Колоновидні дерева: красиво, модно, компактно і дуже смачно

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
18.08.2020

Як народжуються міфи?
Колоноподібні фруктові дерева – майже нове явище, тому викликає певну недовіру у садівників, які чомусь вважають, що це – штучний витвір генної інженерії. Багато аматорів вважає вирощування колон недоцільним, мовляв, пізно починають плодоносити, дуже галузяться, мають несмачні плоди, у них підмерзає верхівкова брунька тощо. Але всі ці «мінуси» – результат неправильного вибору асортименту чи придбання неякісного садивного матеріалу на стихійному ринку, а також помилок у догляді за насадженнями (невчасного чи надмірного поливання, надлишкового підживлення тощо).


⌂ Плоди колоновидних дерев не поступаються у якості своїм більш розлогим родичам

Історія з продовженням
Насправді дерево-колона – це звичайна природна мутація. Уперше її помітили у 1964 році в Канаді, коли в кроні старої яблуні сорту Макінтош випадково знайшли незвичайну гілку, товстішу за інші, вертикально розміщену, густо вкриту великою кількістю плодів. Цю гілочку розмножили вегетативно і таким способом дали життя першому колоноподібному сорту яблуні – Вожаку. Відтоді науковці з усього світу почали активно залучати його в селекційні програми, щоб отримати колоноподібні сорти нового покоління з великими привабливими та смачними плодами різного терміну достигання.


Колоновидні дерева дуже компактні, тому садити їх можна щільніше і они не будуть затінювати своїх сусідів

Особливий підхід
Закладання та догляд за садом колоноподібних дерев проводять так само, як і звичайних яблунь, груш, слив, абрикосів. Площу розрихлюють, вносять мінеральні та органічні добрива. Дерева висаджують на відстані 0,5-0,7 м одне від одного в ряду та 1-1,5 м у міжрядді, залежно від культури.
При цьому їх неодмінно поливають. Саджанці після садіння не вкорочують, тому що при пошкодженні верхівкової бруньки деревце почне інтенсивно галузитися і перетвориться на загущений кущ. Залишають штамб (нижня частина без розгалужень) до 50 см заввишки. Протягом вегетації деревця підживлюють мінеральними добривами 2–3 рази (але не пізніше середини серпня), регулярно поливають та проводять захист від шкідників і хвороб.
Залежно від породи та сорту, колони починають плодоносити на 1-3 рік після садіння. Перші 6-7 років життя вони нарощують урожайність, інтенсивність якої зберігають протягом 8-10 років (6–12 кг із дерева). Також треба доглядати за кроною дерев-колон – щорічно видаляти сильнорослі бічні відгалуження (довші за 30–40 см) та проріджувати старі плодові утворення, щоб запобігти періодичності плодоношення, здрібнінню плодів та передчасному старінню дерева.

Переваги новоселів
• Невеликий габітус крони колоноподібних дерев дає змогу компактно розміщувати їх у насадженні (20–40 тис. шт./га), що сприяє більшому виходу плодів з одиниці площі.
Диво-колони мають не тільки споживче, а й декоративне значення. За їх допомогою можна формувати квітучо-плодоносні стіни заввишки 2–3,5 м.
Можливо, на тлі звичайних сортів вертикально спрямовані колони виглядають дещо незвично, але в цьому ж і полягає оригінальність вашого саду! Якщо правильно підібрати сортимент, купити якісний садивний матеріал та чітко виконувати технологічні операції з догляду (а це неважко), диво-колони стануть на Вашій присадибній ділянці чудовою окрасою і незвичною «перлиною».

Юлія Гончарук, канд. с/г наук, Інститут садівництва НААН

Купити саджанці колоновидних дерев можна тут
 

 Читати ще:
Красу і здоров'я подарує виноград
Актинідія – суперплід і джерело вітаміну С
Чорна смородина - найдешевший полівітамін
Айва японська вирощування та догляд

LinkedIn
WhatsApp
Telegram