Абрикос потребує кропіткого догляду. Але це того варте!

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
20.07.2021

Олена Кіщак, доктор с/г наук, Інститут садівництва НААН України

Плоди абрикоса — гордість кожного садівника, який власноруч вирощує його на присадибній ділянці. Вишуканий аромат, приємна свіжість смаку, значний вміст вітамінів і мінеральних солей, висока калорійність плодів і їх лікувальні властивості роблять цей продукти незамінними для кожного з нас.

 

Ніжний та вразливий?

Ця південна культура походить з Китаю та Середньої Азії. Абрикос дуже посухостійкий, однак його квіткові бруньки дуже чутливі до зниження температури, особливо в другій половині зими. Приморозки — 1–2 °С знищують цвіт культури.

Ця культура світлолюбна, тому крони дерев повинні купатися в сонячних променях протягом всього світлового дня. Для неї підходять підвищені ділянки з легкими суглинковими та супіщаними родючими ґрунтами з наявністю вапна. Придатними для неї є чорноземи глибокі та чорноземовидні, багаті й родючі добре дреновані ґрунти. Глинисті, дуже вологі ґрунти затримують ріст рослин, призводять до утворення морозобоїн і камедетечі.

 

Весняно-літні «операції»

Висаджувати абрикоси краще навесні, з початком весняно-польових робіт, але можна й восени. Грунт готують як і для інших плодових культур, така ж і схема висаджування. А от в обрізуванні е своя специфіка.

ПАМ'ЯТАЙТЕ:

  1. Плоди в абрикоса утворюються на однорічних гілках різної довжини, на багаторічних коротких букетних гілочках, ще й на шорцях.
  2. Ростові бруньки в нижній частині гілок у перший рік зовсім не розвиваються. Тому без укорочування гілки абрикоса видовжуються та оголюються, а плодоношення переміщається на периферію крони.
  3. Молоді дерева абрикоса енергійно ростуть й утворюють багато пагонів. Протягом літа вони можуть «видати» 2–3 хвилі росту, утворюючи нові розгалуження на пагонах поточного року, внаслідок чого крони сильно загущуються. Тому всі сильнорослі гілки, спрямовані в середину крони, видаляють «на кільце».
  4. Дерева абрикоса, як і інших кісточкових культур, формують на низьких штамбах (50–60 см) з округлою з пониженою зоною плодоношення кроною. В першому ярусі залишають 4–5 скелетних гілок, у другому — 2–3, у третьому — 2, відстань між ярусами — 60–70 см. Деревина абрикоса дуже крихка, тому не допускайте відростання гілок від стовбура під гострими кутами, щоб вони не відламалися під вагою врожаю — дерево може загинути. Так само не допускайте супротивного розміщення гілок в першому ярусі, закладати їх потрібно на відстані 20–25 см одна від одної.
  5. Пагони подовження скелетних гілок вкорочують до 50–60 см. У перші 2–3 роки після садіння доцільно прищипувати окремі бічні пагони, які за своїм положенням не можуть бути використані на скелетні гілки.
  6. Квіткові бруньки абрикоса можуть пошкодитися ранньовесняними заморозками. Тому проводять літнє обрізування, щоб отримати на нових пагонах другої–третьої хвилі росту менш сформовані бруньки, які зацвітають на 5–6 днів пізніше.

Схема обрізки абрикоса

 

Техніка літньої обрізни (її проводять у червні)

Секатором видаляють всі пагони завдовжки 35–40 см, залишаючи пагони довжиною лише 10–15 см. На вкорочених пагонах з'являються нові, до осені вони встигають здерев'яніти і успішно перезимовують. У період плодоношення обрізуванням необхідно підтримувати ріст дерев, щоб довжина пагонів становила 30–50 см. Коли довжина пагонів подовження не перевищує 15–20 см, їх омолоджують на 3–5-річну деревину. Після такого обрізування заново створюють напівскелетні гілки, формують плодоносні гілочки, дотримуючись того ж принципу, що і при формуванні крони молодих дерев.

Краса вимагає жертв

У більшості сортів абрикоса необхідно проводити проріджування зав'язі (у червні), щоб не допустити здрібніння плодів. Найкраще проріджувати це робити руками — зайву зав'язь видаляють, залишаючи на гілках поодинокі плоди, які розташовані один від одного на відстані 10 см.

 

Як лікувати?

Абрикос найменш стійкий проти грибкових хвороб серед усіх порід. Найбільше його вражає моніліоз.

Моніліоз абрикоса

Щоб врятувати деревце, потрібно зрізати всі ушкоджені гілки разом з 10–12 см здорової деревини, ретельно збирати уражені плоди і все спалювати. З хімічних заходів боротьби найбільш ефективним є застосування по рожевому бутону бордоської рідини, а після цвітіння — препаратів Хорус, Топсин М. Через 2 тижні обробити повторно.

Небезпечним для культури шкідником є попелиця. Проти неї найкраще обприскувати дерева (при перших ознаках пошкодження) такими пестицидами як Актофіт, Конфідор, Актеллік, Каліпсо.

 

Купити саджанці абрикоса ТУТ

 

Читайте інші статті:

Слива — цінність кожного саду

Яблуня та груша — царівни саду

В ягіднику мир і дружба

 

LinkedIn
WhatsApp
Telegram