Сьогодні популярною стала витка квасоля. Її можна вирощувати як колову або шпалерну культуру, тобто ви економите площу і водночас збираєте щедрий врожай.
У квасолі міститься приблизно 20% білка, який за харчовою цінністю прирівнюється до білка м’яса. Зерна квасолі мають високий вміст мінеральних речовин, кальцію, магнію, фосфору, цинку, міді тощо. Корисна квасоля й тому, що містить велику кількість вітаміну Е, багато вітамінів групи А, В, С, РР.
Квасоля витка – це однорічна трав’яниста рослина заввишки від 2,5 до 5 м. Боби широкі, плоскі, завдовжки 7–25 см, кількість насінин різна, але не більше ніж 14 шт. Насіння різної форми (кулясте, ниркоподібне, еліптичне), білого або строкатого кольору, завдовжки 12–24 мм, завширшки 13–17 мм, завтовшки 6–10 мм.
Квасоля вибаглива до родючих ґрунтів. На глинистих ґрунтах, через які повільно просочується вода, квасоля росте погано, перенасичення вологою ґрунту також шкодить культурі. Найкращі ділянки для квасолі – сонячні, захищені від вітру. Ґрунт для квасолі готують восени – перекопують, на 1 м2 додають по 4 кг перегною, 30 г суперфосфату і 20 г деревного попелу. Квасоля добре росте після овочевих культур (помідори, огірки, капуста, перець, баклажани), однак не треба висаджувати її після бобових.
Насіння квасолі висівають, коли ґрунт на глибині 10 см прогріється до плюс 10–12С0 і мине загроза заморозків. Втім це можна робити декількома етапами – з інтервалом 10–15 днів (останній термін – середина червня, однак у цей період уже треба використовувати тільки ранньостиглі сорти). У рядку насіння висіваємо на відстані 40–50 см, розміщуємо по 3–4 насінини в гнізді, ширина міжрядь – 70–80 см.
Напередодні встановлюємо опори (з півночі на південь) 1,5–2 метри заввишки, на них горизонтально натягуємо мотузку. По цих «розтяжках» згодом спрямовуватимемо виткі пагони квасолі (проти годинникової стрілки).
Ще один спосіб вирощування квасолі – гніздами, тобто навколо куща вбиваємо тички (дерев’яний кілок або гілка з дерева заввишки 1,5–1,7 м), по яких витимуться стебла квасолі, зверху їх зв’язуємо.
⌂ Регулярно прополюйте і розпушуйте ґрунт, підгортайте кущі, поливайте їх і підв’язуйте.
Боби квасолі на лопатку збирають у фазі технічної стиглості, через 15–20 днів після цвітіння рослини. Процедуру збирання проводять через кожні 2–6 днів, краще в ранкові години, коли боби мають підвищену соковитість. Якщо запізнитеся із збиранням врожаю, боби втратять цю цінну властивість, у них утворяться грубі волокна.
Збирання квасолі на зерно починають, коли більша частина бобів досягає ступеня повної стиглості — листя починає жовтіти, підсихати, а квасолеві зернятка стають твердими. Стручки збирають вибірково, при пожовтінні. Стебла зрізуємо біля самої землі, зв’язуємо в пучки і підвішуємо вниз верхівкою у провітрюваному сараї або на горищі. Через два тижні, коли насіння висохне, його вимолочують із стручків і висипають у скляні банки.
Найбільшим ворогом квасолі є квасолева зернівка.
Навесні ці жуки починають розлітатися з місць зимівлі, харчуються пилком, пелюстками, квітками різних бобових рослин. Відкладають яйця на стулки бобів, личинки одразу вгризаються в біб, потім у зерно. Що більше у зерні таких отворів, то нижчу схожість воно має. Для боротьби із шкідником на початку утворення бобів рослини треба обприскувати дозволеними інсектицидами.
Із квасолі готують перші страви, закуски, гарніри і салати. Однак споживають не лише достигле насіння, а й боби та стручки квасолі. Тільки пам’ятайте, що сирі боби і стручки квасолі містять багато шкідливих речовин, тому їх слід відварювати. Під час термічної обробки зберігаються всі корисні речовини, а шкідливі знищуються.
Усі знають про користь квасолі при хворобах нирок, оскільки вона має сечогінні властивості. Відвар із квасолі сприяє відновленню організму при нервовому виснаженні та стресах. Також квасоля корисна при різних хворобах серця, печінки і шлунково-кишкових захворюваннях.
Сухі стулки бобів квасолі використовують із лікувальною метою, відвар із них зменшує вміст цукру в крові при цукровому діабеті.
Купити насіння квасолі тут