⌂ Світлана Потоцька, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, викладачка Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді
Хто з новачків у садівництві та ландшафтному дизайні, заздрісно розглядаючи в модних журналах композиції зі шпалерними деревами, не мріяв створити такі й на своїй присадибній ділянці? Але від цієї ідеї відмовлявся, бо вважав її нездійсненною. Насправді сформувати шпалерну рослину не так складно, це до снаги навіть садівникам-аматорам.
До того ж, доклавши певних зусиль, можна вирощувати на шпалері не тільки декоративні дерева та кущі, а й найпоширеніші плодові — яблуні та груші. Про те, як привчити дерево до шпалери: коли починати обрізування і як це правильно робити, щоб, по-перше, було естетично привабливим, а по-друге — добре росло й розвивалося; чим удобрювати дерева і як боротися зі шкідниками та хворобами, щоб шпалерна рослина мала декоративний вигляд, «СонцеСаду» розповіла Світлана Потоцька, кандидат біологічних наук, доцент кафедри біології Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, викладачка Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді.
— Світлано Олександрівно, на агробіостанції, що є структурним підрозділом Чернігівського обласного педагогічного ліцею для обдарованої сільської молоді, чимало шпалерних плодових дерев. Що це за рослини та як формуєте їхню крону?
— Ми вирощуємо на шпалері яблуні та груші, які висаджували в плодовому саду агробіостанції в 2016 році. Для шпалери вибирали саджанці дерев трирічного віку, які мали розгалужену крону. Під кожне дерево підбирали опору такої висоти, яку запланували для сформованої шпалери. Наступний крок — розміщення опори для шпалери: не ближче 10 см до стовбура дерева, яке розпочинаємо формувати. Головний стовбур підрізаємо до висоти опори-шпалери та робимо перші підв’язування гілок дерева.
Шпалера — конструкція зі стовпів і рами із закріпленим на ній екраном із рейок, на якій формуватимете крону дерева. Рама та екран мають бути міцними й стійкими. Наші опори металеві (літерою «П», із закругленою верхівкою), доволі високі, з поперековими та поздовжніми ромбічними переплетеннями. Можна зробити шпалерну огорожу або, як у нас, окремо розташоване шпалерне дерево.
⌂ Шпалера — конструкція зі стовпів і рами із закріпленим на ній екраном із рейок, на якій формуватимете крону дерева
Ми формуємо рослину, що вільно зростає на шпалері. До речі, вона має вигляд більш декоративний, ніж шпалера з дотриманням чіткої форми.
Формування крони відбувається за декоративним принципом. Тобто скеровуємо та формуємо гілки на опорі так, щоб це мало естетичний вигляд: без перехрестя та переплетення гілок, які не заважали б одна одній і мали досить сонця та простору.
Формуємо плоску крону, тому найсильніші пагони мають розвиватися тільки в площині на два боки. Ці бічні гілки формуються під тупим кутом до штамба або горизонтально.
Першого року до нижнього переплетення шпалери прикріплюємо два нижні бічні пагони й укорочуємо їх приблизно на третину на бруньку, спрямовану донизу. Центральний провідник вкорочуємо на рівні 50 см над цим нижнім ярусом. Після обрізування центрального провідника на ньому активно пробуджуються сплячі бруньки й під місцем зрізу з’являється кілька пагонів, з яких два найкращі прив’язуємо по обидва боки до наступної рейки шпалери.
Наступної весни центральний провідник знову вкорочуємо на рівні 50 см, але вже над другим ярусом гілок, щоб прокинулися бруньки для формування наступного ярусу. Нові верхні бокові гілки теж фіксуємо горизонтально на рейках по всій довжині. Наступного року повторюємо обрізування. І знову фіксуємо наступний ярус гілок горизонтально до опори. Зазвичай таких ярусів формують чотири-п’ять. Формуючи крону, стежимо за тим, щоб нижні гілки шпалери були завжди довшими, ніж на наступному ярусі. Під час обрізування видаляємо тільки вертикальні пагони горизонтальних ярусів, майже горизонтальні пагони штамба та пагони, що загущують крону, а також ті, що ростуть перпендикулярно до шпалери. За такого способу обрізування четвертого — п’ятого року крона матиме досить привабливий та декоративний вигляд. Отже, жодних складнощів нема, треба лишень стежити за формуванням крони.
Формування шпалери проводять і за принципом віялової пальмети, який більше підходить для кісточкових (персика, абрикоса й вишні), але можна використовувати й для деяких сортів яблунь. У цьому разі центральний провідник не вкорочують, а загинають убік, прив’язуючи до рейки шпалери в злегка піднятому положенні.
Сильні молоді пагони, що утворилися на місці згину, теж не вкорочують, а лише загинають дугоподібно ліворуч і праворуч та прив’язують до шпалерної конструкції. Гілки, що загущують крону або мають неестетичний вигляд, вирізають повністю.
— Чим пагони фіксуєте до шпалери?
— Гілки підв’язуємо до шпалери мотузками тільки з натуральних волокон — конопляними. Синтетичні використовувати не можна, бо вони погано тягнуться і можуть пошкодити рослину.
— Які сорти можна використовувати для формування шпалери?
Формувати на шпалері можна плодові дерева різних сортів. Наприклад, ми використовували такі відомі сорти яблунь, як Сніговий кальвіль, Слава переможцям. Якщо площа вашої опори мала, то краще брати для шпалерного вирощування дерева на карликових і напівкарликових підщепах. Якщо ж опора велика, використовуйте саджанці на високорослій підщепі. До речі, маленький сад візуально виглядатиме більшим, якщо висота шпалери не перевищує 1,8–2 м. Також варто зауважити, що сформувати крону груші набагато складніше, ніж яблуні, бо яблуневі пагони наростають краще, ніж грушеві. Гілки груші розгалужуються гірше, тому й крона формуватиметься повільніше.
— Чи плодоносять дерева на шпалері?
Так, звичайно. На всі дерева прищепили по дві-три щепи, тож маємо на них плоди різних сортів, що досить оригінально. Але урожайність шпалерних дерев дещо нижча, порівнюючи зі звичайними, та й плоди трохи менші за розміром. Бо якщо обрізують дерева з вертикальною кроною, то в жодному разі не чіпають плодових бруньок. Зрозуміло, що, формуючи шпалерну крону, створюють насамперед декоративні насадження, а урожайність — другорядний показник.
⌂ Дерева на шпалері також плодоносять
— А щепили вже на шпалері?
— Ні, спочатку провели щеплення, а вже тільки коли дерево досягло трирічного віку, розпочали поступово формувати крону на шпалері.
— Коли проводите формувальне обрізування?
— Дерева обрізаємо рано навесні перед вегетацією. Восени проводимо тільки санітарне обрізування, тобто видаляємо поламані, хворі гілки, пагони, що загущують крону або не вписуються в композицію.
— Який догляд за шпалерними плодовими деревами?
— Методика догляду така сама, як і за звичайними плодовими деревами: підживлення, поливання, аерація ґрунту, прополювання пристовбурних кіл, обробка рослин проти хвороб та шкідників і, звичайно, формувальне та санітарне обрізування, про яке вже розповідала.
⌂ Методика догляду така сама, як і за звичайними плодовими деревами
На нашій агробіостанції — органічне виробництво, тож підживлюємо тільки компостом, який готуємо власноруч із рослинних решток, або перепрілим перегноєм. Удобрюємо щорічно навесні. Вносимо під кожну рослину 1–3 (залежно від віку та сорту дерева) відра органічного добрива.
На агробіостанції застосовуємо крапельне поливання, яке найефективніше та найекономніше. Але навіть якщо не маєте централізованого поливання, протягом літа рясно підливайте не менше чотирьох разів. Скільки води лити? Щоб відповісти на це запитання, оцініть на око розміри пристовбурного кола дерева у квадратних метрах і помножте отримане число на 3. Саме стільки відер води й потребує ваше дерево. Якщо осінь посушлива, поливайте дерева далі. Якщо земля у пристовбурних колах пересохла, зимівля для цих дерев видається невдалою. Прополюємо пристовбурні кола та мульчуємо їх скошеною травою. Ця мульча оберігає коріння дерев від пересихання, перегрівання, а коли перепріє, то слугує додатковим органічним добривом для рослини.
— Як захищаєте шпалерні плодові дерева від хвороб та шкідників?
— Ми дотримуємося технології органічного виробництва, тож у нас рослини від шкідників захищають птахи та корисні комахи. Щоб їх залучити до саду, наші ліцеїсти роблять годівнички та будиночки для комах — чурбаки з отворами різного діаметра. Також поруч із пристовбурним колом кожної рослини в плодовому саду росте природний захисник від шкідників: пижмо, чорнобривці, пряні трави.
За потреби рослини від хвороб та шкідників обробляємо біопрепаратами. Зараз продають багато біоінсектицидів (Актофіт, Актарофіт, Регоплант, Ентоцид, Ефект тощо) та біофунгіцидів (Триходермін, Гаупсін, Фітоспорин, Фітодоктор, Фітолавин тощо) різних виробників. Але шкідники та патогенна мікрофлора швидко до них звикають, тож біопрепарати треба постійно змінювати.
Можна використовувати й народні засоби боротьби зі шкідниками та хворобами. Наприклад, восени для профілактики обробити дерева мильнозольним розчином, що набагато простіше та безпечніше, ніж застосовувати препарати, які містять мідь і залізо.
— Чим вкриваєте шпалерні дерева на зиму?
— Шпалерні дерева непогано витримують морози. Щоб зайці не пошкодили кору стовбура та ніжних гілок, вкриваємо стовбур білим агроволокном та гілками сосни.
— Що порадите садівникам-початківцям?
— Будьте ближчими до природи, більш чуйними та мудрими! Не лінуйтеся, постійно вчіться, не бійтеся експериментувати! Будьте у своєму саду ландшафтними дизайнерами, створюючи красу навколо себе. І вам усе вдасться!
Спеціально для СонцеСад матеріал підготувала Олена Березкіна
Зміст статей журналу СонцеСад №1/2022
-титул_370x230_6dc.jpeg)
