоб не купувала навіть, забирала так, бо вона не хоче додому везти. Рослина виявилася дивовижною. Вона з роду морозників, але є багаторічником. Ще сніг лежить, а вона квітку випускає і цвіте.
Я ніколи не задумувалася навіть над тим, щоб порахувати, скільки рослин маю на ділянці. Але постійно доповнюю свою колекцію.
— Де берете посадковий матеріал? — Та де тільки не беру! Багато купую в «СонцеСаді» та інших журналах, привожу з подорожей. З Австрії везла цибулини гладіолусів. Продавчиня, жіночка, родом з України, порадила загорнути у темний пакет, бо, якби їх знайшли, могли б виникнути проблеми. Таким чином я провезла квіти та висадила на своїй ділянці. А з Білорусі везла саджанці у дитячих підгузках. Ось такий я квітковий контрабандист!
⌂ Фото: Паросток троянди, вирощений з квітки в букеті
Навіть якщо мені чи невісткам дарують квіти на день народження, в мене нічого не пропадає. Як тільки подаровані троянди починають опадати, я саджу патички в землю, накриваю баночками, вони приживаються, пускають корінці.
Чимало рослин мені віддають знайомі, багато чим ми міняємося з клієнтами. Ось флоксів мені привезли, бордюрних ірисів, лаванди! Зараз замовила у «СонцеСаді» багато лілій, уже навіть ділянку на городі для них виділила.
Цього року накупила багато геліопсисів на Володимирському ринку в Києві. Возила собаку у ветеринарну клініку там, поруч, залишала на процедури, а сама на закупи по квіти йшла.
— Невже даєте усьому раду? Без помічників обходитеся?
— Люди не знають усіх рослин, можуть переплутати квітку з бур’яном. А якщо хтось ненароком вирве квітку? Якось клієнтка, поки чекала прийому, прополола квітник і вирвала усі квіточки, які я сіяла під зиму і вони тільки— но зійшли рядочком. Дуже засмутилася, тому свій квітник нікому не довіряю. Але не відмовляюся від допомоги в саду. Невістки мені допомагають зібрати врожай. Цього року дуже багато яблук. Підставляла під гілки палиці, вони ламалися. Зараз ми яблука зібрали, наробили смачненького соку.
— А нові для себе рослини вирощуєте?
— Я багато експериментую. Цього року вперше виростила петунії. Сама сіяла насіння на розсаду квітів ще 1 лютого, тоді ж, коли і помідори, перці, баклажани. Спеціально купила фітолампу, підсвічувала розсаду. І так багато її виростила цього року! Всі вікна заставила, а потім усім родичам роздавала.
Петунія мене дуже потішила. Я купувала насіння, пророщувала, садила в ґрунт. Тепер маю чудові квіти, які цвітуть протягом усього літа й будуть аж до морозів. І насіння я вже своє з них зберу. Тільки махрові петунії знову купуватиму, бо вони гібриди, насіння якісного не дадуть.
— Чи маєте власні секрети з догляду за рослинами? Наприклад, за трояндами, адже це квіти вибагливі й потребують особливої уваги?
— Щоосені купую торф у мішках по 80 літрів і мульчую ним землю навколо кущиків троянд. У неприкритій землі коріння померзне, мульчувати тирсою теж не варто, вона мокне під дощем і пріє. А торф швидко висихає, вкриває землю пухкою подушкою і не дає морозу проникнути до коріння квітів. Навесні я весь цей торф згрібаю і виношу на город. Удобрюю клумби.
Від шкідників квіти просто обтрушую. Цього року дуже багато слимаків на ліліях, попелиць на трояндах. Я щоранку усю цю «живність» із квітів забираю.
⌂ Фото: Ось так родить колоновидна груша, придбана у «СонцеСаді»
У мене приживаються навіть ті рослини, які вже мали б загинути. Якісь залишки купую на розпродажах за пів ціни та виходжую, допомагаю їм доглядом і молитвою. Цього року таким чином врятувала кілька рододендронів.
