Cухоцвіти. Застиглі барви літа

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
19.11.2021

⌂ Валентина ТУРЧИНА, с. Кукленці, Полтавська обл.

Холодно. За вікном низьке сіре небо. М’якою котячою лапкою шкребе по серцю смуток. Та рап­том у вічі впав яскравий букетик сухоцвітів. Для мене найбільша розрада серед негоди — милувати­ся ними. Ніби ось-ось почуєш дзиж­чання джмеля над квіткою, відчуєш тепло сонячного промінчика...

З історії сухоцвітів

У XVIII—XIX сторіччях сухоцвіти називали «імортелі», що перекла­дається як «безсмертний». Вони були не просто популярні, а суперпопулярні. Рідко яка вітальня не була прикрашена ними. Це красиве слово й образ використовували у своїх віршах Анна Ахматова, Саша Чорний. За радянських часів імор­телі стали жертвою боротьби з міщанством. Лише наприкінці XX сто­річчя вони повернулися в інтер’єри як флористичні композиції, але вже під назвою «сухоцвіти».

Збирати композиції з рослин, які виглядають яскраво навіть засуше­ними, — моє давнє хобі. Однак пе­ред тим, як дати волю фантазії в хо­лодну пору року, навесні та влітку маю докласти рук до вирощування головних складових моїх флори­тичних композицій.

 

Статиця: улюблениця метеликів

Передусім оповім про статицю (кермек), батьківщина якої — степи, солончаки, піщані засолені луки, її дрібні фіолетово-сині, лавандові, бузкові, блакитні, кармінно-рожеві, палеві, жовті, кремові й білі квіточ­ки, зібрані в колоски, утворюють великі мереживні суцвіття. Завдяки різним кольорам ця рослина гарно виглядає не лише в композиції, а й у монобукеті.

⌂ Фото: Завдяки різним кольорам статиця гарно виглядає не лише в композиції, а й у монобукеті

У лютому-березні статицю сі­ють на розсаду. Сходи з’являються на сьомий-десятий день. Оскільки рослина має глибокий стрижневий корінь, пересаджування витримує погано, тож сіяти варто відразу в стаканчики, а з них пересаджува­ти методом перевалювання. На постійне місце рослинки мають по­трапити в середині травня. Розмі­щують їх із інтервалом 30–40 см.

Статиця любить сонячне, від­крите з усіх боків місце. Є холодо- і посухостійкою. Невибаглива до ґрунту, але краще почувається на легких піщаних і суглинистих. На занадто бідних грунтах у першій по­ловині літа її бажано підживлювати раз на два тижні комплексними міндобривами. Вчені-агрономи радять поливати підсоленою водою, але я цього не роблю, аби не засолювати ґрунт.

Статиця в саду приваблює до себе велику кількість метеликів. Звісно, що красиве тягнеться до красивого. А щоб вас і далі тішила ця рослина після літа, її треба пра­вильно висушити. Зрізують квітко­носи, коли розкриється найбільша кількість квіток, але до того, як вони почнуть вигорати на сонці. Сушити слід кожну рослину окремо. Ще й так, щоб їхні голівки не торкалися. Обов’язково в тіні, інакше стебла стануть білими чи жовтими, а роже­ві й палеві квіти втратять колір.

 

Геліптерум: і спокій, і пристрасть

Вважають, що сухі квіти — неці­кавий матеріал, бо неживий. Доз­вольте не погодитися. Беру засуше­ні геліптерум і геліхризум, ставлю біля відчиненого вікна. Раптом на вулиці починається дощ. І — о диво! — квіточки закриваються. Пе­реставляю вазу в сухе приміщення, і квітки розкриваються. Які ж вони неживі? Живі! Особисто мені інших доказів не треба.

Палітра геліптерума — білий, червоний і всі відтінки рожевого. Але він, порівняно з геліхризумом, має суттєву перевагу: в букетах його квіти виглядають природніше, часто важко повірити, що вони абсолютно сухі.

Геліптерум — однорічна трав’я­ниста рослина, має прямі стебла заввишки 30–60 см. Квітки — дріб­ні, кошички діаметром три-чотири сантиметри, поодинокі або зібрані по два-чотири в суцвіття. Квітки чу­дово підходять для панно, флорис­тичних картин, особливо для ство­рення топіарію — дерева щастя.

Назва «геліптерум» складається з двох слів: «геліо» — сонце, «птеріум» — крило, адже саме на криль­ця комах схожі луски-пелюстки, які шикуються навколо золотисто-жов­того центру в три-п’ять рядків.

Минулого літа геліптерум був у мене у фаворі. Висіяла його на по­чатку травня у відкритий ґрунт. От­римала дружні сходи. У закритий ґрунт зазвичай сіють у квітні, роз­саду висаджують наприкінці травня. Цвісти рослина починає через два місяці після появи сходів. Холодо­стійка, але світлолюбна. Перевагу віддає легким слабокислим ґрунтам.

⌂ Фото: В букетах геліптерум виглядають природніше

Для сухих букетів квіти зрізують у суху погоду, коли суцвіття тільки-но починають розкриватися. Далі їх підвішують переверненими в затем­неному прохолодному приміщенні

 

Геліхризум: король сухоцвітів

У перекладі з грецької геліхризум — «сонячне золото». Гадаю, такою назвою хотіли вказати на поширений колір маленьких квіточок-трояндочок. Цупкі на дотик пелюстки мають жовте, червоне, лососеве, кремове, темно-пурпуро­ве забарвлення, хоча є й рожеві, і сніжно-білі.

Для розкішного квітування, яке триває від липня до заморозків, геліхризум треба висаджувати на добре освітленому місці, у легкий, до­бре підживлений ґрунт. Упродовж вегетації рослини не підживлюю, бо якось отримала неочікуваний результат: забувши про цвітіння, вони почали нарощувати зелену масу. Висота рослин, залежно від сорту, — і 30 см, і понад метр.

На розсаду геліхризум висіваю у квітні, у відкритий грунт — у травні. Деякі квітникарі стверджують, що розсада через стрижневий корінь погано приживається. За 15 років таких випадків не мала. Звісно, роз­сада трохи хворіє, але потім і росте, і цвіте. Оскільки я висаджую 500 і більше рослин у стаканчики, їх не пікірую, адже за такої кількості на це нема часу. Між розсадою залишаю 20 см. Якщо геліхризум відразу сі­єте на постійне місце, його треба два–три рази прорідити, щоб зали­шити таку саму відстань — 20 см. Коли рослина буде заввишки 10 см, для кущування верхівку прищипую.

Насіння сходить через, вісім–десять днів. Квітування настає через 70-80 днів після посіву. На місці зрізу однієї квітки виростають нові та весь час збільшуються в геометричній прогресії. Проте чим більше квітів, тим менший їхній розмір. Утім це пра­вило єдине для всіх рослин: хочеш велике — не створюй конкурентів.

⌂ Фото: Під час висушування в затінку квіти геліхризума трішки розкриються і матимуть презентабельний вигляд

Геліхризум гарний у бордюрі. Високорослі сорти можна розташо­вувати на другому плані міксбор­дерів. Як і геліптерум, геліхризум я використовую в живих букетах, а також сухому пано і топіарії. У цьо­му випадку важливо не запізнитися зі зрізуванням. Річ у тім, що напри­кінці квітування з’являється насіння з «парашутиком», і тоді прощавай декоративність. На сухоцвіти раджу зрізувати, коли на квіточці від пуп’ян­ка відійдуть перші три рядки обгорт­ки, а решта буде щільно закривати центр квітки. Під час висушування в затінку квіти трішки розкриються і матимуть презентабельний вигляд.

 

ЯК ГЕЛІХРИЗУМ ЗВІЛЬНИВ ІЗ ПОЛОНУ

Якось прийшла до хана Батия жінка. Стала навколішки і просила викупити з полону брата. Здивова­ний хан запитав: «Чому просиш не за чоловіка, а за брата?» А вона відповіла: «Заміж вийду — матиму чоловіка, від якого народжу сина. А як втрачу брата — іншого не мати­му». Не очікував хан такої мудро­сті від звичайної жінки. Нахилився, зірвав першу квітку і, простягнув­ши, сказав: «Іди в мою орду та, доки квітка не зів’яне, всіх рідних, кого зустрінеш, бери без викупу».

Батий і не міг уявити, що серце жінки настільки сповнене палкою любов’ю, глибоким смутком і не­приборканим гнівом, що всі ці по­чуття та емоції передадуться квітці, тому вона й не зів’яне, а стане ще міцнішою й гарнішою. Отож, жінка, прийшовши до орди, врятувала від смерті багато земляків. Відті ді цю рослину в нас і назива­ють безсмертником.

 

Гомфрена: чайний сюрприз

Гомфрена — рослина з яскра­вими квіточками-кульками із сі­мейства амарантових. Так-так, серед «безсмертних» амаранти теж мають родичку. Дика гомфре­на зустрічається в Індії, Австралії, Америці. Першим садом, куди її за­просили як шляхетну пані, був індій­ський на початку XVIII століття.

П’ятнадцять років тому гомфре­на оселилася і на моїй ділянці, і я цьому щиро радію, адже вона універсальна: гарна в бордюрі, горщи­ку, живому букеті, не втрачає сво­їх властивостей у сухому. Китайці вигадали для гомфрени ще одно застосування: вкладають квіточку в листя зеленого чаю і формують щільний бутон. Під час заварюван­ня бутон із листя чаю розкриваєть­ся, вивільняючи яскраву квітку. За­пах такого напою неперевершений!

⌂ Фото: Декоративності гомфрені додають блискучі, жорсткі, плівчасті приквітники

Рослина світло- і теплолюбна, відносно посухостійка, до ґрунтів не вибаглива, але (увага!) при внесенні свіжих органічних добрив не квітує. Я підживлюю її збродженим куря­чим послідом, розведеним із насто­єм кропиви (для збродження на ча­стину кропиви беру десять частин води, через десять днів готую робо­чий розчин у пропорції 1:10). Висо­та гомфрени — 15–45 см. Суцвіття діаметром два-три сантиметри. їх­ній колір — кремовий, рожевий, ма­линовий, червоний або фіолетовий. Декоративності додають блискучі, жорсткі, плівчасті приквітники.

Цікава властивість гомфрени: чим більше квітів виламуєш (саме виламуєш із «колінець», що є на стеблах), тим більше утворюється їх на нових пагонах, що швидко від­ростають. І так від червня до пер­ших заморозків.

Розмножується насінням, яке висівають на розсаду наприкінці березня — на початку квітня. Схо­ди з’являються через 10-12 днів. У відкритий ґрунт розсаду висад­жують наприкінці травня — на по­чатку червня. Відстань між росли­нами — 15-20 см. Рослина дуже добре витримує пересаджування без попереднього пікірування. Пер­ше підживлення роблю через тиж­день після висаджування і через кожні десять днів повторюю аж до початку квітування.

Окрім поширеної гомфрени ку­леподібної, я вирощую ще один вид цієї рослини — Хаге. Її квіти нага­дують суницю, тому й сорт назива­ється Сунична поляна. Ця рослина квітує не так рясно, але її квіти біль­ші. Єдиний недолік усіх видів — це коротке життя розквітлого бутона. Навіть в умовах дикої природи квіти живуть не більше семи днів. Але їх можна зберегти: засушити це диво і милуватися!

 

Сафлор: пухнасті їжачки

Сафлор красильний пригадую ще з бабусиного квітника. А коли почала й сама вирощувати, то пі­знала його красу удруге. На моїй ділянці два види — із помаранчеви­ми та жовтими квітами. Обидва під час висушування добре зберігають колір. Китайці із сонячних пелюст­ків сафлору готують квітковий чай. Так само роблю і я.

Сафлор красильний (він же аме­риканський шафран, дикий шаф­ран, фарбувальний чортополох) — однорічна рослина із сімейства айстрових. Це стародавня фарбувальна культура. Її знайдено навіть у гробницях єгипетського фараона. Фарбувальний пігмент сафлору — картамін — у воді дає жовтий колір, а в спирті — червоний. Фарбували тканини, додавали як барвник до харчів. Сьогодні використовують лише як олійну культуру.

⌂ Фото: Сафлор гарний доповнювач для букетів

Сафлор — теплолюбна, посу­хостійка рослина короткого дня. Водночас добре витримує і замороз­ки. До ґрунту не є вибаглива. Чудо­вий медонос. Посіяна навесні у від­критий грунт, вона дає дружні сходи. Ефектно виглядає в квітнику на другому плані, гарний доповнювач для букетів. Цю ідею я запозичила з телевізійної програми, коли Лідії Федосеєвій-Шукшиній з урочистої на­годи вручали букет із великою кіль­кістю сафлору. Завжди доречний і ефектний він і в сухих композиціях.

 

Фізаліс запалюється восени

Самовпевнений і погано вихо­ваний фізаліс, який вистрілює свої паростки в найбільш неочікуваному місці, час від часу ніби промовляє: «Не маєте вибору — вам доведеть­ся змиритися і з моєю агресив­ністю, і з непоказним листям, і з простенькими квіточками, адже я щоосені дарую незвичайно красиві ліхтарики». Намагалася приборка­ти цього нахабу, а потім перенесла його в таке місце, де він нікому не заважає.

Є овочевий фізаліс, я ж виро­щую декоративний — Франшетті. Він неїстівний. Це багаторічна трав’яниста рослина, родичка то­мата. Має пряме стебло заввишки 40–60 см. Не боїться ні весняних, ні осінніх приморозків. Розмножу­ється поділом куща навесні або живцями. До ґрунту невибаглива, чудово може рости як на сонці, так і в тіні дерев.

⌂ Фото: Фізаліс схож на китайський паперовий ліхтарик

Після утворення зав’язі чашеч­ка, яка містить плід, розростається в простору, червоно-помаранчеву кульку (до речі, «фізаліс» із грець­кої перекладається як «кулька»). Та більше вона схожа на китайський паперовий ліхтарик. На одному стеблі може утворитися таких 10–15 штук. Збираю стебла, як тільки опаде листя. Використовуючи їх у сухих букетах, іноді залишаю ліхта­рики такими, якими вони є, а іноді розрізаю на пелюстки.

 

ФІЗАЛІСі ПРИВІВ ДО ДРАКОНА

Про фізаліс є чудова легенда. Страшний дракон проковтнув сонце. У світі стало темно, і все живе поча­ло вимирати. Та знайшовся сміли­вець, який вирішив перемогти дра­кона й повернути сонце світові. Коли герой вирушив шукати чудовиська, взяв із собою ліхтарик. Дракона він знайшов і вбив. Сонце повернулося на небосхил. Але його світло було та­ким яскравим, що юнак затулив очі руками. У цю мить ліхтарик випав із рук на землю, але не розбився, а перетворився на гроно яскравих червоних ліхтариків. Це й був фізаліс.

Розповіла ексклюзив для «СонцеСаду» Валентина ТУРЧИНА, с. Кукленці, Полтавська обл.

Купити насіння сухоцвітів

LinkedIn
WhatsApp
Telegram
Рекомендовані статті
Квітковий сад на підвіконні: як виростити садові квіти вдома (журнал «СонцеСад» 3/2023)
Які садові квіти краще вирощувати вдома взимку на підвіконні та коли саме варто садити цибулинки чи кореневища квітів, щоб подарувати їх рідним чи близьким на весняне свято
Легенди тюльпанової долини
На Херсонщині є квітуча Маленька Голландія, яку створив фермер із села Любимівки Олег Демченко
Цибулькові квіти. Квітковий рай
Цибулинні квіти підходять для створення ранньовесняних, літніх і навіть осінніх композицій. Особливості їх вирощування та створення ландшафтних композицій
Долина нарцисів
Є в Україні справжнє природне диво — ціла долина дикорослих нарцисів
Весняні первоцвіти у вашому саду
Створюємо квітковий рай з весняних первоцвітів
Квіти-однорічники: як прискорити літо
Такі тендітні, ніжні й недовговічні, але надзвичайно привабливі однорічники додають нам не лише настрою, а почасти й клопотів із вирощуванням

Рекомендовані товари!

Квіткова суміш Декоративні злаки за 0,5 г

У наявності

Квіткова суміш Декоративні злаки за 0,5 г (ЕНК-523)

24грн.
Фасування міні-упаковка
Тип квіткові суміші
Група квітучі, багаторічник
Упаковка
Квіткова суміш сухоцвіти Застигла музика за 0,5 г

У наявності

Квіткова суміш сухоцвіти Застигла музика за 0,5 г (ЕНК-528)

18грн.
Фасування міні-упаковка
Тип квіткові суміші
Група декоративні, квітучі, багаторічник
Упаковка
Квіткова суміш Ікебана за 0,5 г

У наявності

Квіткова суміш Ікебана за 0,5 г (ЕНК-529)

16грн.
Фасування міні-упаковка
Тип квіткові суміші
Група квітучі, багаторічник
Квіткова суміш Зимовий букет за 0,2 г

У наявності

Квіткова суміш Зимовий букет за 0,2 г (ЕНК-542)

16грн.
Фасування міні-упаковка
Тип суховершки
Група декоративні, квітучі, багаторічник
Упаковка
Аліссум суміш за 0,2 г

У наявності

Аліссум суміш за 0,2 г (ЕНК-329)

12грн.
Фасування міні-упаковка
Тип аліссум
Група квітучі, однорічник
Кампанула (суміш) за 0,5 г

У наявності

Кампанула (суміш) за 0,5 г (ЕНК-748)

9грн.
Тип кампанула
Група квітучі, багаторічник
Фасування міні-упаковка
Саджанець Очиток Angelina

У наявності

Саджанець Очиток Angelina (ОКН-3137(2-4л))

139грн.
Група декоративна, квітуча
Розміри низькорослі
Форма багаторічники
Тип крони сланкий
Упаковка контейнер
Час саджання з березня по жовтень