Гіпеаструм із родини Амарилісових

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
01.10.2020

⌂ Гіпеаструм Carmen

  Ця рослина у вазоні має вигляд доволі звичайний: довге листя не вирізняється особливою формою чи строкатим забарвленням. Але коли на квітконосі розпускається одразу кілька квітів — великих, схожих на лілії - гіпеаструм стає тим центром у кімнаті, який притягує і захоплює погляди.
Гіпеаструм (лат. Hippeastrum) — рід велико квіткових субтропічних багаторічних цибулинних рослин із родини Амарилісових, який налічує близько 90 видів та культивується у Європі з XVI століття.

Гіпеаструми і амариліси, яка різниця?

До цієї ж родини належить амариліс — єдиний вид роду Амариліс, споріднений із гіпеаструмом, тому їх часто плутають. Вони відрізняються за декількома ознаками. Амариліс має цибулини злегка витягненої, грушоподібної, форми, а гіпеаструм — кругліші та ширші. На товстому порожнистому квітконосі (стрілці) гіпеаструма може розквітати до шести квіток, амариліса — від шести до дванадцяти. Квіти гіпеаструма не пахнуть, на відміну від квітів амариліса. Період цвітіння гіпеаструма припадає на зимово-весняний період, амариліса — на осінній сезон, що пов'язано з географічним походженням цих видів — тропіки й субтропіки Америки та південь Африки. 3 цієї ж причини амариліс набагато теплолюбніший.

⌂ Гіпеаструм Aphrodite

Як вирощувати гіпеаструм

Гіпеаструм потребує яскравого розсіяного освітлення — підійдуть підвіконня з південними, південно-східними, південно-західними вікнами. Температура культивування помірна — 17-25`С. Узимку температура не повинна бути нижчою за 10С, влітку не має підніматися вище 28`С. Гіпеаструм не вибагливий до вологості повітря — йому підходять звичайні кімнатні умови.
  Ґрунт для гіпеаструма має бути легким, гігроскопічним і достатньо поживним. Можна самостійно приготувати ґрунто-суміш із рослинного перегною, піску та торфу в пропорції 2:1:1. Під час висаджування у горщик слід стежити, щоб рівень ґрунту був на третину нижчим від верхівки цибулини. Горщик не глибокий, а широкий — між цибулиною і краєм горщика відстань має становити три сантиметри. Пересаджують гіпеаструм щотри-щочотири роки, під час періоду спокою, початком якого можна вважати третій тиждень після завершення цвітіння. Перед пересаджуванням треба очистити цибулину від відмерлих лусок і коренів, а для профілактики захворювань обробити перетертим деревним вугіллям. У проміжках між пересаджуваннями можна замінити верхній шар ґрунту.


⌂ Гіпеаструми розмножуються поділом цибулини, або насінням

Розмноження гіпеаструма

  Для розмноження використовують дочірні цибулини або насіння. За розмноження дочірніми цибулинами гіпеаструм зацвіте третього року, під час вирощування з насіння — сьомого. Цибулини гіпеаструма можуть досить довго зберігатися у сухому місці, тому їх легко транспортувати. Коли цибулина гіпеаструма перебуває у стані спокою, поливати треба мінімально або й зовсім припинити, аж до появи ознак росту квітконоса. Під час активної вегетації рослини поливають рясно, бажано методом нижнього поливання, наливаючи воду в піддон. Слід уникати перезволоження, бо це негативно впливає на цвітіння. До рясного поливання від початку вегетації додають підживлення мінеральними добривами - через кожні два поливання. Спершу рослини підживлюють добривами, у яких переважає азотна складова - підійдуть добрива для декоративно-листяних рослин. Після того, як стрілка виросте над цибулиною на 7-10 см, застосовуйте добрива, які містять мікроелементи, фосфор та калій. Можна використати добрива для квітучих рослин.

Цвітіння гіпеаструма

Терміни цвітіння гіпеаструма регулюють за допомогою зниження чи підвищення частоти поливання та температури культивування. Для вигонки використовують лише великі цибулини. Після завершення цвітіння поливання поступово зменшують аж до цілковитого припинення через три-чотири тижні, внаслідок чого листки мають висохнути та відпасти. Після цього цибулини гіпеаструма заносять у темне сухе холодне приміщення (6-8`С), де тримають до шести місяців, але не менше двох місяців, доки не виникне потреба вигонки квітки. Для цього цибулину виносять на світло й у тепло та відновлюють поливання - цвітіння настає через місяць-півтора. Чергування періодів спокою з періодами вегетації дуже важливе для забезпечення цвітіння гіпеаструма.

Хвороби гіпеаструмів

  Найпоширеніші хвороби гіпеаструмів - червона гниль, несправжня борошниста роса, червоний опіковий гриб.

⌂ Червоний опік гіпеаструму

Червоні плями на листках і цибулині вказують на грибковий опік. В'янення листя і гниль на лусках цибулини - це червона гниль. Білий наліт на листках - ознака борошнистої роси. Усе це - грибкові захворювання. Червоний опік та гниль усувають, вилучивши цибулину із землі й вирізавши всі уражені місця до здорової тканини. Цибулину просушують, а безпосередньо перед садінням у новий стерильний субстрат протруюють фундазолом. Від борошнистої роси рослину обробляють фунгіцидами. Шкідники гіпеаструма - щитівка, попелиці, борошнистий червець і павутинні кліщі, для знищення яких рослини обробляють спеціальними інсектицидами.

Анастасія ГОЛУБЕНКО, к.б.н., ст. науковий співробітник ННЦ «Інститут біології та медицини» Київського нац. Університету ім. Т. Г. Шевченка

Купити цибулини гіпеаструму можна тут

Читати ще:
Гіпеаструм – розкішний букет на вашому вікні
Амариліс. Яскраве диво в помешканні
Цибулини тюльпанів. Унікальні сорти 3 Голландії

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram