Зелений, жовтий чи червоний? Це запитання виникає не тільки на пішохідному переході, а й під час чайної церемонії. Адже вибрати найулюбленіший серед чаїв сьогодні нелегко – сучасним розмаїттям можна не тільки захопитися, а й розгубитися від нього. Отож, зважуйте всі за і проти ваших уподобань.
Класифікація сортів
За технологічними ознаками чаї поділяють на:
- Нерозчинні – білий, зелений, жовтий, червоний, чорний, пуер. Вони, своєю чергою, бувають листкові, гранульовані та пресовані.
Серед листкових чаїв є різні за розміром «чаїнок»: цільнолисткові (whole leaf), ламані (broken), висівка (fannings), крихта (dust).
Гранульовані також поділяють за цією ознакою на ламані, висівку та крихту.
- Розчинні. Серед них є рідкі концентрати, сухі порошки, агломеровані й сублімаційні чаї.
Види чаю
Чаї можна згрупувати ще й за ступенем окислення (ферментації). Зелений, білий та жовтий – це чаї малого ступеня ферментації, а червоний, синій та чорний – високоферментовані.
Зелений чай
Найменш ферментований чай. Уся фішка – у технології його обробки (до речі, він має дуже багато різновидів). Чайні листки сушать одразу після збирання, таким чином зупиняючи процеси окислення і ферментації. Є різновиди зеленого чаю, які на останньому етапі виробництва пропікаються, просушуються під дією сонячних променів або ж після збирання пропарюються, а після скручування листків висушуються.
Як заварювати?
Зелений чай заварюють у м’якій воді, що має температуру 80–90°С, зазвичай упродовж трьох хвилин.
Білий чай
Чайна брунька, з якої його виготовляють, вкрита густим білим ворсом, тому чай і отримав таку назву. Ступінь його ферментації – 5–7%, тобто більший, ніж зеленого. Основна мета виробництва – зберегти чайні листки такими, якими їх зірвали з куща. Цей вид чаю вважають найбільш лікувальним.
Як заварювати?
Тільки у м’якій воді, температура якої має бути не вище 70°С. Після заварювання напій набуває блідого жовтуватого або зеленувато-жовтуватого кольору.
Жовтий чай
Це – призер із ферментації (7–10%), порівнюючи із зеленим та білим чаями. Певний час жовтий чай пили лише імператор та його свита. Тому, мабуть, що аромат і смак напою не схожі на інші види чаю (як і імператор – на підданих). Навіть його зовнішній вигляд своєрідний – «зіпсованого» зеленого чаю. Проте він чудово бадьорить, активізує захисні механізми організму, відновлює сили. Його виробництво передбачає додатковий етап повільної ферментації, який триває, залежно від сорту жовтого чаю, від 30 хвилин до тижня.
Як заварювати?
Китайці вас виправлять: не заварювати, а варити – у три підйоми та три опускання. Перший раз його заливають м’якою кип’яченою водою, яка має температуру приблизно плюс 70 градусів, на хвилину-півтора, зливають рідину і заварюють знову впродовж трьох, а втретє – чотирьох хвилин.
Червоний чай
Його ще називають оолонг або улун – 45–50%. Такий чай у Європі називають чорним, а в Китаї – червоним. Звісно, що східна назва перемогла. Проте сухі листки червоного чаю нічим не відрізняються від чорного. Відрізнити їх можна тільки після заварювання. Тоді краї листка червоного чаю дійсно набувають червоного забарвлення, а всередині він стає зеленуватим. Тільки в Китаї і Тайвані вирощують та виробляють найкращі червоні чаї, які є найбільш ароматними.
Як заварювати?
Червоний чай заварюють у воді, температура якої становить плюс 90–95°С, настоюючи протягом двох-чотирьох хвилин. Можна подавати з лимоном, молоком, цукром.
Чорний чай
Чорний і зелений чаї виробляють з однієї рослини. Однак через різницю в обробці листків вони є абсолютно різними продуктами з унікальними відмінними властивостями. Для виготовлення чорного чаю зібране листя протягом декількох годин в’ялять, щоб із нього видалити вологу. Після цього тканини чайного листка руйнуються, відбувається процес ферментації, потім чай сушать.
Як заварювати?
У гарячій воді (+90°С) до п’яти хвилин. Жодних повторних заварювань він не любить, оскільки втрачає половину корисних і смакових властивостей, а «перестояна» заварка взагалі шкідлива.
Пуер – особливий
Те, що китайці називають чорним чаєм, європейці знають як «пуер». Його ще називають чаєм із вторинною ферментацією.
Зібране листя пров’ялюють, скручують, висушують, складають у спеціальні бурти і тримають там певний час (іноді – кілька років), лише потім сушать. Він дуже корисний (нормалізує травлення, ліпідний обмін, має спазмолітичну та абсорбуючу дію), але й дуже міцний. Тому не заварюйте його «круто» і не пийте на ніч, бо, замість тонізуючого ефекту, отримаєте надмірну збудливість та ейфорію.
Як заварювати?
Спочатку сухий чай заливають окропом на 30–40 секунд, а потім зливають воду, щоб очистити листя. Промитий чай заварюють гарячою водою на 3–5 секунд, розливають у горнятка. Наступні два-три заварювання тривають одна-дві секунди. Далі час заварювання можна збільшувати до 10–30 секунд. Пуер витримує до десяти заварювань.
Читати ще:
Кава: знайома і несподівана
Лимон, молоко мед: з чим смакує чай?
Правила заварювання чаю
Чай замість ліків
