Декоративні в’юнкі рослини є прикрасою багатьох садів. Їхній швидкий ріст, гарне квітування і здатність пристосовуватися до опори будь-якої форми відіграють особливу роль в озелененні. Такі вертикальні зелені огорожі захищають від вітру, пороху та надмірного сонця. Займають мало місця, тому надзвичайно популярні в малих садах. В’юнкі рослини можуть вкривати пишною зеленню стіни будівель, альтанки, трельяжі, перголи, огорожі, стовбури дерев та великих чагарників, поверхню землі, будучи ґрунтопокривними й запобігаючи росту бур’янів. Особливу увагу звернемо на такі рослини, як клематиси, що відомі своїми чарівними й часто ароматними квітами різноманітного забарвлення, ніжні княжики, ароматна жимолость капріфоль та декоративні виногради, які характеризуються надзвичайно пишною зеленою масою та невибагливістю.
Безумовно, щоб ліани добре росли та були й справді прикрасою саду, треба дотримуватися правил агротехніки. Загалом усі виткі рослини висаджують не менше 50 см від стовбурів дерев та стін. Водночас кожний вид має свої відмінності.
⌂ Клематис Восток
КЛЕМАТИСИ
Клематиси потребують сонячного місця, захищеного від сильних зимових і літніх вітрів. Але від металевих парканів розміщуйте саджанці якнайдалі, щоб рослина не «горіла» влітку, а також простежте, щоб на неї не стікала вода з даху, якщо висадили біля стіни, оскільки коріння гнитиме й клематис загине. Не висаджують цю ліану й біля великих дерев, оскільки не витримає конкуренції за поживні речовини та вологу.
Перед висаджуванням забезпечте опору, до якої спочатку підв’яжіть саджанець, а потім за допомогою листкових черешків або вусиків ліана сама витиметься. Якщо хочете прикрасити клематисами стіну будинку, то обладнайте опору, до якої чіплятиметься ліана. Бажано, щоб перетинки не перевищували сантиметра завтовшки, оскільки за дуже товсті перекладини рослині буде важко триматися.
Відразу виберіть постійне місце, тому що ця рослина погано витримує пересаджування. У яму розміром 60х60х60 см покладіть дренаж шаром 10–20 см, щоб коріння не підгнивало, особливо це важливо в разі близького залягання ґрунтових вод. Також у яму додайте торфу, перегною і дернової землі в однакових пропорціях. Висаджувати можна навесні й восени. Кореневу шийку великоквіткових клематисів бажано заглибити на 5 см, а інших різновидів – розміщувати на рівні землі. Молодий саджанець рясно полийте, замульчуйте й висадіть поряд із ним невисокі рослини, які притіняли б пристовбурову частину та запобігали б перегріванню коріння. Один від одного висаджують на відстані не ближче 1,5–2 м. За умови дотримання всіх правил агротехніки рослина може рости на одному місці та милувати око цвітінням до 40 років.
Поливати в спекотні дні двічі-тричі на тиждень, але лише у вечірні години. Також рослина буде дуже вдячна за підживлення. Вносіть добрива, починаючи з травня, двічі на місяць. Можна чергувати мінеральні комплексні з органічними, розведеними у воді в пропорції 1:10. У період квітування частоту підживлювань можна збільшити до одного разу на десять днів. Не зайвим буде використання в цей період добрив для квітучих рослин. Восени доцільно підживити клематис, щоб підготувати його до зими та сприяти рясному цвітінню наступного року: на відро води додати по столовій ложці суперфосфату та сульфату калію.
Клематиси досить морозостійкі, більше бояться випрівання, ніж вимерзання. Якщо прогнозують сильні морози, то накрийте прикореневу частину до нижньої бруньки торфом, сухим листям тощо, але важливо рано навесні, як тільки мине загроза лютого морозу, розкрити рослину.
Одне з найважливіших завдань у догляді – це правильне обрізування, яке відрізняється залежно від періоду квітування. Сорти клематисів, які квітують на торішніх пагонах, обрізають восени, залишаючи пагони завдовжки 1,5 м, також зрізають старі, пошкоджені та дуже слабкі молоді. Ці сорти найтендітніші, з найцікавішими квітами й найбільше потребують укриття на зиму. Якщо ще не знаєте, який тип квітування нового саджанця, радимо перший раз обрізати так, як зазначено вище.
Якщо рослини квітують на пагонах і минулого, і поточного року, то обрізають ліану двічі. Уперше обрізаємо частину, яка щойно відквітувала, а наступного разу восени – старі, слабкі та пошкоджені пагони, решту залишаємо завдовжки не більше метра. Важливо відзначити, що махрові квіти (відповідних сортів) утворюються лише на торішніх пагонах, на молодих з’являються тільки прості форми квітів.
Остання група утворює квіти на цьогорічних пагонах у кінці літа та на початку осені. Їх обрізають найбільше, залишаючи до 30 см над поверхнею землі. Такі рослини найменш вибагливі, їх не треба вкривати на зиму. Хоча махрових сортів серед них майже нема.
Якщо в саду дуже хочеться мати клематиси, але зупиняє складність вирощування, то радимо звернути свою увагу на їхніх близьких родичів – княжиків. Ці чарівні 2-4-метрові ліани дуже схожі на клематиси, але тільки починають набирати популярності у садівників. Квіти княжиків не такі розкішні, як у родичів, але величезною перевагою є простота вирощування і невибагливість рослин. Оскільки рослини досить подібні, зупинимось лише на відмінностях. Квітують княжики раніше: квітень – травень, на минулорічних пагонах. Деякі види квітують повторно в серпні на цьогорічних пагонах, але вже не так рясно. Самі квіти відрізняються за будовою, формою (ніжні дзвіночки з пониклими голівками), менші за розміром: 3-12 см, порівняно з 5-20 у клематисів. На відміну від сонцелюбних клематисів, ці ліани досить тіневитривалі, а на сонці відцвітають швидше і мають тьмяніші квіти. Княжики дуже морозостійкі, витримують до -30°С, чудово зимують на опорах і не потребують додаткового укриття. Ще однією перевагою є стійкість до хвороб. Вони майже не хворіють на грибкову хворобу вілт, яка так полюбляє клематиси.
⌂ Жимолость декоративна Халіна
ЖИМОЛОСТЬ КАПРІФОЛЬ
Цікавою ліаною є жимолость капріфоль. Синонімічні назви: жимолость козяча, духмяна. Садівники люблять цю рослину за її невибагливість, швидкий ріст, декоративне листя та плоди, а також за солодкий аромат квітів. Квіти невеликі – до 5 см. Бувають білі, жовті, кремові, із зовнішнього боку – рожево-червоні або червоно-фіолетові. Цвіте із чотирирічного віку в червні протягом трьох тижнів, кожна окрема квітка милує око до чотирьох днів. Чудовий аромат численних квітів привертає увагу бджіл, тому доцільно звернути увагу на цю рослину також і пасічникам. Червоні або жовтогарячі неїстівні плоди достигають у кінці липня або на початку серпня.
Жимолость капріфоль – пишна ліана із швидким ростом (до 2 м за сезон), може сягати 6 м завдовжки. Саме тому перед її висаджуванням підготуйте для неї потужну вертикальну опору. Найкраще підійде металева решітка, але може бути й дерев’яна конструкція з натягнутою міцною сіткою. Казковою прикрасою буде обплетена ліаною альтанка. Якщо висаджувати біля стіни будівлі або пускати ліану по паркану, то треба встановити сітку або дерев’яну решітку, по якій витимуться пагони, прикріплену до стіни. Ліана в’ється по опорі проти годинникової стрілки. Мусите зорієнтовувати ріст пагонів у певному напрямку, інакше рослина швидко перетвориться на густий сплутаний кущ. Максимальної довжини досягає через п’ять років після висаджування і може рости на одному місці до 30–40 років. Якщо треба створити суцільну стіну з ліан, то відстань між рослинами має бути мінімум метр. У групових композиціях їх садять через півтора-два метри. Висаджуючи біля паркану, а особливо біля стіни, краще вибрати східний або південний бік. Жимолость любить яскраве освітлення або легку напівтінь. У напівтіні рослина матиме густе пишне листя, але знизиться рясність квітування. Не підходить для жимолості, як і для більшості в’юнких рослин, місце поблизу стікання з дахів дощової води.
Найкращий субстрат – це пухкий родючий ґрунт із кислотністю в межах pH 5,0–7,5. Під саджанець готують ямку розміром 50×50×50 см, на дно укладають дренаж та засипають її родючим ґрунтом, перегноєм та піском (3:2:1). Розмістіть саджанець так, щоб після осідання землі коренева шийка була розміщена на рівні поверхні землі. Рясно полийте кущ та замульчуйте прикореневу ділянку. Рослина з вдячністю відреагує на підживлювання: навесні – перегноєм або компостом та азотними добривами, влітку – мінеральними. Поливайте рослину рідко, але рясно – один-два відра під кущ.
Рослина досить морозостійка, витримує до -25°С. Видову жимолость не вкривають на зиму, тоді як прикореневу частину щойно висаджених та сортових рослин треба накрити на зиму сухим листям, торфом тощо. Верхні частини ліан, навіть якщо пошкоджені морозом, можуть навесні відновитися, тому не варто поспішати їх обрізати. Обізування проводять рано навесні до початку сокоруху: видаляють старі, хворі, зламані пагони, зменшують загущеність куща. Постійно вручну скеровуйте ріст пагонів по опорі. Частину старих пагонів дорослих кущів можна раз на п’ять років зрізати інтенсивніше, таким чином омолоджуючи кущ і сприяючи кращому квітуванню.
Жимолость капріфоль досить стійка до хвороб, проте іноді може вражатися іржою та борошнистою росою, а також її полюбляють тля та капусна гусінь. Оскільки ця рослина не є їстівна, то можна застосовувати фунгіциди в боротьбі з грибковими захворюваннями, інсектициди проти тлі та при пошкодженні гусінню.
⌂ Дівочий виноград
ДІВОЧИЙ ВИНОГРАД
Ця рослина популярна не квітуванням, а потужною листковою масою, довжина пагонів сягає 20–30 м, та надзвичайним яскраво-багряним забарвленням листя восени. У травні утворюються зеленуваті квіти, зібрані в суцвіття, наприкінці літа або на початку осені достигають синьо-чорні дрібні плоди. Вони не їстівні для людини, але є смаколиками для пташок узимку.
Ліана має річний приріст до 3 м, тому швидко вкриє будь-які непривабливі стіни будівель та парканів, заплете альтанки, створивши там сутінок та прохолоду влітку. Ця ліана утворює надзвичайно потужну зелену масу, тому підберіть для неї міцну опору. Здатність кріпитися до стіни присосками одночасно є і плюсом, і мінусом цієї рослини. З одного боку, не треба створювати додаткові каркаси, як для інших ліан. Дівочий виноград сам розростається рівномірним охайним одношаровим килимом по будівлі. З іншого боку, ці присоски зашкодять фасаду будівлі, якщо він штукатурений, – ліана під великою вагою зеленого покриву може відірватися разом із штукатуркою.
Серед десяти видів дівочих виноградів найпоширенішими в ландшафтному дизайні є п’ятилистий, трилистий та прикріплений. Останні два менш морозостійкі, тому в наших широтах не такі популярні. Вид прикріплений також відрізняється від попередніх тим, що кріпиться переважно вусиками без присосок, тому частіше стелиться по поверхні, а не такий чудовий верхолаз, як його родичі. Тому зосередимо нашу увагу на п’ятилистому винограді.
Ця рослина не вибаглива, росте на будь-яких ґрунтах, на сонці й у затінку. Проте, безумовно, на сонячному місці з родючим ґрунтом ліана почуватиметься краще, тоді як висаджена з північного боку не утворюватиме плодів, а восени листя залишиться темно-зеленим та не милуватиме око багряними фарбами. Під час висаджування бажано внести комплексне добриво. Дорослу рослину можна не підживлювати, але внесення на початку вегетації та всередині літа комплексного добрива сприятиме пишнішому листяному покрову та швидшому росту. Молоді рослини поливайте три-чотири рази на сезон. Тоді як дорослі рослини – лише в спекотне посушливе літо, а коли воно звичайне – досить дощової води.
Основним у догляді за декоративним виноградом є обрізування. Навесні в період спокою обрізають пошкоджені морозами, поламані, всохлі гілки. Дуже важливе формувальне обрізування: видаляють пагони, що розрослися на території, де вони заважають (вікна, дерева, інші будови тощо).
Цю рослину можна висадити навіть на дуже крихітній ділянці. Молоді саджанці треба садити під невеликим нахилом до опори. Першого року підв’язати до опори. Через кілька місяців потреби в підв’язуванні не буде, рослина сама міцно прикріпиться.
П’ятилистий дівочий виноград дуже зимостійкий і не потребує укриття на зиму, стійкий до хвороб та не є привабливий для шкідників.
Кожна з описаних ліан має свої особливості, проте за умов правильного вирощування ці рослини будуть візитівкою вашого саду та милуватимуть око багатьом поколінням.
Наталія Нужина,
кандидат біологічних наук, КНУ ім. Т. Шевченка
Купити декративні в'юнкі рослини тут
Читайте ще:
Рокитник. Весняна насолода для очей
Спірея — літня королева
Жимолость – перша ягода весни
