Не вся земля однакова. Секрети родючості ґрунту

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
30.08.2021

З листа читача журналу СонцеСад: «Поясніть будь ласка, чим відрізняється листова та дернова земля, як їх приготувати та для чого краще застосовувати?»

Лист коментує професор Полтавської державної аграрної академії Тамара Бєлова

Існує кілька видів спеціально підготовленої землі, залежності від того, з якого субстрату вони приготовлені, які фізичні та хімічні властивості мають.

Основними видаими є дернова, листова, перегнійна, торфяна, компостна земля. Про них і піде мова.

✔  Дернову землю заготовляють на луках і пасовищах, краще на старих, багаторічних, які мають добрий злаково-бобовий травостій. Не можна заготовляти дернову землю на понижених ділянках з підвищеною кислотністю. Дернову землю ділять на тяжку — з великою кількістю глини, середню — з рівними долями глини і піску і легку — з перевагою піску.

До заготівлі землі приступають з кінця червня. До цього часу травостій досягає максимального росту і заготовлена дернина встигає частково розкластися до зими (при належному догляді).

Лопатою нарізають пласти  завширшки 20–30 см, завдовжки 8–10 см, довжина довільна. Потім їх викладають в штабелі завширшки і заввишки 1,2–1,5 м, також довільної довжини. Викладати дернину необхідно так, щоб трав’яний покрив верхнього шару лягав на трав’яний покрив попереднього (тобто трава на траву). Цю траву слід полити гноївкою чи коровʼяком —  для прискорення розкладання дернини і збагачення її азотом (з розрахунку 0,2–0,5м3 перегною на 1м3 дернини). Для зменшення кислотності вносять по 2–3 кг вапна на 1 м3 землі.

Так готують дернову землю

Надалі штабелі також періодично зволожують гноївкою , а щоб вона не розтікалась, роблять зверху коритоподібне заглиблення.

Готову дернову землю отримують через два сезони.  Наступного літа штабелі щонайменше двічі перелопачують. Восени, пропустивши землю через грохіт (сито), її забирають в закрите приміщення і використовують в роботі. Далі залишати землю  під відкритим небом не бажано, бо під дією опадів вона розкладається і втрачає свої якості  —  поживність, пористість тощо.

Дернова земля багата на поживні речовини, які «працюватимуть» впродовж багатьох років. Її використовують для вирощування кімнатних і тепличних багаторічних рослин і в більшості земельних субстратів.

✔ Листову землю заготовляють восени в листяних масивах (лісах, парках). Найкращу листову землю отримують з листя липи, клена, плодових рослин. А от листя дуба і верби не варто використовувати, бо вних містяться  дубильні речовини. Іноді для отримання листової землі заготовляють лісову підстилку, знімаючи шар завтовшки 2–5 см. Зібране сухе листя чи підстилку з залишками трави викладають в штабелі завширшки та заввишки 1,2–1,5м, довільної довжини. Восени при закладанні листя слід зволожувати їх гноївкою чи перегноєм —  для кращого перегнивання. Впродовж наступного літа листову землю 2–3 рази перелопачують і зволожують. Восени другого року листя повністю перепріває, так і утворюється листова земля. Перед використанням її також пропускають через сито (грохіт). Аналогічно заготовляють хвойну землю.

Зібране сухе листя з залишками трави викладають в штабелі завширшки та заввишки 1,2–1,5м

Листова земля легка, пухка, але містить менше поживних речовин, ніж дернова. Тому вона може бути гарним розрихлювачем для тяжких дернових земель. Її використовують при посівах дрібнонасінних культур.

✔ Перегнійна, або парникова земля  утворюється з перепрілого перегною у суміші зі старою парниковою землею.

Відходи домашніх тварин, закладені з весни в парники в якості біопалива, до осені перетворюються на перегній. Його вичищають з парників, викладають в штабелі (таких же розмірів які попередні), які  зволожують і перелопачують 1–2 рази впродовж літа. На відкритому повітрі таку землю тримають рік, а потім пропускають через мілкий грохіт і зберігають в закритому приміщенні.

Перегнійна земля часто використовується  в якості добрива на відкритому ґрунті. Вона легка, рихла , багата на поживні речовини і використовується у земляних субстратах. Найчастіше використовується для горшкових культур та розсади.

✔ Компостна земля готується шляхом компостування в штабелях, кучах, ямах різних рослинних і тваринних залишків, сміття, бурʼянів, відходів домашнього господарства. В міру накопичення залишків їх пересипають вапном —  для знезараження і  кращого розкладання а також зволожують гноївкою і засипають зверху торфом. На другий-третій рік компостну масу 2–3 рази за сезон перелопачують, змочуючи гноївкою. До кінця третього року компостна земля уже готова до використання. Використовується в суміші з дерновою і торфяною, замінюючи перегнійну.

Компостна куча

✔ Торфяну землю заготовляють, як правило, на низинних торфяних болотах. В окремих випадках для її приготування можна використовувати брикети і торфяну крихту. Добре розкладений торф викладають в штабелі заввишки до 60–80 см. При закладанні шари торфу через кожні 20–25см зволожують гноївкою і посипають вапном з розрахунку 10–15кг на 1м3 торфу. При використанні верхового торфу дозу вапна збільшують. Наприкінці першого та в середині другого сезону суміш перелопачують і на третій рік використовують. Торфяна земля  —  мʼяка, рихла дуже вологоємна і використовується для різних земельних субстратів як розрихлювач, особливо  поліпшує фізичні властивості дернової землі.

✔ Садова або городня земля —  добре збагачений перегноєм орний горизонт, який заготовляють і викладають в штабелі з осені, додаючи вапно, фосфор і калій. Влітку землю двічі перелопачують. Однак не варто брати землю з тих ділянок, де останні три роки вирощувалися рослини з родини хрестоцвітих (капуста) або пасльонових (помідори). Дуже добре перемішати городню чи садову землю  з піском.

 

Без комплексів

Часто городники не бажають так довго чекати на «особливу» землю і просто використовують різні добавки до ґрунту (деревину, мох, деревне вугілля, пісок). Що при цьому варто пам’ятати?

- Розкладені або напіврозкладені залишки деревини (пнів, коріння, старих повалених дерев, гілок, щепок тощо) утворюють легкий грунт (схожий на листову землю)  але він малопоживний. Втім, для орхідей, папоротей та бромелієвих кращого й не треба.

- Білий болотний мох (сфагнум) заготовляють на сфагнових болтах. Після просушування, подрібнення і просівання його додають до субстратів, що забезпечує  їм легкість, рихлість і гігроскопічсність. Використовується для стратифікації та пророщування крупного насіння, або для покриття земляного покриву  декоративних рослин.

Білий болотний мох (сфагнум)

- Деревне вугілля у вигляді дрібних часточок в невеликій кількості додають до земляних сумішей для рослин, які погано реагують на перезволоження (вугілля адсорбує зайву воду). А у вигляді порошку його використовують як присипки для  порізів на коренебульбах та бульбоцибулинах.

- Пісок (краще крупнозернистий річний чи озерний) надає ґрунту  рихлості, годиться для живцювання а також для покриття дрібного насіння в посівних парниках, ящиках, плошках.

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
Рекомендовані статті
Вирощування ягід: сім правил успіху
Як непогано заробити, вирощуючи ягоди на двох гектарах землі
Органічне вирощування овочів — сімейна справа (журнал СонцеСад №4/2020)
Досвід сім'ї Марченко
Піклуємося про молодий сад
Консультує Валентина Лановенко, засновниця Академії органічного садівництва «Ekogarden».

Рекомендовані товари!