Ви досі вважаєте злакові трави звичайним бур’яном? Сучасне садове мистецтво повністю змінює це уявлення! Сьогодні саме декоративні злаки задають тон у стильному оформленні ділянок. Вони додають простору й дивовижної повітряності, а від найменшого подиху вітру сад «оживає» — наповнюється рухом та тихим, заспокійливим шелестом.
«Трави створюють у саду особливу повітряність. Вони роблять його живим! Ще кілька років тому про них мало хто чув, а тепер це невід’ємна частина будь-якого сучасного дизайну», — розповідає досвідчена садівниця з Писарівки на Вінниччині Тетяна Іванченко.
Для її родини садівництво — це не просто бізнес, а спільне захоплення, сповнене любові та душевного затишку. У той час як чоловік Едуард опікується плодовими саджанцями — персиками, абрикосами, сливами, хурмою та виноградом, пані Тетяна віддала серце хвойним і декоративнолистяним рослинам. Подружжя жартує, що постійно «воює» за кожен вільний клаптик землі, адже треба залишити місце ще й під домашні помідори та перці.
«Як ми з усім справляємося? Я цим живу! Мені подобається щоденний обмін енергією із землею та рослинами. У прохолодні дні ми з чоловіком можемо працювати з ранку до вечора й навіть забути про обід!» — усміхається господиня.
Фахівчиня презентує рослини, здатні подарувати вашому саду нове дихання та чарувати яскравими барвами протягом усього року. Першим у цьому списку є багаторічний декоративний злак Карл Форестер.
⌂ Фото: Тетяна біля величного війника Карл Форестер
Війник Карл Форстер найпопулярніший сорт серед високих декоративних злаків, що виростає до 1,5–1,8 метра заввишки. Війник належить до холодносезонних злаків: на відміну від теплолюбних видів, які «чекають» літнього спекотного сонця й затягують із вегетацією, Карл Форестер іде в ріст одразу після сходження снігу.
«Він абсолютно не боїться весняних приморозків! У квітні злак випускає перше зелене листя, а згодом викидає ніжні, повітряні волоті, які переливаються на сонці. Його краса змінюється щомісяця: у липні колосочки щільно туляться один до одного, а у вересні–жовтні кущ спалахує теплим золотаво-помаранчевим кольором», — каже садівниця.
⌂ Фото: Ось так квітує Карл Форестер
Вирощувати війник Карл Форестер — справжнє задоволення навіть для тих, хто не має часу на щоденну метушню біля клумб. Тут працює золоте правило: «посадив і забув». Не варто боятися, що рослина заполонить весь город, як пирій. Це не агресор: злак розростається охайним, щільним кущиком і шанує межі сусідніх рослин.
Карл Форестер чудово почувається на відкритому сонці, але в напівтіні розкривається ефектніше: ранкові промені наповнюють його сяйвом, а полуднева тінь береже від виснажливої спеки.
Попри традиційні уявлення про весняне висаджування, пані Тетяна з власного досвіду рекомендує садити війник восени — орієнтовно за місяць до перших морозів. Весняна посадка змушує рослину витрачати ресурси на вкорінення замість активного росту. Натомість осіння загартовує злак і дає йому потужний старт, щоб влітку кущ постав у всій своїй красі.
⌂ Фото: Букет створений із суцвіття міскантуса Меморі, пенісетума та гортензії
Якщо ви шукаєте рослину для створення справжнього садового шоу або ефектної живої огорожі, міскантус Меморі — найкращий вибір. Цей злак виростає понад два метри заввишки й викидає велетенські сріблясто-білі віяла, що закохують у себе з першого погляду.
«Цей декоративний злак варто мати в кожному садку! Він росте розлогим букетом і не боїться ні вітру, ні злив. Під дощем китиця може трохи потемніти, але як тільки підсохне на сонці — знову стає білосніжною», — розповідає квітникарка.
⌂ Фото: Квітування міскантусу Меморі на обійсті Іванченків
Посадивши поруч 6–8 кущів, ви отримаєте пишний сріблястий каскад зі справжнім «вау-ефектом». Восени листя Меморі спалахує помаранчево-червоними та жовтими барвами, а взимку кущ перетворюється на вишукану скульптуру під снігом — для цього достатньо зв’язати його в сніп, не зрізаючи до весни. Навесні ж рослину обрізають на 15–20 см від землі для відновлення росту. Кущ міскантусу розділяють для пересадки кожні 3 роки. Крім того, це цінна знахідка для флористів: зрізані сухоцвіти роками зберігають естетичний вигляд у вазі.
⌂ Фото: Можна зробити гарний живопліт із міскантусу Меморі
⌂ Фото: Тетяна Іванченко біля величезних шапок гортензії Анабель
Деревоподібна гортензія Стронг Анабель — легенда серед квітучих кущів і один із найбільших сортів у світі. На відміну від вибагливих великолистих сестер, вона вирізняється унікальною зимостійкістю.
«Взимку в нас на Вінниччині були морози до −25 °C, і Стронг Анабель витримала їх абсолютно спокійно без жодного укриття!» — наголошує експертка.
Головна перевага серії Стронг — надпотужні, міцні пагони. Вони з легкістю тримають велетенські шапки суцвіть і не лягають навіть під час злив і сильного вітру.
⌂ Фото: Гортензія Анабель влітку та восени
Саме весняна обрізка пагонів гортензії на одну бруньку дарує вражаючі, гігантські хмаринки-суцвіття. Обрізка стебла на дві-три бруньки дасть більше квіток, але вони будуть меншого розміру. Щоб ця краса не вигорала на сонці, пані Тетяна радить висаджувати кущ у напівтіні та забезпечити глибокий полив у посушливі дні. Суцвіття-хмари Анабель розпускаються ніжним салатовим відтінком, під час повного розкриття хмарина чарує білосніжним кольором, а потім знову стає кольору м’яти.
Створіть сад своєї мрії. Поєднавши декоративні злаки з розкішною гортензією Стронг Анабель, ви отримаєте вишуканий куточок гармонії, спокою та краси, який даруватиме натхнення щодня, незалежно від сезону.
Матеріал підготувала Іванна Струбіцька
(067) 409-80-90