Хвороби кукурудзи

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
14.05.2021

Нині на присадибних ділянках вирощують кукурудзу і для годівлі тварин, і на продаж качанами, а також для приготування попкорну. Аби не зіпсувати товар на продаж і настрій собі, запам’ятайте, як вберегти «золотий врожай» від хвороб.

⌂ Пухирчаста сажка уражена рослина

Пухирчаста сажка

Хвороба завдає великої шкоди у районах із нестійким або недостатнім зволоженням. Проявляється протягом вегетації рослин як пухироподібні здуття (нарости, гали, пухлини, жовна) різного розміру й конфігурації на листках, стеблах, міжвузлях, репродуктивних бруньках, качанах, волоті та повітряних коренях.

Пухирчаста сажка уражений качан

Перші ознаки хвороби зазвичай виявляються на кореневій шийці та молодих листках ще у фазі сходів, потім вона уражує стебла, а на початку цвітіння кукурудзи — і качани. Наприкінці вегетації рослин пухлини з’являються на репродуктивних бруньках, у них утворюється чорно-оливкова маса. На качанах уражуються деякі або і всі зернівки, особливо у верхній їхній частині, вони також перетворюються на великі білуваті здуття. На качанах і стеблах формуються пухлини значних розмірів — діаметром від 10–30 см, на листках — дрібні пухирці діаметром 0,2-1,5 см, які часто сплющені і подібні до зморшкуватих шорстких поверхневих світло-сірих плівок. Під час дозрівання вони розтріскуються і порошать чорними спорами.

⌂ Пухирчаста сажка уражена плоть

Найбільш висока сприйнятливість кукурудзи до хвороби спостерігається в період викидання волоті до настання молочної стиглості.

Пухирчаста сажка є шкідливим захворюванням, яке різко знижує врожайність, насамперед тоді, коли уражуються рослини в молодому віці, внаслідок чого вони часто гинуть. Уражені стебла й коренева шийка втрачають міцність, ламаються від вітру.

⌂ Летюча сажка

Летюча сажка

Хвороба проявляється на суцвіттях, волотті та качанах. Хворі рослини відстають у рості, надмірно кущаться, листки дуже розростаються, а качани довго не виступають із піхов листків.

Перші ознаки хвороби з’являються у фазі цвітіння: уражені жіночі суцвіття повністю перетворюються на чорну спорову масу, яка прикрита піхвою листка. Уражена рослина не плодоносить. Замість качана, утворюється овально-конусоподібне жовно, покрите зовні вкороченими обгортками, які спочатку зелені, а у фазі молочної стиглості стають сухими і жовтими. Спочатку здуття прикриті тонкою, сухуватою, немовби пергаментною, тоненькою плівкою брудно-рожевого кольору. Уражений качан розпилюється. Розвитку хвороби сприяють пізні терміни сівби, тепла весна, підвищена температура, помірна вологість ґрунту в період проростання зерна кукурудзи й посушливе спекотне літо.

Летючу сажку найчастіше виявляють там, де кукурудзу вирощують беззмінно.

⌂ Іржа кукурудзи

Іржа кукурудзи

На уражених органах рослин, особливо на листках, спочатку з’являються малопомітні, хаотично розташовані світло-жовтуваті плями. Шкідливість іржі виявляється в тому, що збудник хвороби розриває епідерміс і таким способом завдає рослині численних ран, на зарубцювання яких вона витрачає значний запас енергетичних і пластичних речовин. Внаслідок виснаження суттєво знижується її продуктивність, качани формуються недорозвиненими, зерно в них щупле.

⌂ Бура плямистість північний гельмінтоспоріоз

Бура плямистість

 Перші ознаки хвороби з’являються на нижніх листках як білуваті або світло-сірі плями завдовжки до 10 см. Поступово захворювання поширюється на верхній ярус листків, на яких утворюються еліпсоподібні бурі плями, які згодом світлішають по центру, а на межі здорової й ураженої тканин утворюється широка темно-коричнева або червонувата облямівка. За умов високої вологості на ураженій тканині плям із нижнього боку листкової пластинки утворюється сірувато-оливковий наліт. За інтенсивного розвитку хвороби рослини набувають сірого забарвлення, стають подібними до пошкоджених морозом або посухою.

На підземних і надземних міжвузлях виявляються зеленуваті або темні плями з облямівкою. На качанах хвороба може проявитися біля їхньої основи, між рядами зернівок як густий темно-коричневий або бурувато-оливковий наліт.

Основне джерело інфекції — уражені рослинні рештки, додаткове — насіння кукурудзи та плоскухи звичайної.

⌂ Цефалоспоріоз на кукурудзі

Цефалоспоріоз кукурудзи

Хвороба проявляється у фазі молочної стиглості зерна. На листках з’являються буро-коричневі або пурпурно-червоні конусоподібні плями (вздовж центральної жилки). Пізніше вони збільшуються й охоплюють усю пластинку листка. Уражені листки, стебла, листкові піхви набувають пурпурового, червоно-бурого, інколи світло-бурого забарвлення, листкові пластинки всихають і відмирають.

Ознаки хвороби спочатку з’являються на верхніх листках кукурудзи, а потім поступово поширюються на нижні й на міжвузля. Уражені рослини часто надмірно кущаться, утворюючи велику кількість підгонів і пазушних бруньок, стебла потовщуються, качани на них не утворюються або ж деформуються і формують незначну кількість зернівок. Найтиповішою ознакою хвороби є почорніння судинних пучків, які чітко виявляються на навскісному зрізі ураженого стебла.

Навіть дифузно уражені рослини не плодоносять. Шкідливість хвороби зростає під час посухи та за дефіциту фосфору в ґрунті.

⌂ Фузаріозна коренева гниль

Стеблові та кореневі гнилі

На кукурудзі, особливо за умов вирощування у беззмінних посівах та мінімізованого обробітку ґрунту, досить поширені стеблові та кореневі гнилі, які виявляються як на сходах, так і на дорослих рослинах. Залежно від збудника хвороби, розрізняють фузаріозну, звичайну, вугільну, білу, сіру, бактеріальну та інші гнилі. Часто кореневі та стеблові гнилі поєднуються.

⌂ Фузаріозна гниль качана

Фузаріозна гниль є найбільш шкідливим захворюванням. Уражені проростки кукурудзи відстають у рості й розвитку, часто гинуть. На стеблах і міжвузлях з’являються поверхневі білі, світло-жовті або бурі плями, на яких у вологу погоду в основі листкових піхов з’являється біло-рожевий або червонуватий наліт. На стеблах захворювання проявляється як некроз вузлів і міжвузлів — стебло у місцях ураження розм’якшується, стає порожнистим, часто розмочалюється. Інфіковані рослини безплідні або утворюють недорозвинені качани.

До розвитку хвороби призводять механічні пошкодження на рослинах, спричинені комахами (стебловим кукурудзяним метеликом, бавовниковою совкою та ін.), градом тощо. Насамперед уражуються ослаблені рослини внаслідок порушення водного режиму ґрунту, загущеного посіву та надмірних доз азотних добрив.

Вугільна гниль

 Хвороба проявляється у другій половині періоду вегетації рослин. На коренях з’являються водянисті буро-коричневі, згодом чорні плями. На стеблах, зазвичай, на нижньому міжвузлі — світло-бурі плями, які пізніше розростаються, тканина знебарвлюється, буріє, в суху погоду розтріскується і поступово руйнується. На повздовжньому розрізі ураженого стебла з’являється суха сірувато-бура гниль серцевини, всипана численними дрібними, кулястими, чорними склероціями гриба. Стебло стає порожнім, судинні пучки розмочалюються, що призводить до в’янення та вилягання рослин. У місцях ураження стебла часто надламуються. Насіння на качанах набуває вуглисто-чорного забарвлення.

⌂ Біла стеблова гниль

Біла гниль

 Частіше з’являється у нижній частині стебла, хворі рослини вилягають. На стеблах утворюються великі, м’які, гнилі плями, вкриті білим нальотом. Надалі тканини загнивають, плями набувають неправильної форми. На їхній поверхні та всередині ураженого стебла утворюються темно-коричневі або чорні склероції. За умов високої вологості повітря під час зберігання можливе ураження качанів.

Збудник білої гнилі уражує горох, квасолю, сою, соняшник, буряк, капусту, цибулю, моркву. Хвороба інтенсивно розвивається у дощову погоду.

