Хвороби буряку столового

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
27.01.2021

Але це не зовсім так. Упродовж вегетаційного періоду ця культура уражується численними хворобами, які суттєво знижують урожайність і цукристість коренеплодів.

⌂ Коренеїд

Коренеїд

Хвороба проявляється на проростках у період від початку проростання насіння до утворення другої пари справжніх листків. На уражених рослинах на корені й підсім’ядольному коліні з’являються повздовжні бурі плями і смуги, які часто зливаються, охоплюючи весь корінь. Уражені ділянки загнивають, паростки чорніють і гинуть. У разі незначного ураження рослини відстають у рості, знижується їхня цукристість, а також стійкість проти гнилей під час зберігання. Першопричиною хвороби є несприятливі для розвитку проростків умови: утворення щільної ґрунтової кірки, важкі ґрунти, що запливають, солонці та солончаки, глибоке загортання насіння в ґрунт, різке коливання температури, перенасиченість ґрунту вологою (понад 80%) або її нестача (40% і нижче), низька якість насіння та ін. Усі ці фактори знижують стійкість рослин проти збудників хвороби (а це — близько 100 видів грибів і бактерій!).

⌂ Церкоспороз

Церкоспороз буряку

Ознаки хвороби проявляються на розвинених периферійних листках розетки, які припинили ріст, як округлі світло-бурі, світло-сірі плями (діаметром 0,2–1,0 см) з червоною або червоно-бурою облямівкою. У суху погоду уражена тканина випадає, у вологу погоду — в місцях плям з’являється сірувато-білий наліт. Бурі вдавлені видовжені плями і виразки з’являються і на черешках листків. Ураженість рослин зростає в загущених посівах.

Замість відмерлих формуються нові листки, однак водночас рослина витрачає значну кількість пластичних речовин коренеплоду, їхній ріст сповільнюється і суттєво зменшується вміст цукру, вони менш стійкі проти кагатної гнилі.

⌂ Фомоз буряків

Зональна плямистість (фомоз)

Проявляється як жовтуваті або світло-бурі концентричні плями діаметром 0,8–2,0 см на нижніх старих листках. Пізніше в місцях уражень з’являються чорні крапки. Листки передчасно відмирають. Стійкість рослин проти фомозу підвищується внесенням у ґрунт мікроелемента бору або позакореневим підживленням ним буряків.

⌂ Іржа буряків

Іржа

Хвороба проявляється навесні як опуклі помаранчеві плями діаметром 2–5 мм спочатку на нижніх, а пізніше й на інших листках.

Інтенсивний розвиток хвороби відбувається за теплої і вологої погоди. Шкідливість хвороби полягає в тому, що епідерміс листків розривається, утворюються рвані рани. Уражені рослини витрачають значний запас енергетичних і пластичних речовин для зарубцювання ран, внаслідок чого різко знижується їхня продуктивність.

⌂ Борошниста роса на буряках

Борошниста роса буряків

Хвороба поширена повсюди, але найбільшої шкоди завдає у зоні Степу та Лісостепу. Захворювання проявляється в другій половині липня — на початку серпня як білий ніжний павутинний наліт на листках буряків, на листках і стеблах висадків, а також на оплоднях насіння. Пізніше наліт ущільнюється, стає пилуватим, на його поверхні з’являються бурі або чорні крапки.

Маса коренеплодів уражених рослин, залежно від інтенсивності розвитку хвороби, знижується на 10–40%, а вміст цукру — на 0,5–1,5%. Недобір урожаю коренеплодів сягає 10–15% і більше.

Коренеплодам буряка найбільше дошкуляють парша та різні гнилі — хвостова, бура, червона, фузаріозна, кагатна.

⌂ Парша буряку

Парша

На коренеплодах буряків трапляється три види парші: звичайна, пояскова і бородавчаста.

Звичайна парша характеризується утворенням на коренеплодах неглибоких поверхневих темно-бурих струпоподібних кірочок або тріщин, які пізніше загоюються, тканина пробковіє. Хвороба більш інтенсивно проявляється на ущільненому ґрунті, після рясних дощів та за підвищення температури до 30°С.

Пояскова парша проявляється на шийці коренеплоду як кільцеві перехвати. Уражена тканина пробковіє, поверхня стає хвилястою. Спостерігаються ознаки хвороби на рослинах, які хворіли на коренеїд. Активний розвиток звичайної і пояскової парші на коренеплодах відбувається за температури ґрунту в межах 22–30 °С, його вологості в межах 60%, на ґрунтах із нейтральною або слаболужною реакцією (рН 7,0–7,2). Уражена поверхня коренеплодів під час їх зберігання швидко заселяється мікроорганізмами, які спричиняють загнивання коренеплодів.

Бородавчаста, або прищувата, парша характеризується утворенням на поверхні коренеплоду бородавок, які пізніше розтріскуються, внаслідок чого виникають темно-бурі виразки. Часто вони зливаються, утворюючи великі плями на шийці або у верхній частині коренеплоду. Коренеплоди, хворі на паршу, як правило, надзвичайно тверді, що утруднює їх подрібнення.

Хвостова гниль (гомоз)

 Ознаками хвороби на буряках першого року вегетації є загнивання і відмирання кінчиків коренеплоду та бокових корінців. Листки уражених рослин набувають хлоротичного вигляду, некротизуються й відмирають — спочатку нижні, а потім інші. Коренеплоди, уражені збудником хвостової гнилі, продовжують гнити під час зберігання.

Бура гниль

 Проявляється як окремі осередки, переважно на ґрунтах, що запливають, а також у низинах, де застоюється дощова та поливна вода. Ознаки хвороби виникають як під час вегетації рослин, так і впродовж зберігання коренеплодів за появи сухої гнилі буряків і за швидкого в’янення листків, спочатку периферійних, а потім і розеткових. На коренеплодах гниль осідає на хвостовій частині, а часто й на головці та шийці. Гнила тканина набуває темно-бурого або майже чорного кольору. Характерною ознакою бурої гнилі є чітка лінія між здоровою й ураженою тканинами. Остання у вологу погоду вкривається густим повстяним бурим нальотом, який поширюється на черешки листків і з’являється на поверхні ґрунту навколо уражених рослин. На нальоті спостерігаються дрібні чорні крапки.

Червона (повстяна) гниль

Спочатку на коренеплодах з’являються сірі вдавлені плями, на яких пізніше виникає темно-фіолетовий повстяний наліт. Уражені рослини часто недорозвинені і сильно пригнічені. Коренеплоди загнивають, листки в’януть, рослини гинуть. Крім буряків, хвороба уражує моркву, петрушку, хміль, люцерну, тютюн, еспарцет, конюшину, смородину, виноград. Хвороба осідає на рослинах, які ростуть на низині, зазвичай як окремі осередки у другій половині літа за умов надмірної кількості опадів і підвищеної температури повітря. Інтенсивніше рослини уражуються на солончакових, лужних та дерново-карбонатних ґрунтах.

Фузаріозна гниль

Хвороба проявляється під час вегетації як в’янення листків і почорніння їхніх черешків. Коренеплоди відстають у рості, на них формується багато бокових корінців. Хвороба проникає всередину коренеплоду і супроводжується утворенням сухої гнилі та дупел (порожнин), вкритих білим або рожевим нальотом.

 

Як зберегти буряк?

  1. Оскільки на столових буряках протягом вегетації рослин не бажано застосовувати фунгіциди, то найбільш радикальним і ефективним методом захисту культури від хвороб є добір і вирощування хворобостійких  сортів і гібридів: Акела, Атаман, Багряний,  Боро F1, Бетолло F1, Бордо 237, Бордо Харьківський, Витал, Генерал, Гопак,  Дарк Ред, Делікатесний, Детройт, Детройт Супрім,  Зеппо F1, Каїро,  Кадетт,  Кариллон, Кестлер F1, Ларка, Лома, Моніка, Монополь,  Пабло F1,  Раннє диво,  Регала F1, Редина F1, Ренова, Фаро F1, Чорномор, Эфіоп та ін.
  2. Пам’ятайте, що фосфорні добрива послаблюють розвиток коренеїда і хвостової гнилі; калійні — церкоспорозу; борні — фомозу (сухої гнилі сердечка); марганцеві й борні — церкоспорозу і коренеїда.
  3. Найважливішими проти хвороб є агротехнічні заходи, які спрямовані на накопичення вологи у ґрунті, на запобігання утворенню поверхневої ґрунтової кірки, створення сприятливих умов для росту й розвитку рослин, обмеження поширення інфекцій фітопатогенів, підтримання належного фітосанітарного стану культури.
  4. Дотримуйтесь сівозміни, повертати буряк на дану ділянку слід не раніше , чим через 5-6 років. Це оздоровлює грунт від фітопатогенних мікроорганізмів. Кращими попередниками для буряка столового в польових сівозмінах є озимі зернові, горох, кукурудза на силос і зелений корм, гречка. В овочевій сівозміні — томат, огірок, цибуля, картопля.
  5. Вапнування кислих ґрунтів є ефективним заходом проти коренеїда, бурої, червоної та інших гнилей коренеплодів.
  6. Для запобігання розвитку коренеїда висівайте буряки за температури ґрунту 5°С, особливо тоді, коли використовуєте дражоване насіння, яке потребує багато вологи. Систематично знищуйте бур’яни, особливо Лободових, які є резерваторами і переносниками вірусів.
  7. За погнозу інтенсивного розвитку грибних або бактеріальних хвороб н використовують фунгіциди: Імпакт 25 SC, к.с.; Імпульс-F, к.с.;  Корнет, к.с.; Медян екстра 250 SC, к.с. Топсін-М; Фитал, р.к. та ін., або бопрепарати: Псевлобактерін-2 (Респекта); Фітоцид, р.
  8. Під час збирання буряків столових не допускайте прив’ялення, проморожування або механічного пошкодження, аби вони зберігалися краще.
  9. Дотриамання оптимальних умов при зберіганні коренеплодів в овочесховищах, буртах та інших пристосованих приміщеннях.

Купити насіння буряку тут

Купити засоби захисту тут

Читайте ще:
Яка кукурудза найсолодша
Як отримати ранній врожай солодкого перцю
Горох при дорозі

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram