Це дуже давнє дерево — попередник шпилькових — існує на землі вже близько 150 мільйонів років. Воно було широко розповсюдженим у Мезозойську еру, про що свідчать відбитки його листків, які знаходять у товщах давніх гірських порід. У перекладі з японської гінкго означає срібний абрикос чи срібний плід. Так іменувалося їстівне підсмажене насіння цього дерева, що продавалося в японських крамницях та за смаком нагадувало мигдаль.
Віддавна шановані священні дерева гінкго ростуть поблизу старовинних храмів Японії, Китаю, Кореї. Жодна з-поміж сучасних голонасінних рослин не має листків, подібних на листки гінкго; буддійські монахи називають їх лапами священної гуски.
⌂ Жодна з-поміж сучасних голонасінних рослин не має листків, подібних на листки гінкго
Монотипний рід гінгко (Ginkgo) представлений одним видом — г. дволопатевим (G.biloba), і це єдиний представник класу гінкгових (Ginkgoopsida). Латинську назву цьому незвичайному дереву надав Карл Лінней.
Батьківщиною його вважають гірські ліси Південно-Східного Китаю. Приблизно в 1730 р. гінкго було завезено до Західної Європи, а за 50 років, у 1780 р. — до Північної Америки. До Нікітського ботанічного саду гінгко потрапив у 1818 році. Х.Х. Стевен — перший директор саду, повернувшись з експедиції країнами Західної Європи, привіз два десятки його саджанців з Німеччини. Нині найстаріший жіночий екземпляр гінкго в Україні росте в Нижньому парку арборетуму Нікітського ботанічного саду. В 194-річному віці він сягає висоти 15 м, діаметра крони 17x15 м і має довжину кола стовбура на рівні 1,3 м 245 см; цвіте й плодоносить.
Це листопадне голонасінне дводомне дерево заввишки до 30 м з пірамідальною кроною в молодому віці (з віком крона стає більш розлогою), діаметром до 8 м і сірою корою з глибокими тріщинами. Жіночі екземпляри низенькі, з густою розложистою більш широкою і округлою кроною, чоловічі більш стрункі, мають пірамідальну крону. Листки віялоподібної форми, шкірясті, з дихотомічним жилкуванням, яке було властиве найдавнішим листяним рослинам, і більш-менш глибоким серединним V-подібним вирізом, розсічені на дві симетричні половинки, що завдячує видовій назві рослини (з латинської biloba означає дволопатевий), завдовжки 6–8 см, на довгих черешках. Цвіте з квітня по червень. Численні чоловічі квітки (мікростробіли) зібрані у видовжене сережкоподібне суцвіття. Насінини діаметром 2–3 см, нагадують абрикос, зі смолястою жовтаво-жовтогарячою оболонкою, яка має неприємний запах. Існують декоративні форми з пірамідальною, плакучою та розложистою кроною.
Гінкго — швидкозростаюча, світло- й теплолюбива порода: витримуе короткочасне зниження температури до -25–30°С; з добре розвинутою кореневою системою; вона не вимоглива до ґрунтів, але краще росте на середніх за механічним складом, добре дренованих, родючих; вітровитривала, довговічна: в Китаї, Японії, Кореї відомо багато дерев гінкго, вік яких перевищує 1000 років. Добре терпить обрізку; застосовують тільки санітарну обрізку зі збереженням природної форми крони дерева. Садіння проводять восени (до настання морозів) або навесні (до початку вегетації). Готують посадкову яму залежно від об’єму земляної грудки або довжини коренів за максимальних розмірів для дорослих дерев 100x80 см; на дно насипають дренаж з керамзиту завтовшки 10-15 см; засипають родючим грунтом. Гінкго стійкий проти шкідників і хвороб.
⌂ Особливо ефектним є дерево восени
Тепер гінкго росте практично в усіх ботанічних садах Європи та Північної Америки; його культивують у багатьох країнах як декоративне та лікарське дерево; в Японії гінкго — одне з плодових дерев. Дерева гінкго мальовничі й привабливі з ранньої весни до пізньої осені. Особливо ефектним є дерево восени, коли його листя набуває лимонно-жовтого забарвлення. Японці вважають спійманий листок гінкго доброю прикметою.
Екстракт листків гінкго поліпшує мозковий кровообіг, підвищує стійкість клітин мозку проти гіпоксії, запобігає тромбоутворенню, знижує в’язкість крові; володіє протизапальною та протиалергійною дією. Дуже ефективний для лікування вікових змін судинної системи. Вживають як профілактичний засіб для покращення пам’яті.
Автор: Улейська Л.І.
