Попри те, що на календарі вже середина листопада, Євген та Ірина Парасочки із запорізького села Соколівки й далі щодня навідуються до своїх полів. Сусіди дивуються, що вони до пізньої осені збирають урожай овочевих культур та зелені: картоплі, баклажанів, кропу, цукрової кукурудзи. Всю цю продукцію вирощено без застосування «хімії». Чоловік і дружина мають профільну сільськогосподарську освіту: Євген – агроном із захисту полів, Ірина – агрохімік-ґрунтознавець. Успішно господарюють Парасочки завдяки набутим теоретичним знанням і 20-річному стажу роботи за фахом у місцевому колгоспі. Подружжя охоче ділиться досвідом, відтак на базі їхнього фермерського господарства «Степок» відбуваються виїзні семінари та Дні поля. Присутні на таких заходах найчастіше цікавляться ділянкою, на якій фермери вирощують лікарські рослини. Про технології догляду за ними за горнятком запашного трав’яного чаю розмовляю з гостинними господарями в затишній домашній атмосфері.
– Які лікарські трави вирощуєте та як їх використовують?
– Лікарські рослини ми вирощуємо протягом семи років. Починали з орегано грецького, меліси, м’яти, материнки. Їх закуповувало одне підприємство. Воно використовувало наші лікарські трави для чаїв. Потім знайшли ще одне підприємство, що замовляло шавлію мускатну, чебрець, м’яту, червоний і зелений базилік та готувало з цих рослин гідролати, тобто водяні витяжки, й олії. Тому площі для вирощування культур ми розширили. Зараз маємо близько гектара поля з лікарськими травами.
⌂ Фото: Подружжя запорізьких фермерів за органічною технологією вирощує пряно-ароматичні рослини на гектарі поля
– Як готували ґрунт для цих культур та чим підживлювали?
– Сім років тому внесли в землю гною, попелу та нітроамофоски. Більше нічим не підживлювали. Міндобрив не використовуємо, бо лікарські трави на наших запорізьких чорноземах і так добре ростуть. Щоправда, свого часу хотіли підживити їх ще й розведеним перепелиним перегноєм. Але потім відмовилися від цієї ідеї: хтозна, якими антибіотиками годували цих птахів? Загалом увесь догляд полягає тільки в ретельному знищенні бур’янів та розпушенні міжрядь.
– Скільки разів на рік зрізуєте трави і як часто поливаєте?
– Деякі трави, наприклад, мелісу та материнку, за сезон скошуємо двічі. Інші, зокрема орегано, – один раз. У період першого зрізування волога зберігається ще від весни. Заздалегідь восени «мотоблочимо» міжряддя, і, якщо в холодний період року випадає сніг або дощ, уся волога затримується в них. Мульчувати лікарські трави не можна, бо втрачається чистота сировини. Додаткового поливання до часу першого зрізування рослини не потребують. Внаслідок надлишку вологи зменшується кількість ефірних олій у лікарських травах, тому їхній запах слабшає. Але перед другим покосом їх поливати треба.
⌂ Фото: Мульчувати лікарські трави не можна, бо втрачається чистота сировини
Зазвичай літо доволі посушливе і спекотне, тому рослини потребують вологи для росту. На всі наші поля підведено воду і встановлено системи крапельного зрошення. Лікарські рослини слід поливати лише два-три рази. Щоб отримати щедрий урожай овочів, для прикладу, треба набагато більше вологи.
– Які шкідники та хвороби загрожують пряно-ароматичним рослинам?
– У регіонах, де висока вологість, м’яті та мелісі шкодить борошниста роса. Однак у наших кліматичних умовах степової зони, яка добре продувається вітрами, хвороб майже нема. Щоправда, був випадок, коли м’яту вразила іржа. Цей грибок дуже добре знищується біопрепаратами. Ми обприскали рослини «Триходерміном», зрізали і закомпостували. Більше таких випадків не траплялося.
– Більшість лікарських рослин, які вирощуєте, багаторічна. Скільки років вони можуть рости на одному місці та як витримують зиму?
– На одному місці ці трави можуть рости від шести до десяти років. Тільки базилік щороку висаджуємо з розсади. Попри те, що наш регіон безсніжний і в холодний період року стовпчик термометра може опускатися до мінус тридцяти градусів, зиму всі рослини витримують чудово. Додаткового укриття не потребують.
⌂ Фото: Євген та Ірина Парасочки
– Як збираєте рослини й де сушите?
– Косимо невеликими партіями. Сушимо на складі, який орендуємо. Це спеціально підготовлене приміщення заввишки вісім метрів від землі із забетонованою підлогою. Його ми заздалегідь дуже ретельно вимітаємо і видуваємо спеціальним пристроєм пилюку, аби сировина під час сушіння не всмоктала шкідливих домішок. І тільки тоді розстеляючи кладемо на підлогу трави. Потім ми їх тюкуємо пресом і запаковуємо в мішки. Трохи сировини залишаємо, вручну перебираємо, пересіваємо через спеціальне сито, подрібнюємо, зважуємо по 10–20 грамів і розфасовуємо. Такі зразки використовуємо для презентації на конференціях, семінарах та ярмарках, на яких буваємо.
⌂ Фото: Такі зразки використовуємо для презентації на конференціях, семінарах та ярмарках
– А як щодо збуту продукції?
– Раніше, протягом семи років, співпрацювали з кримськими партнерами. Їх задовольняла наша якість продукції. Тепер, внаслідок анексії півострова, втратили цей ринок збуту. Поки шукаємо інших партнерів, розсилаємо скрізь зразки продукції. На жаль, не все одразу вдається. Якщо ситуація не зміниться, мусимо всю сировину використати для годівлі наших кіз і переорати ділянку. Звісно, шкода часу і зусиль, однак у розпач не впадаємо: окрім лікарських трав, вирощуємо на продаж розсаду овочів та квіти, годуємо свиней, курей. Відпочинемо кілька тижнів і тоді вирішимо, чим іще займатимемося наступного сезону.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготувала Людмила ПРИЙМАЧУК
Купити насіння лікарських рослин тут
Читайте ще:
Цибуля. Лікарі теж хворіють
Кавуни на вашому городі
Хвороби кукурудзи
