Основною думкою книги є твердження автора про те, що здорова віра – це велике благо для людини. Вона допомагає людині створити баланс між працею та відпочинком, прислухатися до мови тіла, довіряти Богові та мужньо приймати рішення, знайти сенс життя та вийти на зустріч ближньому. Автор стверджує, що християни, люди, які вірять в доброго Бога, краще переживають життєві кризи та стресові ситуації. Вони рідше піддаються психічним хворобам. Навіть коли захворіють, вони мають більше довіри і надії, швидше одужують з різних хвороб. Людина мусить прислухатися не тільки до свого духовного здоров’я, а й до тілесного та душевного. Деякі люди сприймають своє тіло як якусь зайву річ, яка більше заважає, ніж допомагає. Інші нехтують потребами власної психіки і постійно зазнають більше стресів, аніж можуть витримати. А ще інші майже не дбають про свої стосунки з Богом (хоча може бути так, що вони занурені у побожну діяльність). А дехто занедбує всі три аспекти, а тоді дивується, що віра в нього млява, душа втомлена, а тіло хворе. Висновок: добре самопочуття вимагає догляду фізичного, психічного й духовного.