⌂ Сіра стеблова гниль

Сіра гниль

 У нижній частині стебла з’являються світло-бурі мокрі плями. Пізніше уражені місця розмочалюються, що призводить до вилягання і ламкості стебел у вітряну погоду. У вологу погоду уражена тканина вкривається сірим нальотом, який на дотик рясно порошить. У суху погоду плями мають вигляд бурих сухих виразок без нальоту. Поширення інфекції відбувається за високої вологості повітря, внаслідок недотримання сівозміни та через загущені, забур’янені посіви.

Бактеріальна стеблова гниль

 Хвороба помітна на рослинах у першій половині їхнього вегетаційного періоду. У верхній частині стебла з’являються великі за розмірами овальні розпливчасті плями кремового кольору з широкою темно-бордовою або фіолетовою облямівкою. Внутрішня тканина стебла в місцях ураження загниває, вона спочатку світло-сіра, пізніше перетворюється на темно-коричневу масу з неприємним запахом. Уражені рослини неплідні, часто відстають у рості, а їхнє листя набуває світлого забарвлення, центральний лист в’яне, скручується і жовтіє, пізніше в’яне вся рослина. На обгортках качанів і нижніх листках з’являються коричневі, пізніше темні плями, які перетворюються на м’яку слизувату масу з неприємним запахом. У суху погоду уражені тканини стебел зсихаються, залишаються тільки судинні пучки.

Бактеріальна плямистість

 Хвороба проявляється на листках, їхніх піхвах і стеблах як великі, спочатку жовті, а пізніше коричневі овальні вдавлені плями з тонкою, червоно-коричневою облямівкою. Із подальшим розвитком хвороби плями збільшуються в розмірах, часто зливаються між собою, уражені частини некротизуються і листки відмирають.

⌂ Бактеріоз кукурудзи

Бактеріоз качанів

 Зовнішні ознаки хвороби проявляються в період молочної стиглості на неприкритих обгортками зернівках верхньої частини качана кукурудзи як вдавлені плями блідо-сірого кольору діаметром 2–3 мм із вузенькою світло-жовтою облямівкою. У разі інтенсивного розвитку хвороби плями стають зморшкуватими або виразкоподібними, бурувато-жовтого кольору з темно-коричневою облямівкою.

Збудник хвороби, крім кукурудзи, уражує кабачки, гарбузи, огірки, абрикоси, персики та інші культури.

Заляльковування

 Це вірусна хвороба проявляється на кукурудзі як карликовість рослин із мозаїчним малюнком, гвинтоподібне скручування листків разом із стеблом без помітних мозаїчних малюнків на листках і формування надмірно широких листків (у два-два з половиною рази ширших, ніж у здорових рослин) та листкових піхов із мозаїчним забарвленням. Ріст і розвиток інфікованих рослин помітно затримується, урожай незначний або й зовсім не формується.

Основні джерела інфекції — переносник (темна цикада), у тілі якого зберігається вірус, а також кореневища пирію та корені інших багаторічних бур’янів.

Крапчаста мозаїка

 Хвороба проявляється спочатку на молодих нижніх листках як незначні за розміром округлі водянисті або маслянисті плями між жилками, які просвічуються під сонячними променями. Згодом плями набувають виразної облямівки, часто зливаються, буріють і некротизуються. Інфіковані рослини відстають у рості й розвитку, на них формуються дрібні качани, часто не озернені, або ж вони зовсім відсутні.
Переносниками цього вірусу є попелиці.

⌂ Біль з наступним розвитком на зернах фузаріозу

Біль качанів

 Хвороба проявляється на зернівках качанів (наприкінці молочної – на початку воскової стиглості) як тріщини, з яких виступає борошнисто-біла рідина. Іноді на зерні тріщин нема, але утворюються бородавки. Уражене насіння вкривається білим, рожевим, сіро-зеленим або іншого кольору нальотом.
Це непаразитарне захворювання, причиною якого є нерівномірне надходження води в рослину під час достигання зерна.

Що робити?

  1. Суворо дотримуйтеся сівозміни з урахуванням вашої еколого-географічної зони. У степовій зоні найкращими попередниками кукурудзи є озимі зернові, зернобобові культури. У зоні Лісостепу — озимі, зернобобові, картопля. У зоні Полісся – озимі, зернобобові, картопля, цукровий і кормовий буряки, овочеві культури. За умов сильного розвитку вугільної, білої, сірої, бактеріальної кореневої та стеблової гнилей повертати кукурудзу на попереднє місце можна не раніше ніж через 4–5 років. Беззмінне вирощування кукурудзи слід переривати хоча б один раз на 3–4 роки.
  2. Не забудьте про мінеральні добрива. Провідну роль у підвищенні стійкості рослин проти хвороб відіграють фосфорні та калійні добрива. Азотні добрива в помірних дозах також сприяють зниженню розвитку хвороб. Проти кореневих і стеблових гнилей більш ефективним є використання нітратної форми азоту. У разі загрози пліснявіння насіння і проростків внесення азотних добрив слід обмежити або використовувати для цього амонійну їхню форму.
  3. Кукурудза для росту й розвитку потребує достатньої кількості цинку, марганцю, міді та бору, які також підвищують її стійкість проти інфекційних хвороб. Вапнування кислих ґрунтів суттєво обмежує розвиток пліснявіння насіння в ґрунті й ураження сходів фузаріозом.
  4. Проти зовнішньої і внутрішньої інфекції збудників кореневих гнилей, сажкових хвороб, бурої плямистості, цефалоспоріозу та інших хвороб  насіння кукурудзи протруюють одним із препаратів: Вітавакс 200 ФФ, в.с.к; Стаміна, тн; Февер 300 FS, тн; Роялфло, тн;  Максим Квадро 382,5 FS, тн; Аліос, тн;  Іншур Перформ, тн; Максим 025 FS, тн; Максим XL 035 FS, тн.
  5. Знезаражування насіння можна проводити також біопрепаратами фунгіцидної дії: Спектрал, р.; Спектрал Дуо, р; Планриз БТ, в.с; Мікосан Н, 3% в.р.к.; Сабрекс, п.; Триходермін.
  6. Висівайте вчасно. Сіяти кукурудзу слід за стійкої середньодобової температури ґрунту на глибині загортання насіння +10–12°С. Якщо насіння потрапляє в прохолодний ґрунт, воно може затриматися там до 30 діб та інтенсивно уражається збудниками пліснявіння, а проростки – кореневими і стебловими гнилями. Якщо з висіванням запізнитеся – зростає ураження рослин сажковими хворобами, іржею, нігроспорозом, пліснявінням насіння в качанах.
  7. Глибоке загортання насіння також сприяє його ураженню пліснявінням, кореневими і стебловими гнилями, пошкодженню дротяниками.
  8. Густо – не завжди добре. У загущених посівах рослини вилягають, що сприяє розвитку кореневих і стеблових гнилей, гірше визріває насіння в качанах, що призводить до його зараження пліснявінням.
  9. Боріться із хворобами. За період вегетації треба провести один-два фітоочищення (видалення і знищення) рослин, уражених білою, сірою, фузаріозною, вугільною та бактеріальною гнилями. Проти бурої плямистості ефективним заходом є позакореневе підживлення рослин мікроелементами: 0,5% розчином сірчанокислим цинку або йодистого калію.
  10. У разі загрози інтенсивного розвитку іржі, гельмінтоспоріозу, фузаріозу у фазі викидання волоті – молочної стиглості зерна, рослини обприскують одним із фунгіцидів: Амістар Екстра 280 SC, к.с; Аканто, к.с.; Аканто Плюс к.с; Ретенго, к.е.; Абакус, мк.е; Коронет 300 SC, к.с.; Кустодія, к.с. Серед біопрепаратів фунгіцидної дії дозволені до використання препарати Агромар, р.; Триходермін.
  11. Вчасно зривайте качани для зберігання. Завчасне збирання врожаю призводить до того, що недорозвинені зернівки сильніше уражуються пліснявими грибами і втрачають схожість, а перезрілі качани сприйнятливі до розвитку на них білої гнилі, фузаріозу та інших хвороб.

Усі зерна кукурудзи, які пропонує "СонцеСад", уже оброблені. Вам не доведеться використовувати хімічні засоби для їх обробки перед посадкою додатково.

 

Купити насіння кукурудзи тут

Купити засоби захисту тут

Читайте ще:
Хвороби буряку столового
Огірки — зелені красені вашого городу
Як отримати ранній врожай солодкого перцю

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram