Знайомтеся: цар!

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
23.03.2021

Тамара Бєлова, 

професор Полтавської державної аграрної академії

Карета для Попелюшки, маска на Хеллоуїн, подарунок для небажаних сватів… Кожний народ має свою історію й традицію використання цього овочу. Так само відрізняються й національні кухні, які мають власні секрети приготування особливих страв із цих смачних плодів. Однак із тим, що вони корисні, погоджуються всі. За популярністю вирощування ця культура — у світових топ-лідерах. А в Україні не знайдеш жодного господарства, де б на тин не дерся господар усього роду гарбузового. Це — його трон. Бо роль гарбуза — царська.

Старожил сто років прожив

Учені стверджують, що гарбуз як культура живе на Землі понад 5000 років. Тому, мабуть, що має богатирську силу. Серед усіх баштанних культур коренева система гарбуза найпотужніша – може заглиблюватися у ґрунт до метра! Та й деякі плоди нагадують справжніх велетнів. Серед овочів, що потрапили до «Книги рекордів Гіннеса», — гарбузи, які важили спершу 250, потім 370, а ще пізніше — 440 і 752 кг! Останній рекорд — 821 кг. У США з цього продукту примудрилися спекти найбільший у світі пиріг діаметром понад 150 см і випікали його понад шість годин. Наші прабабусі теж були винахідниками диво-засобу: використовували гарбузове насіння як приворотне зілля. Нині вчені підтвердили — воно таки працювало, оскільки олія насіння підтримує чоловічу силу й сексуальність.

 

Домашній незнайомець

Незважаючи на те, що невеликі заморозки (мінус 1–2°С) можуть зашкодити сходам, в умовах України гарбуз вирощують у відкритому ґрунті у всіх зонах.

Тому, здавалося б, усі знають, як це робити. Однак вчитися ніколи не пізно, тим більше, що клімат змінюється, з’являються нові сорти, а отже – й можливості. Тож, перевірте себе: чи знаєте важливі факти про гарбуз, які допоможуть виростити щедрий урожай?

