Неперевершені хости

13.09.2021

Особливе зацікавлення серед садівників-аматорів України в останні роки викликають представники роду Хоста (Hosta).

Біологічні особливості рослини

Це — багаторічні трав’янисті рослини, переважно з коротким кореневищем та мичкуватою кореневою системою. Високої декоративності їм надає довгочерешкове листя, зібране в прикореневі розетки. Довжина та ширина листяної пластинки варіює від 2–3×0,5–1 см до 30–35×25–30 см. Різниться вона за забарвленням (різні відтінки зеленого, лимонно-жовта, жовта, сиза, голуба, дво- чи навіть триколірна) та текстурою (гладка з яскраво вираженим жилкуванням, зжата, хвиляста, з восковим нальотом чи металевим відблиском), проте завжди є з цільним краєм. Пік декоративності рослин припадає на період їх цвітіння. Квітки (3–8 см завдовжки і діаметром 2–5 см) — лійкоподібні, лійкоподібно-дзвоникуваті, трубкоподібно-дзвоникуваті, різних відтінків бузкового, рідше білі. Зібрані в однобоке суцвіття – китицю, яка, залежно від виду або сорту, значно підіймається над розеткою листя чи знаходиться на одному рівні з ним. Квітконоси — міцні, прямостоячі, переважно безлисті. Тривалість цвітіння рослин — 3–6 тижнів. Різні сорти квітнуть із липня до вересня включно.

Відео: Ландшафтна архітекторка, к.с.-г. н. кафедри Ландшафтної архітектури, садово-паркового НЛУ України Оксана Олейнюк-Пухняк поділилась незвичайним рецептом із хости

Вибір місця та ґрунту — запорука ефективного вирощування хост

✔ Запорукою ефективного вирощування хост є правильно підготовлена садова земля. Вона має бути рихлою, легко вбирати та утримувати воду і водночас забезпечувати доступ повітря до кореневої системи рослин; родючою, багатою на мікроелементи та мікроорганізми. Для їх культивування найбільш придатні суглинки, найменш — піщані і глинисті не окультурнені ґрунти. Піщані ґрунти малородючі й легко пересихають, перед висадженням їх необхідно збагатити органічними добривами (компост, листяна земля, перегній, торф). Суміш насипають шаром до 10 см, перекопують на штик лопати або культивують мотоблоком. Глинисті ґрунти — занадто щільні, важкі. У них застоюється вода, і рослинам бракує кисню. Для поліпшення їхньої структури, крім органічних добрив, використовують річковий пісок. Кислотність ґрунту для вирощування хост може коливатися від слабкокислої до слабколужної.

✔ Відомо, що хости — тіньолюбні, проте деякі сорти більш привабливо виглядають у легкій напівтіні. На сонці в наших кліматичних умовах листя хост підгорає, навіть якщо цей сорт і рекомендується оригінатором для висадження на відкритих сонячних ділянках. Садівники з практики вже знають про деякі закономірності, які стосуються ставлення рослин до світла. Хости з голубим листям у глибокій тіні і під прямим сонячним промінням зеленіють та набувають сіро-зеленого відтінку. Чим більше білого чи жовтого забарвлення на листі, тим світло-витриваліший сорт. Хости жовтого кольору є більш пластичними, а білі швидше зеленіють у повній тіні. Хости зі щільним листям більш стійкі до сонячного проміння. У глибокій тіні чудово виглядають рослини із зеленим листям.

Відео: Про рослини, які можна садити у тіні і вони себе прекрасно почуватимуть. Поради дає ландшафтна дизайнерка Світлана Кучер

Розмноження

Розмножують рослини переважно поділом кореневищ. Найбільш оптимальний період їх ділення та пересаджування — травень або серпень–вересень. Посадкова одиниця повинна мати найменше 2–3 бруньки поновлення. Висаджують рослини залежно від їхнього росту: низькорослі (до 20 см заввишки) — на відстані 15–30 см, середньорослі (до 40 см) — 50–70 см, високорослі — 80–90 см. У перші два роки після висадження хости ростуть повільно. Вони, як правило, не повністю проявляють усі свої сортові ознаки. Тому їх не варто часто пересаджувати. На одному місці ростуть 10–15 років і більше. Насінням розмножують лише видові рослини. Більшість сортових особин насіння не зав’язують. Сіянці розвиваються повільно і лише на четвертий рік досягають декоративного ефекту. В промислових цілях хости розмножують із меристеми (in vitro).

⌂ Розмножують рослини переважно поділом кореневищ

Легкий догляд

Щодо догляду, то хости — невибагливі. Їх треба регулярно поливати. Якщо бракує вологи, то хости відстають у рості, на кінчиках листя з’являються бурі підсохлі плями. Поливати рослини бажано під листя, при дощуванні їхня декоративність дещо знижується, особливо в сортів із голубим забарвленням. Фактично листя хост голубим не буває, воно є зеленим, голубий відтінок надає сизий восковий наліт. Підживлюють рослини органічними та мінеральними добривами. Органічні добрива (компост, листяну землю, перегній) вносять як мульчу в осінній чи весняний період. За потреби навесні під час проростання бруньок поновлення рослини підживлюють комплексними мінеральними добривами (NPK), у серпні — калійно-фосфорними із розрахунку 50–60 г/м². Добрива розсипають на вологий ґрунт і розрихлюють.

Зваблюють хости ще й стійкістю до шкідників та хвороб. Серед шкідників їх пошкоджують здебільшого лише слимаки, особливо рослини з тонким ніжним листям. Основні методи боротьби з ними: підбір стійких до пошкодження сортів; збір слимаків у вечірній час; застосування приманок (слимаки дуже люблять пиво); обсипання рослин по сухій поверхні ґрунту суперфосфатом або тютюновим пилом, проте не дуже часто. Рослини іноді пошкоджує вірус, основними проявами якого є плямистість листя і нерівномірна його щільність. Проте це трапляється лише в тому випадку, коли ви вже придбали заражений вірусом посадковий матеріал. Такі рослини треба викопати й винести з ділянки.