Рятую не тільки рослини. Моїй собаці лікарі після інсульту пророкували, що вона лише сім днів проживе. Забрала з лікарні лежачу. Вона навіть голову не тримала, я з ложки її годувала. А живе вже третій місяць і потроху стає на лапки й починає ходити. Два місяці лежала. Тому зараз багато ходити ще не можна. Але вчора вже від вольєра до хати пройшла. Цього літа я дуже багато часу проводжу з хворою собакою і менше уваги змогла приділити саду, ніж зазвичай. Це для мене катастрофа, але маю зробити все, аби моя чотирилапа подруга одужала.
— Ви ж і людей лікуєте. Де цього навчилися чи успадкували родові знання?
— Звісно, головне те, що мені передалося по роду від батьків. У моєї мами енергетика сильніша, ніж у мене. Але мама дуже хворіла ще змолоду і була першим клієнтом, з якого почала свою діяльність. Зараз, як уже згадувала, їй 86 років. Потім я енергетично братові знищила гігрому, яка навіть після двох хірургічних видалень все одно й далі росла.
Звісно, крім хисту, я маю і відповідну освіту: закінчила Університет народної медицини, отримала дозвіл лікувати людей ще у 1991 році. Я ніде себе не рекламую, реклама — це мої клієнти, які їдуть сюди зблизька і здалека.
— Звідки черпаєте цілющу енергію?
— Як тільки прокинуся, одразу читаю молитву. Прошу благословення на день. Як не попрошу, забуду, то, ймовірно, трапиться якась неприємність. І мені буває важко. Я бідами своїми ні з ким із людей не ділюся. Для підтримки маю квіти. Приходжу до них, розказую все, обнімаюся з ними. І біда минає, на серці легшає.
— Маєте прекрасний сад. А в оселі теж вирощуєте рослини? Як за ними доглядаєте?
— Так, маю чимало кімнатних рослин. На літо я їх виношу в сад. Ось деревоподібна бругмансія, датура, яку сама виростила з насіння, лавровий лист у мене росте, дифенбахій багато, ще дуже люблю пеларгонію.
⌂ Фото: Туї, які у магазині продавалися як кімнатні рослини, за 6 років виросли на три людських зрости
Щонеділі зранку беруся за догляд кімнатних рослин: мию їх від пилюки та шкідників, видаляю сухі листочки. Це мій щотижневий ритуал!
— Що росте на вашому городі?
— У нас ґрунт піщаний, тому виростити на ньому щедрий урожай овочів складно. Я навіть завозила чорнозем, але його вистачило тільки на рік. Потім знову пісок його забиває. Моркву і буряк цього року не сіяла, а наступного навіть картоплі, мабуть, садити не буду. Не люблять коренеплоди пісок. А помідори, перець, баклажани ростуть непогано. Для себе урожаю вистачає.
— Як поливаєте свій чудовий сад, адже територія немала?
— Маю свердловину, глибинний мотор. Вода зранку закачується у пластиковий бак, за день прогрівається. А увечері беру шланг і цією літньою водою поливаю рослини. Одного дня поливаю половину саду, наступного — іншу. Таким чином кожна рослинка отримує воду через день.
⌂ Фото: Петунії, вирощені власноруч з насіння
— Якими рослинами мрієте поповнити вашу колекцію?
— Хочу зробити у своєму саду невеличку декоративну водойму, щоб у ній цвіли водяні лілії. І це не просто мрія. Я її реалізую. Уже і місткість для басейну пригледіла, і саджанці латаття у «СонцеСаді».
— Чи маєте в саду особливі для вас рослини, улюблені?
— Ні, нема. Я всіх однаково люблю. Мене внучка запитує: «А кого ви більше любите — котиків чи собачок?» Я не можу сказати. Якщо тримаю тварину в домі, маю її любити до безтями. Так само і з квітами.
Спеціально для «СонцеСада» матеріал підготувала Оксана ДЗЕНЕНКО