Жоржини вражають своєю красою. Є багато цікавих фактів про історію цієї красуні, про які розповідає «СонцеСад»
Історія походження жоржин
Батьківщина жоржини — гірські райони Мексики, Чилі та Перу. В XVI столітті іспанський лікар Франциско Ернандес вперше зробив опис та замальовки простої та махрової жоржин. Та вже тоді вона широко використовувалася в побуті місцевого населення: бульбу вживали в їжу та готували лікувальні настоянки, міцне стебло слугувало прототипом водогінної труби, а квіти прикрашали храми та використовувалися в ритуалах жерців. Саме тому так багато назв отримала ця рослина: акокотлі (Acocotli), що в перекладі з індіанської — «водяна труба», водяна бульба (Cocotli), гіркі ліки (Chichipftli). В той час жерці виводили нові сорти, освоївши основи селекції, та в Європу жоржина потрапила лише через 200 років.
⌂ Фото: Жоржина декоративна Akita
Важко повірити, що в природі існувало всього 30 видів жоржин, нині ж селекціонери вивели понад 15 тисяч сортів, серед яких можна зустріти квіти схожі на ромашки, айстри, півонії, хризантеми і навіть на анемони та водяні лілії. Краса жоржин не знає меж, і цей казковий світ відкритий перед сучасними садоводами, тому не випадково міжнародна назва її – Dahlia variabilis, тобто жоржина мінлива.
Світова селекція жоржин швидко розвивається, і інтерес до цих квітів збільшився як в Європі, так і в Америці. Тепер жоржини вирощують не лише як садові квіти, а й для зрізу. Нині в Голландії вирощування жоржин займає друге місце після тюльпанів. А тепер, слідом за Європою й Америкою, мода на ці чудові квіти повертається у наші сади та парки.
⌂ Фото: Жоржина кaрма Bon Bini
Купити жоржини
