Найкращою нагородою для нас — тих, хто творить «СонцеСад», — є вдячність наших читачів і клієнтів, можна навіть сказати, їхня відданість нам. Бо коли людина передплачує журнал і замовляє рослини з нього упродовж кількох років поспіль, то вже йдеться не просто про стосунки продавець — клієнт, а про особливу взаємодовіру. Ми дуже цінуємо відданих читачів «СонцеСаду» і з великою радістю відгукнулися на запрошення нашого давнього читача Олександра Шитєва приїхати до нього в гості.
⌂ Фото: Олександр Шитєв у своєму саду
Олександр живе в селі Батьово, що на Закарпатті, неподалік кордону з Угорщиною. Господарюють на своєму подвір’ї вони удвох із матір’ю — пані Маргаритою. І тільки заходиш на подвір’я, одразу бачиш, що господарювати тут є з чим і з ким. Уже біля воріт нас зустрічають собака із цуценятами й кішка з кошенятами. Звісно, це хазяйство для душі, не для прибутку. Але одразу вимальовується, як кажуть, плюсик у карму: тварин тут люблять, а це означає, що живуть добрі люди. А далі більше: кури, качки, кролики... А рослини! Хочемо побачити все. Адже приїхали для того, щоб дізнатися, як росте й плодоносить сад під теплим закарпатським сонцем, посаджений із придбаних у нашому журналі рослин, завдяки турботі цих господарів.
Присадибна ділянка насправді невеличка, але так рясно засаджена, що потрапляєш практично в плодовово-ягідні джунглі! Хоча й не скажеш, що рослинам там тісно. Кожна має своє комфортне місце й рясно плодоносить. Варто зауважити, що були ми в гостях в останні дні літа, якраз у період збирання врожаю. І тут одразу ж спробували чимало смаковинок: актинідію, ожину, ремонтантну малину, годжі.
.jpg)
⌂ Фото: Актинідія — справжній смаколик
— Дев'яносто процентів усього, що росте на моїй ділянці, — це рослини із «СонцеСаду», — розповідає господар. — Замовляю їх у вас із 2010 року. Тож уже можу судити про якість саджанців, які стали дорослими деревами й плодоносять на повну силу. Самих лише груш у моєму саду тридцять два сорти. Я вже сам навчився прищеплювати дерева, бо сортів хочу мати якнайбільше, а місця на все не маю. Вся присадибна ділянка — п’ятнадцять соток. Отож, на одному грушевому дереві маю підщепи восьми різних сортів. Вони всі одного терміну достигання. Якщо прищеплювати на одному дереві ранні та пізні, то дерево всю силу віддаватиме плодам ранніх сортів, а пізні плодоноситимуть погано.
— Отже, ви вже майже агроном! Звідки берете інформацію про догляд за рослинами, — запитуємо.
— Я багато читаю журналів, слухаю цікаві передачі по радіо. Та і з людьми спілкуюся. Клубу чи кооперативу городнього в нашому селі нема, але кожен господар щось десь дізнається чи з досвіду додумується. Люди діляться між собою знаннями, а часто саджанцями чи живцями, — відповідає пан Олександр.
— Як ви встигаєте? Роботи тут для двох людей забагато — сад, тварини, птахи, — щиро дивуємося. — Поділіться секретом із нашими читачами.
Господар лагідно усміхається у вуса: — Секрету не маю. Я не все встигаю, бо ще працюю у водоканалі. Трудимося з матір’ю від ранку до вечора день-у-день. Але все одно, то те доводиться відкласти, то те. Звісно, обов’язкових робіт у саду не оминеш: обрізування, обприскування проти хвороб та шкідників, збирання урожаю.
— А з урожаєм що робите? — цікавимося.
— І свіжим їмо, і консервацію робимо. Дещо продаємо. Люди вже знають, що усе наше екологічно чисте, можна їсти й дітям давати безпечно. Ми обробку проти шкідників проводимо правильно, ще до зав'язування плодів. Продати фрукти та ягоди не є проблемою. Іноді несу на базар, а інколи люди приходять і забирають із дому, — розповідає господар.
⌂ Фото: Мати Олександра — пані Маргарита
З плодово-овочевих джунглів переходимо на місце, де росте городина. І для овочів тут знайшли місце. Пан Олександр показує на рядки з буйною зеленню картоплі. Дивно, бо картоплю у кінці серпня вже мали б викопати, а ця лише цвістиме. Господар пояснює, що перший урожай картоплі він викопав ще в червні, а цю картоплю посадив удруге й копатиме в жовтні. Два врожаї картоплі вирощує щороку, теплий клімат Закарпаття дає можливість застосовувати таку технологію. Сорти висаджує ранні та надранні.
— Який урожай зазвичай більший? Перший чи другий? — допитуємося.
— Нема закономірності, — пояснює пан Олександр. — Усе залежить від погоди. Коли кращі умови, більше дощів, тоді й урожай буде рясніший.
Закарпатський клімат дає простір для садово-городньої творчості. Це засвідчують не зовсім звичайні для решти України рослини — інжир, актинідія. Остання плететься по високих підпорах, що наверху загнуті горизонтально, й утворює затишну альтанку, на якій щедрими гронами звисають зелені плоди. Олександр Шитєв пояснює, що цій лозі вже близько десяти років.
— Актинідію ми їмо свіжою, а також готуємо з неї варення і сироп. Але не завжди встигаємо зібрати весь урожай. Іноді швидше за нас встигають з’їсти актинідію пацюки: вилазять наверх по лозі й об’їдають. Дуже її люблять.
Ще одна рослина, яка нас здивувала на городі Шитєвих, — кольорова кукурудза, що на одному качані містить зернинки різних кольорів.
⌂ Фото: Кольорова кукурудза
Господарі не лише хазяйновиті, а й гостинні. Запросили нас до хати й почастували. Страви на столі були дуже смачні, треба віддати належне кулінарному таланту пані Маргарити. Рецептами деяких найцікавіших та незвичних страв господиня радо поділилася з нашими читачами.
Прощалися з Олександром та Маргаритою Шитєвими ми вже як із добрими друзями, майже як із родичами. Відчували, що ця зустріч була дуже приємною обопільно — і нам, тим, хто творить «СонцеСад», і їм, що зростили свій чудовий сад також і завдяки нашому журналу.
А ось рецепти пані Маргарити
Соус зі щавлю
Пучок свіжого щавлю нарізати. На сковорідку налити 50 грамів олії або покласти 50 грамів вершкового масла. Протушити щавель кілька хвилин, потім додати столову ложку борошна та столову ложку сметани.
Соус готовий. Його можна їсти з м'ясними й рибними стравами, класти до картопляного пюре чи смаженої картоплі, навіть просто намащувати ним хліб.
Важливо: якщо споживатимете соус одразу, то його треба посолити за смаком. А якщо закладаєте на зберігання, то не варто додавати солі, щавлева кислота краще збереже продукт.
Сиропи зі свіжих ягід
Кілограм ягід (малини, ожини, полуниці тощо) залити двома літрами води, додати півтора кілограма цукру й кілька таблеток аспірину, щоб не почався процес бродіння. Дати постояти 12 годин у холодному місці, потім відцідити через марлю, додати в сироп ще 0,5 л води та покласти в холодне місце для зберігання. Такий сироп можна додавати до чаю чи води, він смачний і зберігає усі вітаміни, що є у свіжих ягодах.
Спеціально для «СонцеСаду» матеріал підготували Оксана Дзененко та Зоряна Різничок
Купити саджанці фруктових та ягідних
Купити насіння овочів
