Це правило відоме багатьом, хто вирощує ремонтантну малину, бо останнім часом з’явилися сорти, які дають урожай на однорічних пагонах. Але часто рука не підіймається на розлогі кущі, які плекав усе літо. Проте в господарстві «Дібрівка Агросервіс» у Тетіївському районі на Київщині роблять саме так, стверджує власник господарства Володимир Демцюра.
Завдяки скошуванню малинника після збирання урожаю не виникає проблеми із зимівлею надземної частини. Не болить голова в агронома про хвороби й шкідників, які вирішили на гілках дочекатися наступного сезону. А для підприємства «Дібрівка Агросервіс» це має першочергове значення. Адже тут вирощують органічну малину, а це означає, що швидкодіючої хімії для порятунку рослин не застосуєш. Площі чималі — 35 гектарів, тому якими не були б втрати на полі, вони боляче вдарять по бізнесу.
Чи можна агрономічні набутки великого господарства використати в малому? Звичайно. Саме для цього на початку вересня багатопрофільна компанія «Дібрівка Агросервіс» поділилася своїм досвідом в органічному землеробстві з усіма охочими фермерами в селі Дібрівці на «Сімейний день саду».
Ягода, яку вибрали для бізнесу ці чоловіки, найніжніша за всі, проте й затребувана. Хтось вирощує її для реалізації свіжою. У «Дібрівці» весь урожай переробляють методом шокового заморожування за температури мінус 32 градуси й відправляють партіями до Польщі.
Половину врожаю збирають комбайном
Три польські «П»
Що стосується вирощування, то проблеми в усіх однакові. Перша — органічні саджанці. В Україні на такі дефіцит. Господарство посадковий матеріал закуповує в Польщі. Це сорти польської селекції Полана, Полєсіє, Поемат.
Малинник заклали восени 2016 року. За словами головного агронома фермерського господарства Юрія Гончарука, свої сортові особливості рослини проявляють третього року. Середня урожайність тоді — до 10 тонн із гектара. Сьогодні «Дібрівка» — це господарство, яке сертифіковане «Органік стандартом», тобто їхні ягоди офіційно продають як екологічні, вони коштують у півтора-два рази дорожче, ніж звичайна малина. Наприклад, цього року оптові ціни на екомалину стартували від 45 грн за кілограм, а роздрібні — від 55 грн.
Полана, Полєсіє і Поемат — ремонтантні. Перші плоди достигають у кінці липня, у Поемата — трохи пізніше. Другий урожай ягід збирають уже у вересні.
Ягоди сорту Полана середні (4–7 г), але він дуже урожайний — гілочки від середини до верхівок обліплені плодами, тримаються добре, обсипаються лише тоді, коли перестигнуть. Сорт безколючковий. Корінь морозостійкий, а надземна частина досить стійка до хвороб і шкідників.
Сорт Полєсє не вибагливий. Урожайніший за Поляну, його ягоди більші — 6–10 г. Кущі мають незначні м’які колючки. Морозостійкість висока.
Поемат — найновіший сорт, офіційно існує з 2016 року. Має інтенсивний ріст, висота гілок — у середньому два метри. Покриті рідкими колючками. Плоди досить великі. Завдяки дрібним кісточкам тверді й витривалі під час перевезення.
Дощі та сонце не за графіком
– Щоб отримати якісну продукцію, треба жити серед рядків, – усміхається головний агроном господарства «Дібрівка Агросервіс» Юрій Гончарук. — Щосезону чекайте сюрпризів. Цього року першу половину вегетації заливали дощі, потім сонце нищівно висушувало ягоду. Навіть ті, хто поливав рослини зверху, не зміг врятувати всього урожаю. Тому насамперед хочу зауважити: якщо хочете вирощувати ягідні, попіклуйтеся про поливання. У нас воно крапельне та щотижневе. Разом із поливанням завжди проводимо фертигацію, тобто додаємо до води препарати захисту та добриво.
Юрій Гончарук
Аби забезпечити рослині площу живлення, під час садіння агроном радить дотримуватися відстані між рослинами. Три роки тому садили з інтервалом 50 см, а сьогодні кущі в рядку зімкнулися. Міжряддя були 3,2 м, а тепер не більше двох. Для підприємства відстань має значення, бо частково урожай збирають спеціальним комбайном. Проріджувати рядки Юрій Гончарук не рекомендує. На розмір ягоди це не дуже впливає: хай дрібніша, але її більше.