  1. У культурі вирощують три види гарбуза: твердокорий (звичайний), великоплідний (волоський) та мускатний. Вони дещо відрізняються між собою. Наприклад, якщо гарбуз вважають теплолюбною і світлолюбною рослиною, то гарбуз мускатний — рекордсмен із витримування спеки. Він найбільше підходить для приготування несолодких страв, а гарбуз звичайний — для запікання.
  2. У районах із теплим кліматом гарбуз краще висаджувати на великих відкритих площах. Там, де його треба захищати від холоду, краще сховати рослини між іншими культурами. У північних районах для гарбуза роблять теплі підняті грядки.
  3. Гарбуз виросте на будь-яких ґрунтах, однак великим і солодким він може достигнути тільки на родючому ґрунті. Тому підготуйте для нього грядку з осені — перекопайте, внесіть по 25–30 г фосфорного і по 15–20 г калійного добрив на 1 м², якщо ж ґрунт бідний — ще й по 3–5 кг компосту або гною, важкий та кислий – по 200–300 г попелу чи вапна.
  4. Місце садіння гарбуза треба змінювати щороку. Там, де росли його родичі, культура почуватиметься погано, а де перед ним вирощували капусту, цибулю, буряки, квасолю, — найкраще.
  5. Рослини гарбуза досить витривалі до спеки, однак якщо вона затяжна (понад +40°С), це перешкоджає запиленню квіток, та й зав’язь опадає. Рятує те, що рослини гарбуза — найбільш тіньовитривалі серед усіх родичів гарбузових. Тому їх можна висівати в посівах кукурудзи та поміж картоплею.
  6. Серед баштанних культур гарбуз — найбільш вологолюбний: його потужна наземна частина, зокрема листки, постійно росте і випаровує багато води. Тому якщо нема опадів або поливання, то це часто негативно впливає на формування врожаю. Зволоження ґрунту проводять у міру підсихання верхнього шару, після кожного поливання рекомендують розпушувати ґрунт. Коли плоди почнуть набирати масу (зав’язь — як кулак), починайте поливати рослини щедріше, поступово доводячи норму витрати води до одного відра під одну дорослу рослину.
  7. Оскільки гарбуз — богатир, він потребує широкого поля — не менше одного метра квадратного на брата (залежно від сорту). Довгостеблові гарбузи висівають за схемою 2,1х2,1, середньостеблові — 2,1х1,4, а короткостеблові — 1,4х0,7 м. Насіння загортають на глибину 4–6 см, залежно від розміру.
  8. Для збільшення кількості плодів на рослині для сівби необхідно використовувати прогріте на протязі 25-30 днів при температурі 30-35оС насіння. Найкраще проростити насіння гарбуза перед тим, як висіяти його, — щойно насіння «проклюнеться», воно готове до висівання. До того ж таке насіння менше знищують «підземні» шкідники, оскільки вимочене насіння втрачає звичний смак. Якщо висаджуєте мускатний гарбуз, загартуйте насіння. Тобто пророщувати його треба, помістивши в мокру тканину при змінних температурах: протягом перших восьми годин — при температурі +18–20°С, далі упродовж 12–14 годин — при +1–2°С, а потім знову за цією ж схемою.
  9. При появі у сходів двох справжніх листків треба прорідити рослини, залишаючи в одній ямці твердошкірого або мускатного гарбуза по два паростки, а великоплідного — по одному. Друге проріджування (якщо є потреба) здійснюють при утворенні у сіянців 3–4 листків.
  10. Гарбуз добре реагує на підживлення. Перше підживлення розведеним водою курячим послідом або гноєм у пропорції 1:4 проводять через три тижні після посіву в ґрунт насіння. Частота таких органічних підживлень — 3–4 рази на місяць. Чудовим добривом вважають і розчин склянки деревної золи в 10 л води. Протягом сезону вегетації рекомендують провести 2–3 підживлення комплексними органічно-мінеральними сумішами. Добрива не мають потрапляти на листя і стебла гарбуза, інакше це може призвести до хімічних опіків.
  11. Щоб плоди виросли великими, правильно формуйте рослину. Після утворення 2–3 повноцінних зав’язей верхівку батогів обережно видаляють. Бічні гілки також бажано прищипнути. Для профілактики захворювань від точки прищипування до першої зав’язі слід залишити не менше п’яти листків.
  12. Збирати урожай гарбузів треба в суху погоду. Плоди зрізують із плодоніжкою (інакше вони будуть псуватися!). Якщо гарбуз не зовсім достиглий (трапляється у разі затяжного дощового літа), у теплому приміщенні він доходить до потрібної кондиції впродовж 15–20 днів. А в суху сонячну погоду зірвані гарбузи краще залишити на грядці на 3–5 днів для провітрювання. За цей час вони «скинуть» поверхневу вологу, шкірка затвердіє, зміцниться. Якщо погода нестійка – краще перенесіть гарбузи під навіс, аби їх не намочили дощі.
  13. До морозів гарбуз може перебувати на балконі, у лоджії чи сухому сараї, укритий соломою або ганчір’ям. Але коли температура повітря знизиться до мінус 5ºC, гарбузи переносять у житлове приміщення і тримають у теплому, сухому місці з температурою не нижче ніж плюс 14ºC. Так його треба зберігати протягом перших двох тижнів, далі — за температури плюс 3–8ºC і вологості повітря 60–70% (у сараях, сухих підвалах тощо). Можна викласти гарбузи на стелажі (плодоніжками догори), вкриті соломою, – плоди викладають у ряд, щоб вони не торкалися один одного, якщо нема такої можливості — у декілька рядів (загальний шар — не вище ніж 1,5 м), пересипавши їх соломою. І пам’ятайте: що старіший гарбуз, то корисніше його насіння.

Купити насіння гарбуза тут

Читайте ще:
Жовтий кавун за свій смак не «червоніє»
Витка квасоля економна і щедра
Соковитий лікар редиска

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram