⌂ Бузок із вдячністю відгукується пишним суцвіттям і буянням яскравої зелені
Повна версія статті в журналі «Нескучный сад» № 6 (76) червень 2012 рік
Бузок без перебільшення можна назвати всенародним улюбленцем. Такий високий статус визначається не тільки красою та ароматом суцвіть бузку, але й скромністю цієї рослини, яка не потребує до себе надмірної уваги садовода. Тим не менше, бузок з вдячністю відкликається на турботу, щедро даруючи пишне суцвіття і буяння яскравої зелені.
Відомо, що бузок – доволі невибаглива рослина, не надто вибаглива до родючості грунту (звичайний бузок росте навіть на бідних супіщаних грунтах). Тим не менше, перед тим як саджати рослину, краще зробити розгорнутий хімічний аналіз грунту, щоб переконатися, що його склад достатньо збалансований, і в даних умовах бузок у повній мірі зможе проявити свої дивовижні декоративні якості. При виявленні дефіциту поживних речовин і мікроелементів необхідно отримати від спеціалістів схему внесення добрив, з допомогою яких якість грунту можна буде покращити.
Дуже важливо перед висадкою визначити реакцію ґрунтового розчину, який не повинен бути дуже кислим (тобто рН менше 5,0). Щоб підвищити цей показник до оптимального рівня (рН 6,0 – 7,0), грунт розкислюють шляхом внесення гашеного вапна – 200-250 г на 1 кв.м. площі.
Бузок - рослина, яка любить світло, тому при висадженні кущі розміщують на відстані не менше 2,5-3,5 м один від одного (на родючих грунтах інтервал збільшують до 4,5 метрів). Дуже важливо, що з часом висадження не опинилось в тіні високих дерев. В меншій мірі це обмеження стосується бузку пухнастого і угорського, які можуть успішно рости і в умовах напівтіні.
Розповідає Василь ОСТАП'ЮК, головний садівник Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка НАН України.
Не дуже вибагливий бузок і до вологості, хоча в посушливих умовах декоративність кущів проявляється в меншій мірі. В умовах Полісся і лісостепової зони України в найспекотніший період рослину варто рясно поливати один-два рази (30-50 л на кущ). В степових районах це краще робити регулярно, по мірі можливості.
Що стосується морозостійкості, то в умовах України зниження температури до – 35 С кущі бузку витримують без пошкоджень.
⌂ Бузок – світлолюбива рослина
При всій своїй скромності і готовності рости де завгодно, бузок все-таки значно краще почуває себе на чорноземах і сірих лісових грунтах, досягаючи в таких умовах вершини декоративності. Але навіть на таких родючих грунтах бузок добре реагує на внесення органічних добрив (гною, курячого посліду, перегною), а також кісткового борошна і золи, які збагачують грунт хімічними елементами і підвищують реакцію грунту в сторону лужної. Якщо добрива закладаються безпосередньо в посадкову яму, то рослина не потребуватиме підживлення протягом трьох років. При цьому важливо, щоб під час посадки грудки недостатньо перепрівшого гною не контактували з коренями бузку, для чого всі компоненти суміші ретельно перемішують з грунтом.
В разі відсутності органічних добрив, кущі щорічно підживлюють мінеральними добривами. Ранньою весною, а потім на початку бутонізації і одразу після закінчення цвітіння вносять аміачну селітру (по 25 г на кущ), 30-35 г калійної селітри, а на осінь дають 40 г подвійного суперфосфату. При цьому важливо не переборщити, оскільки, наприклад, у бузку звичайного надмірно удобрений грунт активізує ріст, але помітно послаблює цвітіння.
⌂ Бузок має гарний вигляд у групових посадках
Особливо добре бузок реагує на розпушені грунти, тому вологі і щільні грунти, у яких повітропроникність недостатня, з цією метою потрібно регулярно обробляти, особливо після дощу. Навіть на супіщаних грунтах кущі будуть почувати себе значно краще, якщо 4-6 разів за сезон буде проведена їх відповідна обробка з видаленням бур’янів. Необхідно при цьому пам’ятати, що оскільки коренева система у бузку поверхнева, то в пристовбурових кругах грунт підпушують на глибину не більше 7-8 см.
На глинистих і суглинкових грунтах, особливо при щільній посадці, у рослин старше 20-30 років може виникнути виснаження грунту, пов’язана з тим, що в тяжких грунтах шкідливі для бузку речовини, які виділяються її кореневою системою, утримуються легше. Щоб уникнути такого «самоотруєння», рослини в групах необхідно висаджувати з інтервалом не менше 3 м одне від одного.
Читайте ще:
Тюльпанове дерево. Екзотика у вашому саду
Продовжуємо життя троянді!
Сосна. Види