Під час висаджування, попереджає, важливо не заглиблювати саджанець більше ніж на 3 см від поверхні, інакше рослина отримує стрес і назовні може не вийти. Якщо перед садінням восени підживите ґрунт органічними добривами, навесні чекайте потужних пагонів.
Захищають бактерії
Ще навесні 2017 року фермерська малина росла дуже повільно. Проведений фітопатологічний аналіз ґрунту показав наявність великої кількості патогенів. Директор господарства Юрій Демцюра та головний агроном Юрій Гончарук вирішили оздоровлювати ґрунт і рятувати рослини за допомогою біологічних препаратів ТМ «Жива земля», які виробляє українська компанія БТУ-ЦЕНТР. Лише двох внесень біопрепаратів із водою було досить, щоб зменшити чисельність патогенів у ґрунті. Це остаточно переконало Юрія Демцюру, що органічні препарати не гірші, а іноді й ефективніші за хімічні.
– За органічного вирощування не застосовують препаратів, коли вже трапилася біда, бо миттєвої дії одразу може не бути. Краще працювати на випередження. Інакше кажучи, треба системно та дисципліновано вносити біологічні засоби: на початку вегетації — кожні 5–6 днів, далі — кожні 7–10, а в останній період — кожні 10–12, — зауважує Володимир Сіленко, кандидат сільськогосподарських наук, агроном компанії БТУ-ЦЕНТР. — Робити це нескладно, оскільки ми розробили технологічні схеми для всіх культур, зокрема й для органічної малини, яку збирають восени.
Біозахист протягом усього сезону
Усі біопрепарати «Жива земля» містять мікроорганізми, застосовують їх у бакових сумішах. Тобто у певній фенологічній фазі (ріст кореневих пагонів, інтенсивний ріст пагонів тощо) змішується кілька препаратів — інсектициди, фунгіциди, добрива й прилипач. Певні суміші готують для внесення в ґрунт разом із поливною водою за крапельного зрошення.
– Прилипач — одна з головних складових баковою суміші. Без нього 30–40% робочої суміші, яку застосовують по листю, виллється на землю, — застерігає Володимир Сіленко.
Володимир Сіленко
Кожен сезон – черговий іспит. Якщо торік малинникам допекли гнилі, то цього року довелося рятувати насадження від іржі та листокрутки. Шкідника, навіть того, який уже надійно сховався у листі, знешкоджували препаратом Актоверм формула®, додавши до нього біоприлиплач Біофренд® (калійне мило). Впродовж чотирьох днів головний агроном малинової ферми Юрій Гончарук відправляв у БТУ-ЦЕНТР «звіти» про стан листокрутки: зіпсувався настрій, втратила апетит, не рухається.
Біопрепарат Актоверм формула®, який працює вже при +5°С, виробник рекомендує застосовувати в першому періоді вегетації. Його використання не шкодить личинкам корисних комах, таким як сонечка, золотоочки, проте знищує шкідників малини.
Дієвий захисник від хвороб — біофунгіциди Фітоцид® та Фітохелп®, а проти кореневих, стеблових і плодових гнилей найефективніший Мікохелп®. Торік, коли майже місяць дошкуляли дощі, використання останнього із прилипачем Ліпосам® знищило гниль на всіх плантаціях малини господарства. Цього року побороли й іржу.
Сприяє росту й цвітінню «справжній азотовий завод на листках» — біопрепарат Азотофіт®. Хелпрост® плодові містить набір халатованих макро- та мікроелементів, засвоєння яких — 95–98%. У другій половині вегетації ефективний засіб Органік-баланс® вегетація — збалансований набір азотфіксувальних, калій- і фосформобілізувальних бактерій.
Після внесення біопрепаратів у ґрунт відбувається його оздоровлення та оптимізація живлення — бактерії переводять фосфор, калій і мікроелементи в доступну для рослин форму. Завдяки цьому отримують великий урожай.
– Останнім часом органічне вирощування набирає обертів. Попит перевищує пропозицію, — констатує Юрій Демцюра, директор «Дібрівка Агросервіс». — Отож, наразі ми підбираємо сорти малини, які можна було б продавати й свіжими. Ціни щосезону коливаються, але продукція, вільна від хімії, щонайменше в півтора раза дорожча за звичайну.
Олена СУХОРУКОВА
Біологічні препарати захисту рослин можна купити ТУТ.
Читати ще:
Як з одного куща лохини отримати 1000 гривень?
